08 квітня 2025 р. справа № 400/10825/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачафізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 14 958,04 грн
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач або ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 14 958,04 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який є непогашеним.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.21 р. у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також
Верховним Судом у постанові від 19.12.22 р. у справі № 910/1730/22, від 07.03.23 р. у справі № 420/9217/21.
У частині десятій статті 171 КАС України зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі поставляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.22 р. у справі № 215/507/21, від 18.04.22 р. у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.21 р. у справі № 820/1400/17, від 08.07.21 р. у справі № 400/1885/19, від 29.08.22 р. у справі № 522/3598/16-а, від 22.03.23 р. у справі № 640/14827/19.
Враховуючи зазначене, відповідач вважається повідомленим належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що податковий борг виник з єдиного податку, що підтверджується розрахунком, а саме нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період серпень 2023 року, по строку сплати 20.08.2023 у розмірі 1005,00 грн, часткова сплата - 716,96 грн. залишок несплаченого зобов'язання - 288,04 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період вересень 2023 року, по строку сплати 20.09.2023 у розмірі 1005,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період жовтень 2023 року, по строку сплати 20.10.2023 у розмірі 1005,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період листопад 2023 року, по строку сплати 20.11.2023 у розмірі 1005,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період грудень 2023 року, по строку сплати 20.12.2023 у розмірі 1005,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період січень 2024 року, по строку сплати 20.01.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період лютий 2024 року, по строку сплати 20.02.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період березень 2024 року, по строку сплати 20.03.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період квітень 2024 року, по строку сплати 20.04.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період травень 2024 року, по строку сплати 20.05.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період червень 2024 року, по строку сплати 20.06.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період липень 2024 року, по строку сплати 20.07.2024 у розмірі 1065,00 грн; нараховано відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.12.2011, за період серпень 2024 року, по строку сплати 20.08.2024 у розмірі 1 065,00 грн.
Наявність у відповідача податкового боргу в сумі 14 958,04 грн. підтверджується також інтегрованою карткою платника по вказаному податку.
Таким чином, згідно розрахунку позивача та доданих доказів податковий борг відповідача становить 14 958, 04 грн.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного додатку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прижиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (п. 294.1 ст.294 ПК України)
Пунктом 295.1 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітній) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку (п. 295.2 ст.295 ПКУ)
У відповідності до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.
Пунктами 95.1, 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідачу направлена податкова вимога від 12.12.23 р. № 0010234-1307-1429 на суму податкового боргу в розмірі 3 303,04 грн.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 ЄДРПОУ 44104027) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 14 958,04 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень чотири копійки) на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз