про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2025 рокусправа № 380/6567/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров'я» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров'я» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 61; код ЄДРПОУ 32114084) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2024 року № 12143501/32114084, № 12143502/32114084, № 12143503/32114084, № 12143504/32114084 та № 12143505/32114084;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 98 від 17.11.2023, № 99 від 20.11.2023, № 100 від 21.11.2023, № 102 від 22.11.2023 та № 108 від 27.11.2023, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров'я» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітско тревел груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00грн.
Як передбачено пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Сама позовна заява містить 10 вимог немайнового характеру до двох відповідачів про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 30280,00 грн (3028,00 грн.* 10).
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему “Електронний суд», розмір судового збору становить 24224 грн (30280,00 грн. * 0,8).
Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною четвертою цієї статті визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №640/20468/18 (постанова від 11.10.2019, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85033140), предметом оскарження в якій було рішення податкового органу, яке стосується реєстрації податкових накладних, дійшов такого висновку:
“[…] інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення».
Рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації оскаржувались позивачем в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача, ДПС України прийнято рішення №77171/32114084/2 від 20.12.2024, №77130/32114084/2 від 20.12.2024, №77122/32114084/2 від 20.12.2024, №77169/32114084/2 від 20.12.2024 та №77115/32114084/2 від 20.12.2024. Відтак, за наведених обставин строк звернення до суду з позовом про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 03.12.2024 становить три місяці, а відлік цього строку починається з 21.12.2024 (з наступного дня після отримання). Отже, тримісячний строк звернення до суду з цим позовом сплив 21.03.2025, а позивач звернувся до суду 02.04.2024), тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
У позовній заяві, представник позивача зазначив, що строк звернення до суду пропущений у зв'язку з перебуванням директора у відпустці з 15.03.2025 по 02.04.2025. Оскільки причиною пропуску строку звернення до суду була відсутність уповноваженої особи на представництво інтересів підприємства, просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
З цього приводу, суд зауважує, що перебування працівника у відпустці, за наявності інших осіб, які можуть здійснювати представництво позивача, в тому числі і у судах, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Більше того, відповідно до копії наказу №4а-В від 14.03.2025, представник позивача перебувала у відпустці з 15.03.2025 по 02.04.2025 включно, а позовну заяву подану в останній день такої відпустки - 02.04.2025. При цьому, оскільки позовну заяву подано представником позивача в останній день щорічної основної відпуски, суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Отже, підстав для поновлення строку звернення до суду з огляду на повідомлені позивачем обставини немає.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, позов залишається без руху, якщо підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою та вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі існують.
Виходячи з викладеного, позовну заяву подано без додержання вимог статей 44, 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати до Львівського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої надати:
- докази доплати судового збору в сумі 24224,00 грн;
- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази у підтвердження викладеного у такій заяві (вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сподарик Наталія Іванівна