Справа № 420/27605/24
07 квітня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,
за участі сторін:
представника позивача Кулинича К.С. (за ордером),
представника відповідача Коротких О.М. (згідно Витягу з ЄДРПОУ),
представника третьої особи Ясніцької Т.С. (згідно Витягу з ЄДРПОУ),
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесапродукт» до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесапродукт» до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за результатом розгляду якого, позивач просить суд ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 39234533) з 31.05.2024 р. по 13.06.2024 р.;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.07.2024 року № 3139615322406; від 26.07.2024 року № 3140215322406, рішення від 26.07.2024 року № 3140515322406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що позивач вважає дії ГУ ДПС в Одеській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки протиправними, а ППР від 26.07.2024 року № 3139615322406, № 3140215322406 та рішення від 26.07.2024 року № 3140515322406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску такими, що підлягають скасуванню, оскільки перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України. Представник позивача вказує про вихід контролюючого органу за рамки нормативно дозволених їм строків нарахування штрафних (фінансових) санкцій (в даному випадку - 1095 днів), такяк в Акті перевірки, а також в додатках до нього у вигляді розрахунків штрафних (фінансових) санкцій, контролюючим органом розпочинають нараховуватись суми штрафних (фінансових) санкцій з 01.10.2018 року. Позивач наголошує, що остання дата періоду, котрий перевіряла головний державний інспектор контролюючого органу - 31.03.2024 року. Якщо з цієї дати відняти 3 роки, то кінець березня 2021 року є орієнтиром, для можливості ГУ ДПС нарахування штрафних (фінансових) санкцій, котрий дозволений нормами чинного законодавства у даному випадку. Оскільки ні План-графік, ні Оновлений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік ні в першому кварталі (січень-березень), ні в другому кварталі (квітень-червень) 2024 року на офіційному вебсайті ДПС України не оприлюднювалися, то ГУ ДПС в Одеській області не могло проводити планову перевірку Позивача у 2024 році, відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України (документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок), а дії контролюючого органу щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» з 31.05.2024 р. по 13.06.2024 р., на думку позивача, є протиправними.
Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 17.09.2024 року суд перейшов до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.10.2024 року.
04.10.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який ГУ ДПС в Одеській області позов ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не належить до задоволення. Представник відповідача зазначає, що ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ», на порушення пп.14.1.48, абз. «є» пп.14.1.54, пп.14.1.180, п.14.1 ст.14, пп.162.1.1. пп.162.1.3 п.162.1 ст.162,пп.163.1.1. п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, несвоєчасно перерахувало податки на доходи з фізичних осіб за період з 01.10.2018 по 31.12.2021 в сумі 674490,88 грн, та не перерахувало податок на доходи фізичних в сумі 2 572 132,78 грн. Свідоме заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, вказує на умисність дій платника податків та порушення обов'язку платника податків з урахуванням норм ст.16, ст.36 Податкового кодексу України.
07.10.2024 року від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких ДПС України вказує на те, що з урахуванням вимог підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» та п. 77.1 ст. 77 Кодексу ТОВ «Одесапродукт» (код ЄДРПОУ 39234533) включено до розділу IV Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік (далі - План-графік), який оприлюднено на вебпорталі Державної податкової служби України 22.12.2023, що є в загальному доступні в підрозділі Діяльність/ Плани та звіти роботи/План-графік проведення планових документальних перевірок платників податків на 2024 рік.
08.10.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов, в якій представник позивача вказує про те, що твердження позивача не спростовують наведених у позові підстав для задоволення позовних вимог.
16.10.2024 року від ГУ ДПС в Одеській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник відповідача наполягає на зупиненні строку давності, передбаченого ст. 102 ПКУ.
17.10.2024 року від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 12.11.2024 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024 року.
10.01.2025 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
07.02.2025 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі.
03.03.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення у справі.
19.03.2025 року від представника третьої особи надійшли заперечення щодо відповіді представника позивача.
Під час судового розгляду справи, представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у позові та у відповіді на відзив на адміністративний позов, також просив врахувати додаткові пояснення.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи вказала, що вважає позов таким, що не належить до задоволення.
Суд, вислухав представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.05.2024 року №5037-п та направлення від 20.05.2024 № 10398/15-32-24-06 виданого Головним управлінням ДПС в Одеській області Гольцевій Світлані Миколаївні головному державному інспектору відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАПРОДУКТ» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 року по 31.03.2024 року.
Перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» Липової Тетяни Олександрівни.
У журналі реєстрації перевірок суб'єкта господарювання вчинено запис під №7 від 31.05.2024 року.
Перевірка проводилась з 31.05.2024 року по 13.06.2024 року.
За результатом перевірки складено акт від 14.06.2024 року № 25367/15-32-24-06/39234533, згідно з яким перевіркою встановлено порушення ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» щодо несвоєчасної виплати заробітної плати, несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.10.2018 року по 31.12.2021 року в сумі 674 490,88 та неперерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 572 132,78 грн.; несвоєчасне та неповне перерахування до бюджету сум самостійно нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 14.06.2024 року № 25367/15-32-24-06/39234533 ГУ ДПС в Одеській області прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 26.07.2024 року № 3139615322406 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2 995 573,89 грн. за правопорушення вчинені у період жовтень 2018 року - грудень 2021 року;
податкове повідомлення-рішення від 26.07.2024 року № 3140215322406 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 367 628,52 грн. за правопорушення вчинені у період жовтень 2018 року - грудень 2021 року;
рішення від 26.07.2024 року № 3140515322406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 2996,35 грн. за період 10.08.2023 року - 11.08.2023 року, 10.08.2023 року - 25.08.2023 року, 10.08.2023 року - 01.09.2023 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України передбачено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.171.1 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Статтею 168 ПК України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, пунктом 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Так, згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.
Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України (у редакції, що діяла до 31.12.2021), податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Підрозділом 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Згідно п.1251.1 ст.1251 ПК України (у редакції, що діє з 01.01.2021) ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Підпунктом п.1251.2 ст.1251 Податкового кодексу України визначено, що ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Водночас п.69 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.69 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» ПК України.
Згідно пп.69.2 п.69 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), не застосовуються (абзац сімнадцятий пп.69.2 п. 69 підрозд.10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України).
Крім того, згідно з п.129.1 ст.129 ПК України передбачено нарахування пені, зокрема, відповідно до пп.129.1.4 якого, при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Також, згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числі наступного місяця. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені вказаним Законом є недоїмкою та стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно із приписами п.3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Під час розгляду справи та з огляду на зміст позовної заяви, суд встановив, що підставою позову ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» не є незгода позивача із виявленими під час перевірки порушеннями законодавства.
Підставою позову є незгода позивача із проведенням перевірки поза межами строків, що передбачені ст. 102 ПКУ, несвоєчасним опублікуванням плану-графіку проведення перевірок на 2024 рік, порушеннями порядку проведення перевірки.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Так, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 Податкового кодексу України.
Згідно з п.77.1 ст.77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Пунктом 77.2 ст.77 ПК України визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов'язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 9 листопада 2023 року № 3453- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема до порядку формування та коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Відповідно до вимог підпункту 69.35-2 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:
1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/ або реалізації підакцизної продукції;
2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;
4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об'єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;
5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку; рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази.
При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки: рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев'ять місяців 2023 року.
Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік.
При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 Кодексу.
За своєю правовою природою план-графік не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке порушує права чи інтереси платника податків, а лише є проміжним рішенням, формування та опублікування якого є обов'язковою умовою для призначення та проведення планової документальної перевірки. Така перевірка може бути призначена наказом територіального органу ДПС за місцем податкового обліку позивача. Тобто, план-графік, є лише інформацією/попередженням для платників податків про проведення документальної перевірки, але не тягне за собою жодних правових наслідків, які впливають на права та інтереси позивача. Тільки після прийняття наказу про призначення та проведення перевірки у відповідності до норм Податкового кодексу України, у позивача виникає право на його оскарження у судовому порядку і лише тоді, судом будуть розглянуті підстави призначення такої перевірки, на які позивач посилається.
Так, під час розгляду справи суд встановив, що план-графік на 2024 рік був розміщений на веб порталі ДПС 22.12.2023 року на виконання листів Департаменту податкового аудиту від 22.12.2023 № 6175/99-00-03-02-08 (І та ІІ розділи) та Департаменту оподаткування фізичних осіб від 22.12.2023 № 6314/99-00- 24-04-03-08 (ІІІ та ІV розділи). Інформація щодо ТОВ «Одесапродукт» (код ЄДРПОУ 39234533) була зазначена у розділі ІV Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, який був наданий Департаментом оподаткування фізичних осіб.
В подальшому План-графік на 2024 рік оновлювався відповідно до листів вищезазначених департаментів.
Так, суд зазначає, що публікація Плану-графіку містить підрозділ «Архів», в якому розміщуються файли Плануграфіку за датами публікацій, з огляду на яку датою публікації Плану-графіку в первинному вигляді є 22.12.2023 року.
Доводи представника позивача не спростовують вказаний факт.
Також, суд зазначає, що згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Згідно п. 102.9. ст. 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Так, відповідно, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Абзацом 11 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжений відповідно до законодавства.
Таким чином, строки позовної давності, передбачені ст. 102 ПКУ є зупиненими з 18.03.2020 року і по теперішній час, у зв'язку із чим доводи представника позивача щодо проведення перевірки та нарахування податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій, пені до ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ», поза межами строків, передбачених податковим законодавством є помилковими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства.
Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення перевірки суд зазначає, що позовна заява не містить відомості про обставини та належні докази, які спростовують факти встановлених податковим органом порушень по суті. Разом з тим, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання рішення протиправним та скасування лише у тих випадках, коли таке порушення безпосередньо вплинуло чи могло вплинути на зміст та правомірність прийнятого рішення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, у постанові від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 щодо аналогічного питання.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що висновки камеральної перевірки, викладені у акті від 14.06.2024 року № 25367/15-32-24-06/39234533, є обґрунтованими, відтак податкові повідомлення-рішення від 26.07.2024 року № 3139615322406; від 26.07.2024 року № 3140215322406, рішення від 26.07.2024 року № 3140515322406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийняті відповідачем правомірно та не належать до скасування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесапродукт».
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесапродукт» до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесапродукт» (вул.Болгарська, буд. 55, м. Одеса, Одеська обл., 65028, код ЄДРПОУ: 39234533).
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166 адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044).
Третя особа - Державна податкова служба України (пл.Львівська, буд.8, м. Київ, Київська обл., 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 07 квітня 2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.