справа№380/6668/25
07 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Драганчук О.В.,
за участю:
представника позивача Матис А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «СИВАШ», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, -
Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «СИВАШ» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 7А; ЄДРПОУ: 03784918), ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ПСП “Агрофірма “Сиваш» (код ЄДРПОУ 03784918) - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 75300, вул. Матрасова, буд. 3, Новотроїцьке територіальна громада, Херсонська область, Новотроїцьке).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що платник податків-юридична особа - Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «СИВАШ» має податковий борг перед бюджетом, який складається із штрафних санкцій по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів. Оскільки відповідач не сплатив ці зобов'язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Зазначає, що податковий орган, відповідно до Податкового кодексу України, попередньо вже виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 27.05.2024 №0016043-1302-1301, яку надіслано платнику. У зв'язку з тим, що виставлення податкової вимоги не призвело до погашення податкової заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся до суду, та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №380/16529/24 стягнуто вказаний податковий борг у примусовому порядку. На підставі вказаного рішення суду позивачем направлялись до банківських установ платіжні інструкції на примусове списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, проте такі були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків. Позивач, посилаючись на вказані обставини вважає наявними підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ПСП «Агрофірма «СИВАШ» за межі України до погашення податкового боргу відповідно до п. 87.13. ст.87 ПК України.
Ухвалою суду від 04.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) сторін згідно із особливостями, встановленими статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове засідання призначено на 07 квітня 2025 року.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик у судове засідання було направлено відповідачам на поштову адресу, зазначену у позовній заяві. Також у зв'язку із відсутністю у матеріалах справи інших контактних даних відповідачів, за якими їх можна було повідомити про судове засідання, вказаних осіб було повідомлено про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України згідно з ч. 1 ст. 130 КАС України.
У судовому засіданні 07.04.2025 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, відзивів чи пояснень по суті справи не подали.
Зважаючи на особливості провадження, передбачені ст.289-2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені скорочені строки розгляду такої категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «СИВАШ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 07.02.2024.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ПСП «Агрофірма «СИВАШ» є ОСОБА_1 .
Відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом, що складається із штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 12 705 735,61 грн, що підтверджується довідкою про податкову заборгованість ГУ ДПС у Львівській області від 17.02.2025 №1974/5/13-01-13-02.
Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виникла внаслідок несплати грошових зобов'язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.03.2024 №11659/13-01-04-07.
З метою погашення податкового боргу позивач надіслав Приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «СИВАШ» податкову вимогу від 27 травня 2024 року №0016043-1302-1301.
У зв'язку з тим, що виставлення податкової вимоги не призвело до погашення податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом про його стягнення в примусовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №380/16529/24, яке набрало законної сили 26.11.2024 адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірми «СИВАШ» про стягнення податкового боргу задоволено повністю та стягнуто з рахунків Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірми «СИВАШ» грошові кошти до бюджету в розмірі 12 705 735 (дванадцять мільйонів сімсот п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять)гривень 61коп., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, які обслуговують такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі вказаного рішення суду Головним управлінням ДПС у Львівській області були направлені до банківських установ платіжні інструкції на примусове стягнення коштів, проте вказані інструкції були повернуті відповідно до вимог п. 12 та п.69 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.07.2022 №163 - у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків.
Позивач уважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ПСП «Агрофірма «СИВАШ» за межі України.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).
Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.
Відповідно до статті 6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 у справі №160/5655/22.
З матеріалів справи судом встановлено, що за платником податків - ПСП «Агрофірма «СИВАШ» обліковується податкова заборгованість у розмірі 12 705 735,61 грн по штрафних санкціях з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 17.02.2025 №1974/5/13-01-13-02.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач скерував на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 27.05.2024 №0016043-1302-1301. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.
За правилами статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст.59 ПК України).
У зв'язку з несплатою податкового боргу в добровільному порядку Головне управління ДПС у Львівській області зверталось до суду із позовом про стягнення податкового боргу, та рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №380/16529/24 позовні вимоги контролюючого органу були задоволені.
На підставі вказаного рішення суду позивачем надсилались до банківських установ платіжні інструкції на примусове стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, копії яких наявні у матеріалах справи, проте такі були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків.
З огляду на встановлений факт наявності у ПСП «Агрофірма «СИВАШ» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника вказаної юридичної особи - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
При цьому, суд також враховує що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до п.87.14 ст.87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов'язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 ПК України.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 289-2, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «СИВАШ» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 7А; ЄДРПОУ: 03784918), ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - задовольнити повністю.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «СИВАШ» (адреса місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 7А; ЄДРПОУ: 03784918) - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу в розмірі 12 705 735 (дванадцять мільйонів сімсот п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн 61 коп. або настання інших обставин, передбачених пунктом 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 289-2 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.04.2025.
Суддя Чаплик І.Д.