08 квітня 2025 рокум. ПолтаваСправа №528/628/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №528/628/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування для розрахунку пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) наявних в його персоніфікації сум страхових внесків за період серпень-грудень 2004 року в загальному розмірі 755,00 грн, нарахованих його роботодавцем ФО-П ОСОБА_2 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати для розрахунку пенсії наявні в персоніфікації ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) суми страхових внесків за період серпень-грудень 2004 року в загальному розмірі 755,00 грн, нараховані його роботодавцем ФО-П ОСОБА_2 .
04.03.2025 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 528/628/20.
02.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просив:
- визнати дії/бездіяльність відповідача протиправними;
- постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України;
- визначити строк, за яким зобов'язати надати звіт про виконання судового рішення у справі №528/628/20 особисто керівника відповідача;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту накласти на керівника суб'єкта владних повноважень (відповідача) штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 раніше вже звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з аналогічною заявою.
Так, 05.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 /а.с. 153-154/, в якій останній просив:
- визнати дії/бездіяльність відповідача протиправними;
- постановити ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України;
- визначити строк, за яким зобов'язати надати звіт про виконання судового рішення у справі №528/628/20 особисто керівника відповідача;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту накласти на керівника суб'єкта владних повноважень (відповідача) штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі №520/11767/23 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 у заяві від 05.03.2025 посилався на невиконання відповідачем рішення суду у справі №528/628/20.
Суд в ухвалі від 12.03.2025 зазначив, що згідно наданого відповідачем алгоритму розрахунку заробітку для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 , управлінням наявні в персоніфікації ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) суми страхових внесків за період серпень-грудень 2004 року в загальному розмірі 755,00 грн (по 181,25 за кожен місяць), нараховані його роботодавцем ФОП ОСОБА_2 , зараховано для розрахунку його пенсії /а.с. 164 - зі звороту/.
Рішенням від 20.04.2021 №262440001238 ГУПФ України в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітку за серпень - грудень 2004 року, отриманого за роботу у ФОП ОСОБА_2 /а.с. 163 - зі звороту/.
На цій підставі суд в ухвалі від 12.03.2025 дійшов висновку, що рішення суду від 09.09.2020 у справі №528/628/20 виконане ГУПФ України в Полтавській області в повному обсязі, внаслідок чого відсутні підстави для зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення.
Тож заява ОСОБА_1 про зобов'язання керівника ГУПФ України в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України), а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення (стаття 383 КАС України) розглянута судом з постановленням ухвали про відмову у її задоволенні, що набрала законної сили.
У заяві від 02.04.2025 позивач повторно стверджує про невиконання боржником рішення суду від 09.09.2020 у справі №528/628/20.
При цьому доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування поданої заяви, фактично свідчать про незгоду з висновками суду, викладеними в ухвалі від 12.03.2025.
Однак суд зазначає, що незгода заявника з судовим рішенням є підставою для оскарження такого рішення у порядку, визначеному процесуальним законом, шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Натомість повторне звернення до суду першої інстанції із заявою, що містить аналогічні вимоги, які вже були розглянуті судом по суті з ухваленням судового рішення, у силу пункту 1 частини другої статті 45 КАС України свідчить про вчинення позивачем дій, які слід розтлумачити як зловживання правом на звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Частиною третьою статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За наведених обставин суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №528/628/20 ініціатору звернення.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 44, 45, 241, 243, 248, 256, 372, 382, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №528/628/20, - повернути ініціатору звернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА