07 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13140/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.04.2024 №164550007907, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу періоди роботи з 17.01.1994 по 21.01.1994, з 14.12.2001 по 07.10.2008, з 10.10.2011 по 19.12.2011, з 03.01.2012 по 06.06.2015, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 02.04.2024.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку із досягнення 55-річного віку та набуття права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся 02.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії. Разом з тим, Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення про відмову у призначенні такої пенсії. Про підстави відмови у призначенні пенсії позивач дізнався з листа ГУ ПФУ в Полтавській області, а саме у зв'язку з тим, що ГУ ПФУ в Запорізькій області визнано лише 3 роки 11 місяців 23 дні стажу роботи Позивача за Списком №2,зарахувавши до такого стажу періоди роботи з 08.10.1990 по 01.02.1993, з 10.03.1993 по 16.01.1994, з 22.01.1994 по 28.02.1994 та з 03.11.2008 по 16.07.2009. Натомість ним не враховані до пільгового стажу Позивача наступні періоди: з 17.01.1994 по 21.01.1994 - відпустка без збереження заробітної плати під час роботи на посаді електрогазозварника 3 розряду в Нафтогазовидобувному управлінні “Полтаванафтогаз»; з 14.12.2001 по 07.10.2008 на посаді електрозварника 4 розряду в дочірному підприємстві «Печерське монтажне управління» відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», оскільки відсутня довідка уточнююча пільговиий характер роботи (додаток №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній); з 10.10.2011 по 19.12.2011 на посаді електрозварника ручного зварювання 5 розряду на Дочірньому підприємстві «Ютем Кран», оскільки відсутня довідка уточнююча пільговий характер роботи (додаток №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній); з 03.01.2012 по 06.06.2015 (у листі допущена помилка у періоді, а саме сплутано дату прийняття на роботу та звільнення з роботи з номером запису у трудовій книжці) на посаді електрозварника ручного зварювання 5 розряду в ТОВ «Ютем-Крансервіс», оскільки відсутня довідка уточнююча пільговий характер роботи (додаток №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній). З огляду на вищевикладене, Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Позивач вважає, що Рішення про відмову у призначенні пенсії Позивачу за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно зі ст. 13 Закону №1788-ХІІ та ст. 114 Закону №1058-IV є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нерозсудливо, а також непропорційно, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів Позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить відмовити у задоволенні позову зазначає, що період з 17.01.1994 по 21.01.1994 року неврахований до пільгового стажу Позивача відповідно до приписів пункту 2 Порядку №383;також в трудовій книжці позивача не містяться дані щодо спірних періодів, а саме: про повний робочий день, про пільговий характер роботи (періоди з 10.10.2011 по 19.11.2011; 03.01.2012 по 06.06.2015), не зазначаються відомості про прогули, простої страйки, перебування у відпустках без збереження заробітної плати, відомості про атестацію робочого місця тощо, відтак зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не може бути встановлено лише на підставі записів трудової книжки, а й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, що передбачено пунктом 20 Порядку № 637. Трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж. Уточнюючи довідки, які б могли підтвердити пільговий характер роботи позивача за періоди і які видані на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами: з 14.12.2001 по 07.10.2008; з 10.10.2011 по 19.11.2011; та з 03.01.2012 по 06.06.2015 до заяви про призначення пенсії не надавалися. Головним управлінням пільговий стаж позивача врахований в повному обсязі відповідно до документів, наданих при зверненні із заявою про призначення пенсії. За наслідками розгляду документів позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було встановлено, що вік позивача становить 55 років, 03 місяців, 24 дні, його страховий стаж становить 33 роки 8 місяців 11 днів, пільговий стаж за Списком № 2 становить - 3 роки, 11 місяців, 23 дні. ГУ ПФУ в Запорізькій області було винесено рішення від 10.04.2024 року №164550007907 про відмову у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, визначеного законодавством, як того вимагає підпункт 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058.
У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими і права та законні інтереси позивача не порушені. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.04.2024 року є правомірним та вірним, а Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не може здійснити зарахування зазначеного у позовній заяві стажу у зв'язку з відсутністю на це законних підстав. Крім того звертає увагу суду на те, що ГУ ПФУ в Полтавській області заява ОСОБА_1 від 02.04.2024 про призначення пенсії за віком по суті не розглядалася, рішень про призначення/відмову в призначенні пенсії не приймалося.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся про призначення
пенсії за віком на пільгових умовах із заявою від 02.04.2024 року до Головного
управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За принципом екстериторіальності вказану заяву та додані до неї документи було опрацьовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення від 10.04.2024 року № 164550007907 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 06 місяців.
Згідно рішення про відмову від 10.04.2024 року № 164550007907 страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 08 місяців 11 днів. Стаж роботи за Списком № 2 становить - 03 роки 11 місяців 23 дні. Зазначено, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону-1058 за відсутності необхідного спеціального стажу.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує право позивача на належне соціальне забезпечення, останній звернувся до суду з метою його скасування.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі Закон України №1058-IV).
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Як встановив суд, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.04.2024 №164550007907 зараховано до страхового стажу позивача всі періоди його роботи згідно трудової книжки. Разом з тим, таким рішенням відмолено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (пункт 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV) з огляду на відсутність у нього необхідного спеціального стажу.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню ГУ ПФУ в Запорізькій області на предмет правомірності його винесення суд перш за все враховує, що таке рішення є індивідуальним актом. Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Водночас суд встановив, що оскаржуване рішення відповідача взагалі не містить жодної обґрунтованої підстави не зарахування до спеціального стажу ОСОБА_1 за Списком №2 окремих періодів його роботи згідно трудової книжки. Таке рішення містить лише загальне посилання на норму, якою законодавчо визначено кількість як страхового загального, так і спеціального стажу із шкідливими і важкими умовами праці, необхідну для призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах, без зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вказало, які періоди роботи ОСОБА_1 було взято ним до уваги при обрахунку пільгового стажу, та які періоди роботи було відхилено із зазначенням причин їх неприйняття. Відповідна обставина, на думку суду, позбавляє позивача можливості усунути причини, які стали підставою для відмови пенсійним органом в зарахуванні відповідних періодів його роботи згідно трудової книжки до пільгового стажу.
Таким чином суд констатує невідповідність оскаржуваного рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає позивачу скористатися своїм правом на соціальне забезпечення. Відтак, суд доходить висновку, що невиконання пенсійним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та необхідності скасування.
Щодо вимоги позивача в частині зарахування періодів його роботи згідно трудової книжки до пільгового стажу за списком №2 та призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), тобто до 01.01.2004 року, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5 до Порядку).
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (надалі Порядок №383).
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Період роботи позивача з 14.12.2001 по 07.10.2008 електрозварником 4 розряду в Дочірньому підприємстві «Печерське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» підтверджено записами 15-17 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 працював на посаді, передбаченій Списком №2, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та від 16.01.2003 №36, отже цей період роботи не потребує додаткового підтвердження оскільки у трудовій книжці наявна інформація про умови праці, а тому вказаний період також мав бути зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача.
Період роботи ОСОБА_1 з 10.10.211 по 19.12.2011 на посаді в електрозварника ручного зварювання 5 розряду в Дочірньому підприємстві «Ютем Кран» також підтверджено записами 20-21 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а період роботи з 03.01.2012 по 06.06.2015 на посаді електрозварника ручного зварювання 5 розряду в ТОВ «Ютем-Крансервіс» підтверджено записами 22-25 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені: постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (застосовуються з 1 січня 1992 року); постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (застосовуються з 11 березня 1994 року); постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (застосовуються з 16 січня 2003 року); постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (застосовуються з 03 серпня 2016 року).
Пунктом 3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N1451/11731) встановлено, що: «При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Постанова Ради Міністрів СРСР N 1173 от 22.08.56г. Список №2 Розділ ХХХІІ «Загальні професії», є: газозварники і їх підручні і електрозварники і їх підручні.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991р. Список №2 ХХХІІІ «Загальні професії», є: 23200000-11620 газозварники, 23200000-19756 Електрогазозварювальники, зайняті на різанні та ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, 23200000-19905 Електрозварювальники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, 23200000-19906 Електрозварювальники ручного зварювання.
Постанова КМУ №162 від 11.03.1994р. Список №2 ХХХІІІ «Загальні професії», є: 23200000-11620 Газозварники, 23200000-19756 Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, 23200000-19905 Електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, 23200000-19906 Електрозварники ручного зварювання.
Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003р. Список №2 ХХХІІІ «Загальні професії», є: 33 газозварники, 33 електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, 33 електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах, 33 електрозварники ручного зварювання.
Постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016р. Список №2 ХХХІІІ «Загальні професії», є: газозварники; електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Як вбачається з вищенаведених постанов «електрозварники» є в усіх редакціях Списку №2.
Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 містить належним чином здійснені записи щодо роботи Позивача у спірні періоди у вищезазначених установах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього за відповідною посадою. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними підписами відповідальних осіб та печатками товариства і дефектів їх вчинення не мають.
Окрім цього, відповідно до відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в яких відображені аналогічні дані про трудову діяльність Позивача як і у трудовій книжці останнього, підтверджується зайнятість Позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Враховуючи вищенаведене у позивача наявні достатні підстави для зарахування останньому до спеціального трудового стажу періодів роботи з 14.12.2001 по 07.10.2008, з 10.10.2011 по 19.12.2011, з 03.01.2012 по 06.06.2015.
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу періоду перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати 17.01.1994 по 21.01.1994, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як вбачається зі ст. 4 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки» відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Відтак, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а.
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3ст. 114 Закону № 1058, днів відпустки без збереження заробітної плати та днів простою, за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.
Тривалість відпустки без збереження заробітної плати не перевищує 1 місяця в календарному році.
Разом з тим, доказів, які б підтверджували, що відпустка без збереження заробітної плати була пов'язана з виробничою необхідністю, суду не надані.
При цьому, позивач не позбавлений можливості подати пенсійному органу додаткові докази, які підтверджують період його перебування у відпустці без збереження заробітної плати та наявність зв'язку між відпусткою без збереження заробітної плати та виробничою необхідністю.
Також, суд зауважує, що відсутність у спірному рішенні мотивів незарахування певного періоду трудової діяльності вказує на його необґрунтованість та може бути підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування. Водночас, така невмотивованість не створює правові підстави для обліку відповідного стажу як пільгового, оскільки такого характеру стаж набуває в разі його отримання за визначених законодавством умов.
Та обставина, що в спірному рішенні відсутні мотиви незарахування періодів перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати, не зумовлює набуття цими періодами юридичних властивостей, необхідних для визнання відповідного стажу пільговим (за обставин цієї справи не свідчить, що відповідна відпустка дійсно була в зв'язку з виробничою необхідністю). В свою чергу суд позбавлений можливості самостійно визнати цей стаж пільговим, оскільки доказів на підтвердження того, що періоди відпусток без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю (наприклад, відповідні довідки, накази роботодавця, який наразі не є ліквідованим та в стані припинення не перебуває). При цьому як зазначив раніше суд, позивач має обов'язок довести ті обставини, на які він посилається. Обставина перебування у відпустці без збереження заробітної плати саме у зв'язку з виробничою необхідністю за обставин цієї справи судом не встановлена.
Таким чином, підстави для зарахування до пільгового стажу періоду перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 17.01.1994 по 21.01.1994 відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним і підлягає скасуванню.
Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.04.2024 про призначення пенсії за віком визначено ГУПФ України в Запорізькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Отже, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати зарахувати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до пільгового стажу періоди роботи позивача з 14.12.2001 по 07.10.2008, з 10.10.2011 по 19.12.2011, з 03.01.2012 по 06.06.2015, та повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2024 про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд.№158-Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄРДПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.04.2024 №164550007907 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії періоди роботи позивача з 14.12.2001 по 07.10.2008, з 10.10.2011 по 19.12.2011, з 03.01.2012 по 06.06.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968, 96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко