Справа № 420/5275/25
08 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії після її перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 420/27937/24 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), в тому числі з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 420/27937/24 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), в тому числі з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. Згідно перерахунків пенсії, розмір виплати пенсії обмежений 10-ма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Позивач, зважаючи на безпідставне обмеження розміру його пенсії, звернувся за судовим захистом із даним позовом. Обмеження відповідачем розміру пенсії позивача є протиправним, не відповідає нормам Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
Ухвалою судді від 24.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11.03.2025 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час проведення перерахунку на підставі вищезазначених рішень суду виплата позивачу доплати до пенсії 2000 грн була скасована оскільки, відповідно до положення Постанови № 713 припинення або зміну розміру щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн пов'язують з переглядом (перерахунком) пенсії, при цьому не вказуючи правову та фактичну підставу такого перегляду, але вказують на мету виплати такої доплати (поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій) та підстави припинення її виплати (збільшення пенсії більше аніж на 2000,00 грн), то перерахунок пенсії у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов'язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом. Безпідставною є вимога Позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 420/27937/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов'язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки від 29.07.2024 №ЮО98074 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з 01.02.2023 на підставі довідки від 29.07.2024 №ЮО98074 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаних довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання зазначеного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача, про що позивача повідомлено листом ГУПФУ від 13.02.2025 №1500-0903- 8/43380.
Згідно перерахунку пенсії з 01.02.2022, перерахована пенсія обчислена з 01.02.2022 та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень пенсія нарахована з 01.02.2022 в загальному розмірі 22127,10 гривень.
Водночас, ГУ ПФУ під час нарахування фактичної виплати з 01.02.2022 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 19340,00 гривень.
Згідно з перерахунком пенсії з 01.02.2023, перерахована пенсія обчислена з 01.02.2023 та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень пенсія нарахована з 01.02.2023 в загальному розмірі 30539,60 гривень.
Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.02.2023 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 20930,00 гривень.
Згідно перерахунку пенсії з 01.03.2024 та з 01.03.2025, перерахована пенсія обчислена з 01.03.2024 та нарахована до фактичної виплати з 01.03.2025 і в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень та індексації пенсія нарахована з 01.03.2024 та з 01.03.2025 в загальному розмірі 32521,80 гривень.
Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.03.2024 та з 01.03.2025 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 23610,00 гривень.
Позивач, у свою чергу, таке обмеження пенсії максимальним розміром вважає протиправним та таким, що не відповідає нормам Конституції України та порушує право на належний рівень пенсійного забезпечення, що зумовило його звернутися за судовим захистом із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з дня ухвалення рішення про визнання їх неконституційними, а саме з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.
Пунктом 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Статтею 1-1 Закону №2262-XII визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-XII) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Протягом періоду з 20.12.2016р. (набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-XII, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-XII є чинною.
Відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774- VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Протягом 2018 року та по теперішній час стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
В свою чергу, Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19 визначив правовий висновок, який підлягає врахуванню при розгляді даної справи, відповідно до якого обмеження максимальним розміром пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Верховним Судом зазначається, що Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Тобто на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Посилання відповідача на норми статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI є також безпідставним виходячи з наступного.
Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, ст. 2 якого встановлюються обмеження пенсій певних категорій осіб максимальним розміром, не є спеціальним законом, який має законодавчо регулювати умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби.
Норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI є тотожними нормам частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 вже визнані неконституційними стосовно обмеження розміру пенсій осіб, звільнених з військової служби.
Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.
Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного рішення з 12.04.2023 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, є такими, що втратили чинність.
Отже на теперішній час в чинному законодавстві України відсутні будь-які правові норми, які б встановлювали обмеження розміру пенсії осіб, яким пенсія призначена відповідно та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.
При цьому Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд встановив, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. Таким чином, будь-яке обмеження максимального розміру пенсій є протиправним.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії після її перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 420/27937/24 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), в тому числі з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 по справі № 420/27937/24 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), в тому числі з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, без обмеження її максимальним розміром.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк