справа№380/18433/23
про встановлення судового контролю
07 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю у справі №380/18433/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в справі № 380/18433/23 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення за період з 13 січня 2023 року по 09 травня 2023 року; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення за період 13 січня 2023 року по 09 травня 2023 року.
До суду надійшла заява представника позивача про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, обґрунтована тривалим невиконанням рішення суду, незважаючи на обізнаність відповідача про відповідне рішення та про наявність виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.29-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.
Відповідно до ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Із матеріалів, долучених до заяви вбачається, що листом від 16.01.2025 №1267/5/Вих3П повідомив представника позивача, що військова частина НОМЕР_1 являється бюджетною установою і утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України і за відсутності відповідних асигнувань Міністерства оборони України - головного розпорядника фонду грошового забезпечення, фактично позбавлена можливості проводити виплату грошового забезпечення військовослужбовців, навіть за умови наявності підстав для її здійснення. Зокрема, військовою частиною НОМЕР_2 було здійснено всі необхідні заходи по отриманню фінансування від головного розпорядника фонду грошового забезпечення для своєчасного виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №380/18433/23 від 19.09.2024 за позовом ОСОБА_1 , проте станом на 16.01.2025 фінансування для виконання зазначеного вище рішення суду до військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Водночас, суд звертає увагу не те, що зміст вказаних листів носить загальний та поверхневий характер, не розкриває зміст вжитих заходів для виконання рішення суду, не визначає можливий час надходження бюджетного фінансування для виконання рішення суду тощо.
Суд зауважує, що питання виплати перерахованого грошового забезпечення відповідачем не розкрито; суду в розрізі виконання вимог ст.382 КАС України не представлено доказів вжиття дієвих заходів зі сторони відповідача для повного і своєчасного виконання рішення суду.
З огляду на наведене, та зважаючи на факт відсутності станом на момент розгляду заяви доказів виконання рішення суду, суд доходить висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Частинами 2-3 статті 382-1 КАС України установлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до наведених норм суд зобов'язує відповідача подати у двадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали звіт про виконання судового рішення та роз'яснює, що такий має відповідати вимогам частини 2-3 ст. 382-2 КАС України.
Отже, заявлена позивачем заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №380/18433/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 у двадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання судового рішення відповідно до вимог частин 2-3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сидор Н.Т.