07 квітня 2025 р. № 400/12166/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним рішення від 07.10.2024 №263040015902 та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування періодів роботи з 18.10.1995 до 20.04.1997, з 23.04.1997 до 30.10.2000 до трудового стажу;
- визнати протиправним рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 07.10.2024 № 263040015902 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 18.10.1995 до 20.04.1997, з 23.04.1997 до 30.10.2000;
- повторно розглянути заяву від 30.09.2024 про призначення пенсії за віком.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рiшення про вiдмову йому в призначеннi пенсiї за віком вiд 07.10.2024 у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Не зараховано до стажу перiод роботи згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу, що є порушенням вимог Інструкції № 58, 162, а також в підставах внесення запису про звільнення не зазначено рік в даті наказу, всупереч вимогам Інструкції № 58, 162. Також з 01.07.2000 відсутні дані в в реєстрі застрахованих осіб.
Ухвалою від 16.01.2025 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач позов не визнав, просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що за результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховані періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки трудова книжка оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Страховий стаж позивача склав - 28 років 10 місяців 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
30.09.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів ПФУ.
Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 07.10.2024 № 263040015902 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік. До страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи з 18.10.1995 по 20.04.1997, оскільки відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу; - з 23.04.1997 по 30.10.2000, оскільки в підставах внесення запису про звільнення не зазначено рік в даті наказу. З 01.07.2000 відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб. Страховий стаж позивача склав 28 років 10 місяців 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2014 року - не менше 31 року.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з матеріалами справи, до страхового стажу позивача не зараховано перiоди роботи з 18.10.1995 по 20.04.1997, з 23.04.1997 по 30.10.2000, оскiльки трудова книжка оформлена з порушенням ведення трудових книжок працівників.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи про його роботу: 14) 18.10.1995 зарахований на посаду провідного інженера відділу комерції та маркетингу в АТ "Побуттехніка"; 15) 20.04.1997 звільнений з посади; 16) 23.04.1997 прийнятий на посаду директора ТОВ "Ініціатива"; 17) 30.10.2000 звільнений з посади.
Отже, записами у трудовій книжці позивача підтверджуються спірні періоди його роботи.
Посилання відповідача на те, що вказані періоди роботи не зараховані до страхового стажу, оскільки в записах відсутня назва підприємства в записі про прийняття на роботу, в підставах внесення запису про звільнення не зазначено рік в даті наказу, суд не може брати до уваги при ухваленні рішення.
Вказаний висновок відповідача є безпідставним, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання та записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період її роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Враховуючи викладене, період роботи позивача з 18.10.1995 по 20.04.1997, з 23.04.1997 по 30.10.2000 відповідачем протиправно не було зараховано до його страхового стажу для призначення пенсії за віком.
Щодо неврахування до страхового стажу періоду з 01.07.2000, оскільки дані в реєстрі застрахованих осіб, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-ІУ виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 23.04.1997 по 30.10.2000, при чому з 01.07.2000 відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб. Водночас записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 підтверджується період роботи позивача.
Тому відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи з 01.07.2000.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Отже, відповідачем було протиправно не зараховані періоди роботи позивача до страхового стажу, а тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком від 07.10.2024 № 263040015902.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, 04053, код ЄДРПОУ 2351614509) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) періоди його роботи з 18.10.1995 по 20.04.1997, з 23.04.1997 по 30.10.2000 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву від 30.09.2024 про призначення пенсії за віком.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 07.04.2025.
Суддя Н.О. Бульба