Ухвала від 08.04.2025 по справі 640/14847/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

08 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/14847/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач" про поновлення процесуального строку звернення до суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575579/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575586/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575574/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575585/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575589/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575587/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575575/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575593/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575582/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3575573/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3570540/42463704;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.12.2021 №3570539/42463704;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №624 від 25.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №625 від 26.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №628 від 29.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №629 від 29.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №655 від 29.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №662 від 30.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №680 від 30.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №696 від 30.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №643 від 29.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №666 від 30.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №679 від 30.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу №653 від 29.11.2021, датою доставлення до ДПС України;

-стягнути з відповідачів суму судового збору в розмірі 59544,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 85000,00 грн.

Одночасно з позовом було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех Газ Постач» звернулося Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання вчинити дії.

Вказані оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві 24.12.2021 та 28.12.2021.

Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями, якими було відмовлено товариству «Тех Газ Постач» у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, позивачем було оскаржено вказані рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, Державною податковою службою України були винесені рішення від 13.01.2022 № 1770/42463704/2, 1771/42463704/2 та від 17.01.2022 № 2335/42463704, № 2349/42463704/2, № 2350/42463704/2, № 2352/42463704/2, № 2367/42463704/2, 2372/42463704/2, № 2373/42463704/2, № 2375/42463704/2, № 2319/42463704/2, 2323/42463704/2, якими скарги ТОВ «Тех Газ Постач» залишено без задоволення.

Позивач зазначив, що так як рішення за результатами розгляду скарг було отримано товариством «Тех Газ Постач» 13.01.2022 та 17.01.2022, то строк звернення до суду з позовною заявою позивача спливав 13.04.2022 та 17.04.2022.

Однак, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України було введено воєнний стан через військову агресію Російської Федерації проти України.

Відповідно до наказу ТОВ «Тех Газ Постач» від 01.03.2022 № 11 зупинено здійснення господарської діяльності товариства через загрозу життю і здоров'ю працівників товариства, яка виникла у зв'язку із воєнними діями Російської Федерації на території України.

Згідно з листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671 засвідчили форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російсько Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Торгово промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 рок до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Наказом ТОВ «Тех Газ Постач» від 29.08.2022 № 12 відновлено здійснення господарської діяльності товариства з 29 серпня 2022 року.

Саме 29.08.2022 під час відновлення господарської діяльності, бухгалтерії товариства «Тех Газ Постач» стало відомо про наявність рішень про результати розгляду скарг, винесених Державною податковою службою України, які (рішення) були направлені товариству в електронному вигляді.

Враховуючи те, що у період з 01.03.2022 по 28.08.2022 ТОВ «Тех Газ Постач» тимчасово не здійснювало господарську діяльність через наявність форс-мажорних обставин (військової агресії Російської Федерації проти України), тому позивач просить суд поновити пропущений процесуальний строк для звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Питання щодо строку звернення позивача з даним позовом судом при відкритті провадження розглянуто не було.

У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року прийнято справу №640/14847/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Верховний Суд у постанові від 19.10.2019 справа № 640/20468/18 вказав, що строки, в які можуть бути оскаржені у судовому порядку рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору застосування процедури адміністративного оскарження (абз. 3 п. 56.18 ПКУ):

- тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПКУ. Такий строк обчислюють із дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

- шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПКУ. Такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувані Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві 24.12.2021 та 28.12.2021.

Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями, позивач скористався правом на їх оскарження в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, Державною податковою службою України були винесені рішення від 13.01.2022 № 1770/42463704/2, 1771/42463704/2 та від 17.01.2022 № 2335/42463704, № 2349/42463704/2, № 2350/42463704/2, № 2352/42463704/2, № 2367/42463704/2, 2372/42463704/2, № 2373/42463704/2, № 2375/42463704/2, № 2319/42463704/2, 2323/42463704/2, якими скарги ТОВ «Тех Газ Постач» залишено без задоволення.

Позивач не заперечує, що рішення за результатами розгляду скарг було отримано товариством «Тех Газ Постач» 13.01.2022 та 17.01.2022.

Отже строк звернення до суду з позовною заявою позивача спливав 13.04.2022 та 17.04.2022 відповідно.

При цьому, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України було введено воєнний стан через військову агресію Російської Федерації проти України.

01.03.2022 ТОВ «Тех Газ Постач» прийнято наказ №11 про тимчасове зупинення господарської діяльності, з 01 березня 2022 року через загрозу життю і здоров'ю працівників товариства, яка виникла у зв'язку із воєнними діями Російської Федерації проти України.

В подальшому, 29.08.2022 ТОВ «Тех Газ Постач» винесено наказ №12, яким відновлено здійснення господарської діяльності товариства з 29 серпня 2022 року.

Враховуючи зазначені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає та враховує наступне.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами, чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вказане узгоджується із правовими висновкам Верховного Суду викладені у постанові від 31.07.2023 у справі № 24/7127/23.

Суд враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, та наразі триває.

Також, суд враховує правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року №500/1912/22, в якій зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними вимогами може мати ознаки невиправданого обмеженого доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах № 544/600/21 від 20.01.2023, № 160/26479/21 від 14.09.2022, № 140/13772/21 від 22.09.2022 Верховний Суд неодноразово наголосив, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує висновки у справі "Bellet v. Fгаnсе", в яких Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Підлягає врахуванню судом також те, що у даній справі позивач оскаржує значну кількість рішень контролюючого органу, що потребує відповідно достатнього часу для підготовки правової позиції, зібрання усіх письмових доказів, хоча і наявна судова практика за розглядом відповідних спорів та наявність із застосування такої, не свідчить про обов'язкове дотримання підприємством строків звернення до суду визначених чинним законодавством виходячи із об'ємів предмету оскарження.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що право встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Верховний Суд у справі №500/1912/22 (адміністративне провадження № К/990/20688/22), виклав також правовий висновок за згаданою вище постановою від 29.09.2022, відповідно до якої суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Враховуючи вищезазначене та те, що процесуальний строк, який позивачем пропущено, припав на період дії воєнного стану на території України та беручи до уваги існуючі обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму, обставини викладені позивачем, які пов'язані із оголошеним в країні воєнним станом, відсутність зволікань позивача щодо подання позову до суду, задля забезпечення позивачу конвенційного та конституційного права на доступ до суду, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк.

Керуючись статями 121,122,123,249,256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач" про поновлення процесуального строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач" з позовом до суду.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тех Газ Постач" строк звернення до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.М. Басова

Попередній документ
126446269
Наступний документ
126446271
Інформація про рішення:
№ рішення: 126446270
№ справи: 640/14847/22
Дата рішення: 08.04.2025
Дата публікації: 10.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.06.2025)
Дата надходження: 07.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
07.10.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд