Іменем України
07 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/6291/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного регіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кряж і Ко», про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
09.03.2021 ТОВ «Епіцентр К» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому, з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно - господарського штрафу № 230385 від 19.01.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
29.04.2021 позивачем подано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кряж і Ко».
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято адміністративну справу № 640/6291/21 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 визначено продовжити сторонам строк для надання повідомлення суду про зміну фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (у разі відповідних змін), надання інформації про чинність станом на теперішній час оскаржуваної постанови, продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано таким.
08.12.2020 автомобіль марки VOLVO модель FN 1242, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом державний номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення сипучого подільного вантажу (кукурудзи (насипом)) загальною масою брутто (разом з масою транспортного засобу) 39 280 т, з м. Немирів (пункт навантаження) до ТОВ «Бруклін Ки'в" Одеський Морський Торговий Порт через ТОВ «Одеса Ленд Компані» за товарно - транспортною накладною серії 12 ААИ № 052553 від 08.12.2020.
Вказаний автомобіль та причіп є власністю ТОВ «Епіцентр К».
Однак в момент перевезення даний автомобіль та причіп перебували у користуванні ТОВ «Кряж і Ко» на підставі Договору оренди транспортного засобу № V15-KP/TB від 01.04.2020 та додаткової угоди № 1 від 26.05.2020, і договору оренди транспортного засобу (причепу) № SCH15-KP/TB від 01.04.2020 та додаткової угоди № 1 від 01.11.2020 відповідно, з терміном оренди по 31.03.2021.
ТОВ «Епіцентр К» виступає в якості замовника та вантажовідправника, а перевізником є ТОВ «Кряж і Ко», якому автомобіль та причеп було передано за договорами оренди, що зазначено у ТТН.
08.12.2020 старшими державними інспекторами В.Д.К. Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Ружинським О.А. та Бурдейним А.В. було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, тобто проведено габаритно - ваговий контроль на автодорозі «М-05 Київ - Одеса, 452 км+ 811 м», автомобіля, що належить ТОВ «Епіцентр К», марки VOLVO модель FN 1242, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом державний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.12.2020 № 253070.
Під час перевірки виявлено порушення, передбачені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на одиночну вісь 12 т 130 кг при нормі 11 т, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз. 15 перевищення встановлених законодавством норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. При цьому повна маса автомобіля складала 39 т 280 кг, при нормативно допустимій 40,0 т.
Зазначений акт водію не був виданий, як і будь-які інші документи, позивачу не направлялися.
19.01.2021 в.о. начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем було розглянуто справу, про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено постанову №230385, згідно із якою застосовано до позивача адміністративно - господарський штраф за порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в розмірі 17000,00 грн, який передбачено абзацом 15 частини першої статті 60 Закону.
Позивач отримав лише незасвідчену копію цієї постанови, в момент отримання цієї постанови вона вже набрала чинності.
Оскільки перевізником за даним перевезенням виступала компанія ТОВ «Кряж і Ко», штраф було сплачено за ТОВ «Епіцентр К» перевізником.
09.02.2021 позивач направив листа на адресу відповідача з проханням надати документи, у відповідь надана лише копія акта.
З посиланням на статті 6, 19 Конституції України, частину 12 статті 6, частини першу та четверту статті 48, абзац 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», статтю 33 Закону України «Про автомобільні дороги», частину другу статті 29 Закону України «Про дорожній рух», пункти 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2001 № 30, пункт 22.5 Правил дорожнього руху, підпункт 2, 4 пункту 2, пункти 3, 12, 13, 18, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 30, 31.1 Порядку здійснення габаритно - вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 № 879, пункти 21, 22, 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, позивач зазначив, що під час перевірки при здійсненні габаритно - вагового контролю працівниками Укртрансбезпеки не було враховано властивості вантажу, що перевозився (кукурудза насипом). Кукурудза є сипучим (подільним) вантажем. Зважаючи на стан доріг, під час руху автомобіля даний вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу і кожне зважування буде відрізнятися від попереднього. Проведення зважування у русі, шляхом заїзду автомобіля на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу автомобіля при заїзді на платформу ваг, тоді як сипучий вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміцнення кута нахилу. Зважування проводилося динамічно (в русі). Після проведення зважування водій заперечив щодо таких результатів та просив провести повторне зважування, однак йому було відмовлено.
На час проведення габаритно - вагового контролю була відсутня методика визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів, а тому відсутні підстави визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд і застосування адміністративно - господарського штрафу за перевищення вагових параметрів. Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно - дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08. Вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (тобто з сипучим вантажем). Зазначене свідчить про неможливість встановлення факту порушення вагових параметрів при зважуванні сипучого вантажу. На дату зважування така методика, затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, відсутня. Враховуючи відсутність на час проведення габаритно - вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів, можна стверджувати про відсутність на час проведення зазначеного габаритно - вагового контролю правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд і застосування адміністративно - господарського штрафу за перевищення вагових параметрів.
За таких обставин результати даного вимірювання не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем, а тому відповідач при складанні оскаржуваної постанови і розрахунку плати за проїзд діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у справі № 816/2329/13-а від 12.04.2018, № 826/442/13 -а від 16.01.2018, № 821/597/17 від 12.06.2018.
Зі складених під час габаритно - вагового контролю документів не вбачається, яка методика використовувалася посадовими особами Укртрансбезпеки для визначення фактичної маси транспортного засобу та навантаження на окремі осі, неможливо встановити на якому пункті (стаціонарному чи пересувному), на яких вагах (марка, модель, серійний номер, характеристики, можливості чи допустимі похибки) проводилося зважування. Також ці документи не містять ніяких реквізитів зважувального засобу, які б дали змогу його ідентифікувати. Відсутня інформація про те, що ваги, які використовувалися працівниками Укртрансбезпеки, відповідають вимогам законодавства щодо обладнання, яке повинно застосовуватися для обладнання пункту габаритно - вагового контролю та можуть застосовуватися для зважування транспортних засобів, чи проведена їх метрологічна атестація.
Ніякі документи водію не були надані, не запропоновано привести габаритно - вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, що свідчить про недотримання вимог пунктів 23, 24 Порядку № 879.
Отримана позивачем постанова не відповідає Типовій інструкції, оскільки була надана ніким не засвідчена копія документу.
Перевізником за цим перевезенням було ТОВ «Кряж і Ко», про що прямо зазначено в ТТН, яку надавав водій. ТОВ «Епіцентр К» було замовником перевезення та вантажовідправником, а у відповідності до частини першої статті 60 Закону суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.
З огляду на наведене позивач просив задовольнити позовні вимоги.
17.06.2021 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
Позивач, заперечуючи правильність визначення відповідачем автомобільного перевізника під час здійснення перевезення вантажу, посилається на укладений між ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «Кряж і Ко» договір оренди транспортного засобу.
Сам по собі договір лише засвідчує намір сторін, що його уклали, щодо використання транспортного засобу. Докази того, що такий договір був дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивач не надав, як і не надав документів, які б підтверджували виконання умов договору (рахунки, докази орендної плати тощо).
У разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням та видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Такі висновки зроблені на підставі постанови Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16.
Під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки договір оренди не надавався, тому не є достовірними та допустимими доказами того, що позивач не був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу.
Під час рейдової перевірки водій не надав документів, які б підтверджували законність перебування у володінні та користуванні інших осіб транспортного засобу, який належить ТОВ «Епіцентр К», ні договору оренди транспортного засобу, ні тимчасового реєстраційного талону.
Крім того, загальними нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, визначено, що ТТН - документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.
В той же час з ЄДР вбачається, що одним з видів діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Тобто, належним автомобільним перевізником є позивач.
За результатами габаритно - вагового контролю транспортного засобу встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 12,13 т при нормативно допустимому 11 т, про що свідчить талон зважування від 08.12.2020.
Таким чином, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку № 1007/1207 контролюючими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно- вагового контролю від 08.12.2020, та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 048604 від 08.12.2020.
Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно - вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення. Зважування проводилося на габаритно - ваговому комплексі, який утримується в робочому стані та відповідає законодавству в сфері стандартизації, метрології та сертифікації згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
З огляду на аргументи позивача, з приводу того, що на час проведення рейдової перевірки методика зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення рідких вантажів (сипучих) відсутня, відсутність методики проведення габаритно - вагового контролю не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню плати за таке перевищення. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17.
Твердження позивача про те, що вантаж є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (як свідчення помилковості результатів зважування) є безпідставними, оскільки транспортний засіб на вагу заїжджає повільно, зі швидкістю не більше 5 км/год, а тому швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у справах № 820/1420/17 та 803/1540/16.
Наведеними нормативними актами не передбачається можливість звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.
Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на вісь транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати в таких випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами, наприклад, з одиночною віссю.
Повідомленням від 31.12.2020 позивача викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 19.01.2021, повідомлення вручено 04.01.2021. Тобто позивач мав прибути на розгляд, проте таким правом не скористався.
Відповідач у зв'язку з неявкою повідомленого позивача правомірно розглянув справу без участі останнього на підставі пункту 27 Порядку № 1567.
Враховуючи те, що відповідно до акта проведення перевірки ТОВ «Епіцентр К» виконував вантажні перевезення з навантаженнями на одиночну вісь склало 12,13 т при нормативно допустимому 11 т, з перевищенням параметрів від нормативу на 10,27 %, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону, тобто 17000,00 грн.
З огляду на наведене відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
22.06.2021 третьою особою ТОВ «Кряж і Ко» надано пояснення щодо позову, в яких зазначено, що за спірним перевезенням ТОВ «Епіцентр К» виступає тільки в якості замовника та вантажовідправника, а автомобільним перевізником є ТОВ «Кряж і Ко», про що прямо зазначено в ТТН. Водій автомобіля ОСОБА_1 прийнятий на роботу та знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Кряж і Ко» з 30.07.2020.
Також третя особа зазначила, що під час проведення перевірки працівниками Укртрансбезпеки не було враховано властивості вантажу, що перевозився (кукурудза насипом). Посадові особи не запропонували водієві привести габаритно - вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, тобто не дотримано вимоги пунктів 23, 24 Порядку № 879.
Вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству, а постанова підлягає скасуванню.
24.06.2021 позивачем надано відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначено, що сторони договору оренди транспортного засобу підписали акт прийому - передачі транспортного засобу від 01.04.2020, і з дати підписання акта до ТОВ «Кряж і Ко» перейшло право користування транспортним засобом.
Законодавством чи судовою практикою не передбачено необхідності підтверджувати факт реального виконання договору у інший спосіб, як і не передбачено обов'язку власника або користувача отримувати тимчасове реєстраційне посвідчення, а лише визначають таке право. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право користування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕПІЦЕНТР К", код ЄДРПОУ 32490244, зареєстровано як юридична особа 27.08.2003, № запису 10671200000001712, місцезнаходження: Україна, 04128, місто Київ, ВУЛИЦЯ БЕРКОВЕЦЬКА, будинок 6-К, основний вид економічної діяльності: 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.04.2025.
08.12.2020 на підставі направлення на перевірку від 04.12.2020 № 026456 (арк.спр. 137) старшими державними інспекторами Руцинським О.А., Бурдейним А.В. на а/д М05, 452 км +811 м, о 22 год. 47 хв. проведено перевірку транспортного засобу VOLVO, номерний знак НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Епіцентр К», під керуванням водія ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт № 253070 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (арк.спр. 130).
У Акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення - п.22.5 ПДД, а саме: при нормативному навантаженні на одиночну вісь 11,00 т, фактичне навантаження становило 12,13 т, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - ч.1 абз. 15 - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій від підпису відмовився (арк.спр. 130).
Згідно із товарно - транспортною накладною від 08.12.2020 № 052553 перевізник ТОВ «Кряж і Ко» здійснював перевезення на замовлення ТОВ «Епіцентр К» на автомобілі Вольво НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , маса брутто 39,280 тон (арк.спр. 133).
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 12,13 т при нормативно допустимому - 11 т, на підтвердження чого відповідачем надано талон зважування від 08.12.2020 (арк.спр. 134), довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 08.12.2020 № 033278 (арк.спр. 136), Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №048604 від 08.12.2020 (арк.спр. 135).
23.12.2020 за вих. № 100864/19-1/24-20 відповідачем направлено позивачеві повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації пеервезень автомобільним транспортом 19.01.2021 з 09:30 до 16:00 год, обідня перерва з 12:00 до 13:00, в приміщенні Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Київ, пр-т Науки 57 (2-й поверх, каб 10) (арк.спр. 140).
Поштове відправлення 0308300677627 за даними трекінгу на сайті Укрпошти вручено 04.01.2021 (арк.спр. 143), але ТОВ «Епіцентр-К» не брало участі у розгляді справи.
19.01.2021 в.о.начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Епіцентр К», враховуючи те, що ТОВ «Епіцентр К» допущено перевищення встановлених габаритно - вагових норм понад 10%, але не більше 20%, відповідальність за яке передбачена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято постанову № 230385 про застосування адміністративно - господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн (арк.спр. 68).
Суму штрафу сплачено ТОВ «Кряж і Ко» платіжним дорученням від 23.02.2021 № 7000031681 (арк.спр. 52).
Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи^ під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведеннярейдовихперевірок (перевірок на дорозі).
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:
- наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, абзац 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, відповідно до якого було накладено штраф, не містить посилань на будь-яку величину похибки, а прямо вказує на наслідки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, та не передбачає іншого трактування. Такий правовий висновок узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 28 липня 2022 року у справі №380/5173/20.
Щодо доводів позивача про те, що результати вимірювання, здійснені відповідачем, не можна вважати достовірними, оскільки вантаж, який перевозився відповідачем, є сипучим та рухомим під час руху автомобіля, а маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, тоді як методика зважування такого вантажу відсутня, а тому не можливо з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень, суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин законодавцем виключено норму права про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики під час проведення габаритно-вагового контролю.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 скасовано п.19 Порядку КМУ № 879, який передбачав обов'язок територіальних органів Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Положеннями ст. 4 і ст. 29 Закону № 3353-ХІІ, ст. 33 Закону №2862-IV визначено, що визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів встановлено Порядком № 879.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21.
Суд зауважує, що при здійснення перевезень подільного вантажу, перевізником повинно враховуватись, що під час руху по дорозі можливе пересування вантажу та зміна ваги по осям, попри це перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати не тільки загального, а і осьового перевантаження.
Щодо доводів позивача про те, що перевізником вантажу було ТОВ «Кряж і Ко», а ТОВ «Епіцентр-К» замовником такого перевезення, тому штрафні санкції оскаржуваною постановою застосовані до неналежного суб'єкта господарювання, суд зазначає таке.
За текстом статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
За положеннями частини першої статті 34 закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).
За частиною другою статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; .
Згідно з частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
За змістом абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (чинного у період виникнення спірних відносин) для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.
Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов'язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.
Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.
Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов'язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.
У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов'язки сторін, відповідальність тощо.
За текстом підпункту 10.1 пункту 10 Правил перевезення вантажів перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
За підпунктом 10.10 пункту 10 Правил перевезення вантажів за домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора).
За підпунктами 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.
Судом установлено, що згідно із товарно - транспортною накладною від 08.12.2020 серії 12ААИ № 052553, яка надавалася при рейдовій перевірці водієм ОСОБА_1 , автомобільний перевізник - ТОВ «Кряж і Ко», замовник - ТОВ «Епіцентр К», вантажовідправник - ТОВ «Епіцентр К», вантажоодержувач - ЗПК ТОВ «Бруклін Київ» для компанії «Louis Dreyfus Company Suisse S.A.», автомобіль Вольво НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 АВВ06386, вантаж - кукурудза (2020) насипом, маса брутто 39280 (арк.спр. 73-74).
Витягом з наказу ТОВ «Кряж і Ко» від 29.07.2020 № 130 «К» підтверджується, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу водієм автотранспортного засобу на умовах строкового трудового договору з 30.07.2020 (арк.спр. 148).
Також судом установлено, що 01.04.2020 між ТОВ «Епіцентр К» (орендодавець) та ТОВ «Кряж і Ко» (орендар) укладено договір № V15-КР/ТВ оренди транспортного засобу (арк.спр. 17-23), 26.05.2020 - додаткову угоду № 1 до договору оренди транспортного засобу від 01.04.2020 № V15-КР/ТВ, згідно із п.п.1.2 п.1 якої сторони дійшли взаємної згоди, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в оренду 01.07.2020 транспортні засоби, зокрема, Volvo, модель FM9, кузов № НОМЕР_5 , колір кузова білий, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого УДАІ ГУМВС України в м. Києві 21.04.2007 (арк.спр. 26-32, 51).
01.07.2020 між ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «Кряж і Ко» підписано акт прийому - передачі транспортного засобу, зокрема, Volvo, модель FM9, кузов № НОМЕР_5 , колір кузова білий, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 (арк.спр. 34).
Також ТОВ «Епіцентр К» (орендодавець) та ТОВ «Кряж і Ко» (орендар) укладено договір від 01.04.2020 № SCH15-KR/ТВ оренди транспортного засобу (арк.спр. 34-43), 01.11.2020 - додаткову угоду № 1 до договору оренди транспортного засобу від 01.04.2020 № SCH15-KR/ТВ, згідно із п.п.1.3 п.1 якої сторони дійшли взаємної згоди, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в оренду 01.11.2020 транспортні засоби, зокрема, SCHMITZ, модель SKI 24 SL 10.5, номер шасі № НОМЕР_7 , колір кузова білий, рік випуску 2019, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 8043 29.01.2020 (арк.спр. 44-48, 50).
01.11.2020 між ТОВ «Епіцентр К» та ТОВ «Кряж і Ко» підписано акт прийому - передачі транспортного засобу, зокрема, SCHMITZ, модель SKI 24 SL 10.5, номер шасі № НОМЕР_7 , колір кузова білий, рік випуску 2019, реєстраційний номер НОМЕР_2 (арк.спр. 49).
В обсязі з'ясованих в цій справі обставин можна виснувати, що виникнення спірних правовідносин пов'язане з тим, що спірну постанову відповідач виніс щодо особи, яка не є автомобільним перевізником вантажу, щодо якого була оформлена товарно-транспортна накладна від 08.12.2020 серії 12ААИ № 052553, відповідно не може нести відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач. Наведені відповідачем обставини мають значення для з'ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевищення встановлених габаритно-вагових норм вантажу.
На місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред'явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з'ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.
У справі встановлено, що позивач не брав участь у розгляді такої справи, хоча був повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином (арк.спр. 140-142), водночас встановлені судом обставини свідчать про те, що посадові особи, які розглядали цю справу, не звернули уваги на обставини, які мали б щонайменше дати підстави засумніватися у тому, що саме позивач є (чи може бути) автомобільним перевізником, який має нести відповідальність за перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, оскільки товарно - транспортна накладна, в якій визначено в якості автомобільного перевізника ТОВ «Кряж і Ко» надавалася водієм при проведенні перевірки.
Наведені висновки в повній мірі узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20.
Таким чином, суб'єктом відповідальності за порушення, визначене абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, в межах спірних правовідносин є перевізник - ТОВ «Кряж і Ко», а не ТОВ «Епіцентр К», у зв'язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн, який у відповідності до вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244, місцезнаходження: Україна, 04128, місто Київ, ВУЛИЦЯ БЕРКОВЕЦЬКА, будинок 6-К) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного регіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03083, м. Київ, просп. Науки, 57), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кряж і Ко» (код ЄДРПОУ 42525681, місцезнаходження: 24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Юрія Тютюнника, буд. 78), про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 19.01.2021 № 230385 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» адміністративно - господарського штрафу.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Г. Секірська