Справа № 420/40612/24
04 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради (далі - відповідач), у якому просить :
- визнати неправомірними дії Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради щодо неналежного розгляду в повному об'ємі "Інформаційний запит" від 17.12.2024 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Одеський ліцей № 121 Одеської міської ради розглянути повторно "Інформаційний Запит" від 17.12.2024 ОСОБА_1 у відповідності до висновків суду;
- врахувати клопотання ОСОБА_1 про судовий контроль за виконанням судових рішень у судовому процесі під час винесення рішення та встановити судовий контроль в цій справі;
- вирішити питання судових витрат.
Ухвалою суду від 03.01.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в письмовому провадженні без виклику представників сторін.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 який є батьком ОСОБА_2 , 17.12.2024 подав інформаційний запит до відповідача, через електрону пошту з ЕЦП, в якому просив надати інформацію та документи щодо дитини ОСОБА_2 . У відповіді на запит 24.12.2024, відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація є частково конфіденційною, частково не публічною. Таку відповідь позивач вважає дискримінаційною та такою, що порушує базовий принцип рівності батьків до дитини. Позивач має право отримувати любу інформацію про свою доньку і заборона її розповсюджувати зі сторони матері це є зловживанням батьківськими правами зі сторони ОСОБА_3 , враховуючи рішення Суворовського районного суду м. Одеси суду по справі № 523/4314/24, яким констатовано, що батьки мають рівні права щодо своєї дитини і позивачу не потрібна згода іншого із батьків на представництво. Чинне законодавство не містить такої норми закону, як згода обох батьків на представництво чи то за дорученням чи то адвокатом. Звертає увагу суду на те, що відповідач не надає йому на ознайомлення заяви матері дитини , в яких йдеться про їх спільну дитину, але в той же час надає заяви позивача з його персональними даними третій особі адвокату Голосову Ю.В. , що є подвійними стандартами і явно має ознаки корупції та упередженні ставлення до батька дитини, що є дискримінацією за половою ознакою.
Просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
04.02.2025 від Одеського ліцею № 121 (далі - відповідач) надійшли заперечення проти позову, в яких вважає, що не порушив жодних прав позивача, надав відповідь на його запит відповідно до повноважень та вимог чинного законодавства, без порушення норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про інформацію", проте запитувана інформація не є публічною (п.6,7 запиту), є конфіденційною, містить персональні дані без згоди на розголошення яких, передача їх у будь-якій формі третім особам суворо заборонена (п. 1, 5, 9), у зв'язку із чим позовні вимоги до ліцею безпідставні та не підлягають задоволенню.
Питання під п.1 запиту вже ставилось позивачем до ліцею та було предметом розгляду судових справ у провадженні Одеського окружного адміністративного суду. Про наявність заяв про заборону розголошувати будь-яку інформацію та надавати будь-які документи третім особам, особливо ОСОБА_1 , складених ОСОБА_3 , позивачеві відомо зі справ №420/33081/24, 420/34238/24. Головною метою діяльності ліцею є захист прав та свобод дітей, питання, яке ставить позивач до ліцею в цій частині є питанням про отримання юридично-інформаційної консультації, які в силу спектру діяльності, ліцей не повинен надавати. Ліцей не зобов'язаний ознайомлюватися із рішенням суду від 10.12.2024 у справі 420/35309/24, тому що викладені у ньому обставини ніяк не стосується предмету розгляду даного спору. Те, що громадянка ОСОБА_3 не виконує рішень суду, не означає, що за це має відповідати ліцей. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №420/28208/24, ліцеєм були надані копії всіх запитуваних ОСОБА_1 документів, в тому числі й копію особовою справи дитини, в якій вказана адреса реєстрації дитини. При цьому, де саме перебуває дитина та чи відповідає місце реєстрації її проживання фактичному місцю перебування дитини, ліцею немає бути відомо, так, як дитина здобуває освіти за екстернатною формою.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З урахуванням предмету спору, категорії та складності справи, обсягу та характеру поданих сторонами пояснень та доказів, суд вважає зайвим виклик в судове засідання в якості свідків директора ліцею ОСОБА_4 та працівника ліцею ОСОБА_5 ,тому клопотання позивача про виклик свідків суд залишає без задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.01.2018, яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 .
17.12.2024 позивач надіслав запит про надання інформації електронними засобами зв'язку до Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради, в якому просив :
1. Повідомити, в своїх заявах від 06.09.2024року та від 22.10.2024 , які до вас направила, ОСОБА_3 , яка є матір'ю нашої спільної доньки ОСОБА_2 , чи присутня в них, заборона батькові надавати інформацію про їх спільну доньку ?
2. Повідомити, чи є підстава написання заяв від матері дитини про заборону у доступі до інформації про дитину , перепоною в отримані такої інформації, батькові про їх спільну дитину ? Якщо так, то на яку норму закону ви посилаєтесь, прошу вказати статтю і назву законодавчого акту.
3. Повідомити, коли батько дитини або його представник зможе ознайомитися з особистою справою ОСОБА_2 , в які дні такий огляд документів можливий (прошу написати по якім дням тижня та годинам це можливо зробити) ?
4. Надати копію наказу або наказів, про відраховувалась моєї дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу ?
5. Надати копію заяв, зі сторони матері дитини ОСОБА_3 , про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу ?
6. Повідомити в якій спосіб Вами було отримано заяви , ОСОБА_3 , про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу ? (особиста подача, поштою, електронною поштою, або інший спосіб, прошу вказати його у відповіді на це запитання)
7. Повідомити прізвище і посаду особи хто отримав заяву або заяви , від ОСОБА_3 , про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу ?
8. Повідомити дати реєстрації Вами заяви , ОСОБА_3 , про відраховування нашої спільної дитини ОСОБА_2 з вашого навчального закладу ?
9. Повідомити адресу проживання, дитини ОСОБА_2 , яка зазначена яка у Вас, в особистій справі на момент зарахування та відрахування нашої спільної дитини, з Вашого навчального закладу ?
Листом в.о. директора ліцею Соболєвою Є. від 24.12.2024 № 15 надана відповідь позивачу:
1. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст. 21 Закону України "Про інформацію" та ст. 10 Закону України "Про звернення громадян" запитувана Вами інформація є конфіденційною.
2. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що діє в інтересах дитини.
3. Одеській ліцей № 121 повідомляє, що лише батько, не його представники, як учасник освітнього процесу має право на ознайомлення з особовою справою ОСОБА_6 у встановлені години прийому громадян директором або черговим адміністратором ліцею. А саме: понеділок - п'ятниця з 14.00 - 16.00 за попереднім погодженням задля попередження порушенню освітнього процесу
4. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що ОСОБА_2 є здобувачкою освіти 3 класу ліцею.
5. Одеський ліцей № 121 не може надати Вам копії заяв зі сторони матері дитини ОСОБА_3 відповідно до ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст. 21 Закону України "Про інформацію" та ст. 10 Закону України "Про звернення громадян", так як запитувана Вами інформація є конфіденційною.
6. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що дана інформація не є публічною.
7. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що дана інформація не є публічною.
8. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що ОСОБА_2 є здобувачкою освіти 3 класу ліцею.
9. Одеський ліцей № 121 повідомляє, що адреса проживання дитини є конфіденційною інформацією.
Позивач вказує в позовній заяві, що відповідачем надана неправомірна відповідь, відповідь є дискримінаційною і такою, що порушує базовий принцип рівності батьків до дитини.
Позивач звернувся до суду, так як вважає, що його права на отримання інформації порушені відповідачем.
Проаналізувавши матеріали справи , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно п.7 ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно з ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про інформацію", Законом України "Про доступ до публічної інформації", Законом України "Про захист персональних даних". Зазначені нормативно-правові акти викладені в постанові суду в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).
Згідно з ст. 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-VI кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 2939-VI розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Ч. 5 ст. 10 Закону № 2939-VI передбачено, що відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Частиною 1 ст.13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації згідно Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується, серед іншого, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно ввід того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту... Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до ч.5, 6 ст.19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до статті 21 Закону № 2939-VI, інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис. (ч.2-4 ст.22 Закону).
Ст.23 Закону № 2939-VI передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.(ст. 24 Закону).
З наведених норм Закону № 2939-VI вбачається, що розпорядники інформації зобов'язані надавати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, за винятком випадків, передбачених частиною першою статті 22 Закону.
Досліджуючи у межах спору відповідність сторін ознакам запитувача та розпорядника інформації, та наявність підстав для встановлення факту відмови у задоволенні запиту на інформацію, суд встановив наступне.
Відповідно до Статуту Одеський ліцей № 121 Одеської міської ради є закладом освіти, заснованим на власності територіальної громади міста Одеси, є юридичною особою. Управління закладом освіти здійснює Департамент освіти та науки Одеської міської ради. Ліцей є неприбутковою бюджетною установою. Директор ліцею здійснює безпосереднє управління закладом та несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу.
Із запиту та відповіді на нього вбачається, що на питання у пунктах 1, 5 відповідач послався на конфіденційність інформації, яку запитував позивач.
Статтею 6 Закону № 2939-VI конфіденційну інформацію віднесено до інформації з обмеженим доступом.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст. 21 Закону "Про інформацію", далі - Закону № 2657-XII).
Виходячи з положень частини першої статті 7 Закону № 2939-VI, частини другої статті 21 Закону № 2657-XII та статті 32 Конституції України конфіденційна інформація може поширюватись у таких випадках:
особа самостійно встановила випадки (порядок, умови), коли ця інформація може поширюватись (наприклад, у договорі про використання прав на комерційну таємницю);
коли особа у відповідь на прохання/пропозицію дає згоду на використання своїх конфіденційних даних. При цьому використання таких даних третьою особою здійснюється відповідно до умов наданої особою згоди;
коли закон дозволяє певним суб'єктам отримувати та використовувати конфіденційну інформацію без згоди особи. У таких випадках суб'єкт діє на виконання установлених повноважень та для досягнення визначеної мети (наприклад, отримання конфіденційної інформації в ході оперативно-розшукової діяльності або в ході проведення досудового слідства) і поширення конфіденційної інформації обмежується положеннями закону;
коли розголошення конфіденційної інформації відповідає суспільному інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає шкоду, яку може бути завдано особі поширенням її конфіденційної інформації.
Позивач у п. 1, 5 запиту просить надати інформацію, яка міститься у заявах ОСОБА_3 до ліцею, щодо наявності або відсутності в заяві заборони батькові надавати інформацію про доньку, та надати копію заяв ОСОБА_3 про відрахування дитини. Суд погоджується з доводами відповідача та вважає, що заява ОСОБА_3 , подана до ліцею, стосується її приватного інтересу, вона може містить її персональні дані. Такі заяви не є публічною інформацією в контексті Закону України "Про захист персональних даних", оскільки не містить загальнодоступних даних і має персональний характер, не може становить суспільний та/або економічний інтерес. Позивач не просить надати інформацію про дитину, яка міститься в заявах матері дитини. Тому порушень ст. 8 Конвенції з прав людини щодо доступу до інформації про дитину немає.
Щодо п. 2 запиту, в якому позивач просить повідомити чи є підстава написання заяв від матері дитини про заборону у доступі до інформації про дитину , перепоною в отримані такої інформації, батькові про їх спільну дитину, з посиланням на норму закону, то вказане питання не є запитом про інформацію.
Відповідь на п. 3 запиту щодо повідомлення, коли батько дитини або його представник зможе ознайомитися з особистою справою ОСОБА_2 , в які дні такий огляд документів можливий , ліцеєм було повідомлено, що лише батько, не його представники, як учасник освітнього процесу, має право на ознайомлення з особовою справою ОСОБА_6 у встановлені години прийому громадян директором абьо черговим адміністратором ліцею, та повідомлено конкретні години прийому.
Суд оцінивши зміст запиту позивача та надану відповідачем відповідь, дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація не відноситься до випадків, у яких може бути обмежено доступ до інформації щодо можливості ознайомлення представника батька з особовою справою дитини. Що стосується можливості ознайомитись представнику позивача, то доступ до особової справи дитини має бути обмежений , адже вона містить персональні дані. Разом з тим, тлумачення відповідачем порядку доступу до персональних даних, який визначається не ліцеєм, а Законом України від 01.06.2010 № 2298-VІ "Про захист персональних даних", не є порушенням приписів Законів № 2939-VI, № 2657-XII.
Щодо доводів позивача про протиправне не надання наказів про відрахування дитини з ліцею, не повідомлення способу отримання заяв матері про таке відрахування, даних посадових осіб, які отримали таку заяву та дату її реєстрації, то оскільки відповідач заперечує такий факт відрахування та повідомляє позивача, що ОСОБА_2 є здобувачкою освіти 3 класу ліцею, що не спростовано позивачем при розгляді даної справи належними доказами, порушень у вигляді ненаданні запитуваних документів та інформації не встановлено.
Щодо інформації про адресу проживання дитини ОСОБА_2 , Одеський ліцей № 121 повідомив, що адреса проживання дитини є конфіденційною інформацією. Також відповідач повідомив суд, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №420/28208/24, ліцеєм були надані копії всіх запитуваних ОСОБА_1 документів, в тому числі й копію особовою справи дитини, в якій вказана адреса реєстрації дитини.
Оскільки дитина неповнолітня та мешкає зі своєю матір'ю, тому повідомлення адреси дитини по суті є повідомленням адреси її матері, що має відбуватись за згодою останньої,. отже дану інформаціюслід вважати конфіденційною.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення постановлено з урахуванням знаходження судді у відпустці з 03.03.-22.03.2025.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеського ліцею № 121 Одеської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.04.2025.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА
.