про залишення позовної заяви без руху після відкриття
08 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/13575/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області, Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Центральної виборчої комісії (відповідач 1), Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області (відповідач 2), Львівської міської ради (відповідач 3), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» щодо призначення на неділю, 25 жовтня 2020 року, перших виборів депутатів Львівської міської ради Львівського району Львівської області і Львівського міського голови Львівського району Львівської області у Львівській міській територіальній громаді в частині Дублянської територіальної громади (Жовківський район) Львівської області;
- визнати протиправною та скасувати постанову Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області від 19.11.2020 № 147 (із змінами внесеними постановою Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області від 22.11.2020 року № 157) в частині, що стосується Дублянської сільської ради Жовківського району Львівської області;
- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» в частині Дублянської територіальної громади (Жовківський район).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення з адміністративним позовом до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень Закону № 2825-IX справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області, Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень передано на розгляд Шостому апеляційному адміністративному суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 адміністративну справу № 640/13575/22 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області, Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень передано до Луганського окружного адміністративного суду.
Розглянувши матеріали позову, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
Позивач є жителем Дублянської територіальної громади, а також до припинення повноважень Дублянської міської ради був її керівником (міським головою).
09.11.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва було ухвалено судове рішення у справі № 640/25576/20, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022, яким, зокрема, визнано протиправним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Дублянської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові. Рішення набрало законної сили 14.02.2022.
22.07.2022 позивач звернувся до приватного нотаріуса з метою отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, за результатом якого приватним нотаріусом, 22.07.2022 було сформовано та надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області.
Ознайомившись 22.07.2022 із даним витягом, позивач дізнався, що 15.12.2020 державним реєстратором відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Мельник М.Б. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про Дублянську міську раду, а саме змінено відомості про керівника із Поповича Василя Юрійовича на Садового Андрія Івановича; 05.01.2021 державним реєстратором відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Фенчин В.В. внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення Дублянської міської ради в результаті її реорганізації та 31.05.2022р. і 17.06.2022р. державним реєстратором відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Врублевська С.І. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області в результаті її реорганізації.
Таким чином, ознайомившись та проаналізувавши в сукупності постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 і рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 640/25576/20, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 22.07.2022р., а також вказані рішення суб'єктів владних повноважень, стало очевидним, що дані рішення суб'єктів владних повноважень також порушують права, свободи та законні інтереси позивача, оскільки прийняті на виконання та є похідними від розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», яке визнано протиправним та нечинним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021р. у справі № 640/25576/20, що набрало законної сили 14.02.2022р., в частині Дублянської територіальної громади.
Отже, лише після набрання 14.02.2022 законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 640/25576/20 виникли необхідні та суттєві підстави для звернення до суду щодо оскарження вказаних рішень суб'єктів владних повноважень з метою належного відновлення та захисту моїх порушених прав.
Тому позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою та поновити пропущений строк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022, окрім іншого, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В позовній заяві позивач вказує на те, що він є жителем Дублянської територіальної громади, а також до припинення повноважень Дублянської міської ради був її керівником (міським головою), а тому в будь-якому разі він був обізнаний про прийняття відповідачами спірних рішень, які стосувалися безпосередньо Дублянської сільської ради Жовківського району Львівської області, були загальновідомими та публічно оприлюдненими.
Відтак, судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався лише після набрання 14.02.2022 законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 640/25576/20 та ознайомлення з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 22.07.2022.
До того ж позивачем пропущено навіть шестимісячний строк після набрання законної сили вищевказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 640/25576/20.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що позивач повинен був дізнатися про порушене право після оприлюднення спірних постанов Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 № 160, Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області від 19.11.2020 № 147 та ухвали Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6.
Проте до адміністративного суду з вимогами щодо оскарження цих рішень позивач звернувся тільки 22.08.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
При цьому звернення 22.07.2022 до приватного нотаріуса з метою отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не вказано жодних обставин, що перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду в межах строку, встановленого законом.
Жодних доказів існування обставин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не наведено та не підтверджено жодним належним доказом.
З огляду на зазначене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Львівської міської територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області, Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяІ.О. Свергун