08 квітня 2025 р. № 400/11924/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009,
треті особиГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
прозобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним рішення від 09.09.2024 № 143650010469,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 09.09.2024 № 143650010469;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Сумській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 17.10.2000 до 07.02.2002.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Сумській області прийнято рiшення про вiдмову їй в призначеннi пенсiї за віком вiд 09.09.2024 у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Не зараховано до стажу перiод роботи згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки за період з 17.10.2000 до 07.02.2002 відсутні дані в реєстрі індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Ухвалою від 20.12.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв до суду від відповідача не надходило.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Третя особа надала пояснення, позов не визнала, просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що період роботи з 17.10.2000 до 07.02.2002 не зараховано до страхового стажу позивачки, оскільки відсутні дані в реєстрі індивідуальних відомостей про застраховану особу. Страховий стаж позивачки склав 19 років 11 місяців 8 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
02.09.2024 позивачка звернулась із заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів ПФУ.
Рішенням Головного управління ПФУ в Сумській області від 09.09.2024 № 143650010469 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивачки не зараховано періоди її роботи з 17.10.2000 до 07.02.2002, оскільки відсутні дані в реєстрі індивідуальних відомостей про застраховану особу. Страховий стаж позивача склав 19 років 11 місяців 8 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2014 року - не менше 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з матеріалами справи, до страхового стажу позивачки не зараховано перiоди роботи з 17.10.2000 до 07.02.2002, оскільки відсутні дані в реєстрі індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи про її роботу: 25, 26) з 26.01.1998 до 07.02.2002 працювала робітницею у ВАТ "Надія".
Отже, записами у трудовій книжці позивачки підтверджується спірний період її роботи.
Щодо не зарахування періоду роботи до страхового стажу, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-ІУ виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Тому відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду її роботи з 17.10.2000 до 07.02.2002.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Отже, відповідачем було протиправно не зарахований період роботи позивачки до страхового стажу, а тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до п. 10) ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тому для захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009, код ЄДРПОУ 21108013) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком від 09.09.2024 № 143650010469.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) періоди її роботи з 17.10.2000 по 07.02.2002 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву від 02.09.2024 про призначення пенсії за віком.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумський р-н, Сумська обл., 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08.04.2025.
Суддя Н.О. Бульба