07 квітня 2025 р. № 400/5152/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовська Н. В., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
проСт. 378 відстрочення,
Судом розглянута адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки но день фактичного розрахунку 30.04.2024 року по виплаті індексації грошового забезпечення з 19.04.2014 року по 28.02.2018 року з розрахунку базового місяця січня 2008 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплат за весь час затримки по день фактичного розрахунку 30.04.2024 року по виплаті індексації грошового забезпечення з 19.04.2014 року по 28.02.2018 року з розрахунку базового місяця січня 2008 року.
Рішенням суду від 22.07.2024 р. позовні вимоги задоволено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 по справі №400/5152/24 повернуто.
09.10.2024 р. видано виконавчий лист по справі.
27.03.2025 р. Відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі №400/5152/24 на строк до одного року. Заява мотивована відсутністю фінансового забезпечення для виконання рішення суду.
Про дату, час і місце розгляду заяви сторони повідомлені належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглядаючи заяву, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У постанові від 06.12.2019 р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.
Як зазначив відповідач, на теперішній час виплачуються кошти за рішеннями суду, що надійшли в листопаді 2019 року. На даний момент кошти на виплату рішення суду від 22.02.2021 р. відсутні, що унеможливлює виконання рішення.
Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов'язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.
Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").
Відтак, зважаючи на обов'язковість рішення суду та тривале, неодноразове порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.
Керуючись ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 07.04.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська