08 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/342/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» до Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» (далі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ 053887 від 24.12.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.11.2024 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення рейдової перевірки на автодорозі М-30, 253 м був зупинений належний товариству транспортний засіб HAZ 3302-414, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював доставку харчової продукції до торгових точок покупців. Під час перевірки було виявлено відсутність санітарної книжки водія з результатами медичного огляду, а також індивідуальної контрольної книжки на транспортному засобі повною масою 3,5 тони.
Вказує, що за результатами перевірки того ж дня складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР053679 від 19.11.2024 (надалі - Акт перевірки).
23.12.2024 ТОВ «Хмельницькхліб» скористалося своїм правом та направило засобами поштового зв'язку пояснення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) з додатками від 23.12.2024 вих. №297. Водночас, за результатами розгляду справи 24.12.2024 відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 053887 (далі - Постанова №ПШ 053887) у розмірі 17000,00 грн.
Зазначає про протиправність Постанови №ПШ 053887, оскільки Товариство не є перевізником в розумінні статті 60 Закону №2344-III, адже здійснює виключно реалізацію, доставку власної виготовленої продукції до кінцевих споживачів власним або орендованим автотранспортом.
Наголошує на помилковості посилання Відповідача в оскаржуваній постанові на пункт 12.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), згідно якого водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну медичну книжку з результатами медичного огляду, оскільки чинне законодавство не передбачає а ні форми, а ні порядку видачі такої книжки. При цьому, чинним законодавством визначено проходження водієм позапланового медичного огляду та видачу за результатами такого огляду "Особистої медичної книжки" форми №1-ОМК, яка зберігається у роботодавця й видається працівникові тільки для проходження медичного огляду і у разі звільнення такого працівника. На час проведення Відповідачем рейдової перевірки та прийняття оспореної постанови у водія ТОВ «Хмельницькхліб» ОСОБА_1 була медична книжка з діючим пройденим медичним оглядом.
Крім цього, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу HAZ 3302-414, державний номерний знак НОМЕР_1 повна маса автомобіля не перевищує 3,5 тони, що виключає обов'язок встановлення тахографу, а отже і ведення індивідуальної контрольної книжки водія.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначає, що під час рейдової перевірки на а/д М-30, 253 км був зупинений транспортний засіб марки HAZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював перевезення харчових продуктів (морозива) без оформлення документів передбачених законодавством України про автомобільний транспорт. На вимогу старшого державного інспектора водій не надав санітарну (медичну) книжку з результатами медичного огляду, індивідуальну контрольну книжку водія чи копію графіку змінності водіїв. У зв'язку з чим, був складений Акт перевірки, зі змістом якого водій ознайомився під підпис. Позивач скористався правом участь у розгляді справи на підставі Акта перевірки шляхом направлення письмових пояснень від 23.12.2024 №297.
За результатами розгляду справи було винесено постанову №ПШ 053887 від 24.12.2024, якою встановлено порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Вказує, що водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду, що передбачено пунктом 12.4 Правил №363. При цьому, доказів надання посадовим особам відповідача будь-якого документу з результатом чинного на момент проведення рейдової перевірки медичного огляду водія позивачем не надано.
Наголошує, що позивач є юридичною особою, яка використовує найману працю водія ОСОБА_1 , загальна маса автомобіля становить 3,5 т., а тому на нього розповсюджуються норми Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 та обов'язок ведення обліку робочого часу та відпочинку водіїв. Оскільки автомобіль позивача на момент рейдової перевірки не був обладнаний тахографом водій повинен був мати індивідуальну контрольну книжку водія.
Звертає увагу, що відповідно до товарно-транспортної накладної на вантаж від 19.11.2024 №307279 ТОВ «Хмельницькхліб» перевозило хліб для магазину «Продукти», тому твердження позивача про те, що у даному перевезенні товариство не є перевізником безпідставне.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
06.02.2025 представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково вказує, що особиста медична книжка форми № 1-ОМК була надана водієм державному інспектору для перевірки, а також додана до пояснень ТОВ «Хмельницькхліб» №297 від 23.12.2024.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
23.01.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.10.2024 №33821609 судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, основним видом господарської діяльності якого є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (КВЕД 10.71) (а.с. 11зв.-14).
19.11.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області Красняк В.І.. під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: автодорога М-30, 253 м, перевірено автомобіль HAZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить на праві власності ТОВ «СТІОМІ-ХОЛДІНГ».
При цьому, згідно ТТН №307279 від 19.11.2024 у графі виробник (постачальник) зазначено ТОВ «Хмельницькхліб», замовник - ОСОБА_2 , одержувач - магазин «Продукти», перевізник - ТОВ «Хмельницькхліб» (а.с. 50).
Згідно із актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР053679 від 19.11.2024 встановлено, що водій здійснював перевезення вантажу - харчові продукти (хліб) на договірних умовах згідно ТТН №307279 від 19.11.2024. На момент перевірки у водія відсутні передбачені статтею 48 Закону №2344-III документи - санітарна книжка водія з результатами медичного огляду та індивідуальна контрольна книжка водія, чи копія графіку змінності водіїв. У графі пояснення водія про причини порушень вказано: «копію отримав». Факт ознайомлення зі змістом Акта підтверджується його особистим підписом (а.с. 8зв.)
Відповідач 14.12.2024 направив на адресу позивача повідомлення №111517/32/24-24 від 12.12.2024 про розгляд справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки 24.12.2024 (а.с. 58зв.)
Позивачем були подані відповідачу письмові пояснення №297 від 23.12.2024, у яких наведені детальні заперечення проти встановлених у Акті перевірки порушень та надано, зокрема копію особистої медичної книжки ОСОБА_1 серії 1ААВ №265555 (а.с. 9-11).
24.12.2024 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийняла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 053887 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня санітарна книжка з результатами медичного огляду, індивідуальна контрольна книжка водія, чи копія графіку змінності водіїв. Згідно вказаної постанови на ТОВ «Хмельницькхліб» накладено штраф в розмірі 17000 грн (а.с. 18зв.)
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III.
Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Частиною 14 статті 6 Закону №2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно зі статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху
Частиною 1 статті 48 Закону №2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно із частиною 2 статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
З аналізу вказаних положень статті 48 Закону №2344-II слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. .
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку №1567).
З акта перевірки слідує, що при здійсненні 19.11.2024 внутрішнього перевезення вантажу транспортним засобом, що перебуває у користуванні ТОВ «Хмельницькхліб», водій ОСОБА_1 не надав особисту санітарну книжку з результатами медичного огляду, індивідуальну контрольну книжку водія, чи копію графіку змінності водіїв (транспортний засіб не обладнано повіреним та діючим тахографом).
У цій справі, зокрема спірним є питання, чи є ТОВ «Хмельницькхліб» автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III та відповідно особою, на яку покладається відповідальність за недотримання вимог статті 48 цього Закону.
Як визначено у статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Таким чином, характерною ознакою автомобільного перевізника є саме перевезення ним пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, при цьому обставина отримання/неотримання доходу за таку діяльність не впливає визначення вказаного поняття.
Суд враховує практику Верховного Суду, який у постанові від 23.11.2023 у справі №340/4637/22, зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника. Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові 14.12.2023 у справі №340/5660/22.
За обставин цієї справи під час перевірки транспортного засобу HAZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 надав уповноваженим особам Укртрансбезпеки ТТН №307279 від 19.11.2024, згідно якої ТОВ «Хмельницькхліб» здійснювало поставку хлібобулочних виробів замовнику ОСОБА_2 в магазин «Продукти» за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, село Малашівці, вулиця Центральна, будинок 29/1. Перевізником вказано ТОВ «Хмельницькхліб».
Зважаючи на те, що покупець і постачальник не є однією і тією ж особою, то відсутні підстави для висновку, що перевезення вантажу здійснювалося для власних потреб.
Вказані обставини свідчать, що позивачем здійснювалося доставка вантажу (хлібобулочних виробів) на замовлення іншої особи (покупця) ОСОБА_2 автомобільним транспортом (перебуває у користуванні ТОВ «Хмельницькхліб») із використанням найманої праці водія, тобто надавалася транспортна послуга.
Отже, твердження позивача про те, що він не є автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ, не відповідає матеріалам справи.
Пунктом 12.4 Правил №363, встановлено, що водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.
Таким чином, під час перевезення харчових продуктів водій повинен мати та пред'явити для перевірки наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, санітарну книжку з результатами медичного огляду.
Як встановлено судом, позивач здійснював перевезення харчових продуктів, транспортним засобом, який було перевірено посадовими особами відповідача.
Частиною 1 статті 21 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" №1645 від 06.04.2000 (далі - Закон №1645) передбачено, що обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з частиною 5 статті 21 Закону №1645 дані про результати обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників, зазначених у частині 1 цієї статті, заносяться до їх особистих медичних книжок та інших медичних документів і підлягають обліку у відповідних органах державної санітарно-епідеміологічної служби.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 21 Закону №1645).
Відповідно до частини 7 статті 21 Закону №1645, особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи, а неповнолітні, учні та студенти - від відвідування відповідних закладів.
Абзацом 11 розділу 1 "Харчова та переробна промисловість (крім працівників підприємств з виробництва дріжджів, олії, сушених овочів, солі, молочної кислоти, фасування чаю, кави; млинів, крупорушок, зерносховищ, елеваторів; крохмалепатокових, соледобувних, спиртових, лікеро-горілчаних підприємств; складів зерна, борошна, круп)" Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559, визначено, що професія водія, зайнятого транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту), - підлягає обов'язковому профілактичному медичному огляду.
Таким чином, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, водій, зайнятий транспортуванням харчової продукції підлягає обов'язковому профілактичному медичному огляду.
Згідно зі статтею 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв.
Відповідно до пункту 12.4 Правил №363, водій (експедитор), зайнятий перевезенням харчових продуктів, повинен мати санітарну книжку з результатами медичного огляду.
З аналізу вказаних норм законодавства у їх сукупності вбачається, що перевезення харчових продуктів здійснюється автомобільним перевізником, в тому числі і на підставі медичних документів з результатами медичного огляду водія, який проводиться з метою контролю стану здоров'я останнього.
При цьому, суд погоджується із доводами позивача про те, що на час проведення рейдової перевірки посадовими особами відповідача, в законодавстві України відсутнє визначення такого медичного документу як "санітарна книжка" чи "особиста санітарна книжка", адже відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 №280" від 21.02.2013 №150, встановлено "Форму первинної облікової документації №1-ОМК "Особиста медична книжка" та Інструкцію щодо її заповнення.
Разом з тим, суд зазначає, що зазначення у пункті 12.4 Правил №363 неактуального медичного документа, який містить відомості про результати медичного огляду водія, - не звільняє автомобільного перевізника від обов'язку при здійсненні перевезень харчових продуктів мати окрім інших документів щодо таких перевезень, - також медичного документу з результатом медичного огляду водія.
Позивач стверджує, що у водія ТОВ «Хмельницькхліб» ОСОБА_1 була медична книжка з пройденим медичним оглядом, дата наступного огляду зазначена 05.02.2025.
Як уже зазначалося судом, перевезення харчових продуктів здійснюється автомобільним перевізником, в тому числі і на підставі медичних документів з результатами медичного огляду водія.
Положеннями Порядку №1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з посиланням на порушену норму.
Таким чином, наявний в матеріалах справи Акт перевірки є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Актом перевірки, зокрема встановлено, що водій здійснював перевезення вантажу - харчові продукти (хліб) на договірних умовах згідно ТТН №307279 від 19.11.2024 та на момент перевірки у водія була відсутня санітарна книжка водія з результатами медичного огляду.
Поряд з цим, у Акті перевірки водій зазначив, що «копію отримав». Будь-яких скарг, претензій або інших пояснень стосовно проведення рейдової перевірки не вказав.
Вказане спростовує твердження позивача про те, що водій під час перевірки надав всі необхідні документи, зокрема медичну книжку серії 1ААВ №265555.
Позивач після отримання повідомлення №111517/32/24-24 про розгляд справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки разом із письмовими поясненнями надав відповідачу письмові пояснення №297 від 23.12.202, до яких додав копію особистої медичної книжки ОСОБА_1 серії 1ААВ №265555.
Копія вказаної медичної книжки також надана сторонами суду та наявна у матеріалах справи.
Згідно відомостей з особистої медичної книжки серії 1ААВ №265555 водій ТОВ «Хмельницькхліб» ОСОБА_1 05.02.2024 пройшов медичний огляд в Приватному підприємстві «Начмед», за результатами якого встановлено відсутність протипоказань для виконання обов'язків. Дата наступного медичного огляду - 05.02.2025 (а.с. 15).
Слід наголосити, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 в справі №814/1460/16.
Враховуючи, що обставин надання під час проведення перевірки водієм медичної книжки серії 1ААВ №265555 інспектору судом не встановлено, а тому вона не була предметом перевірки та не могла бути врахована при прийнятті оспорюваної постанови.
Слід зауважити, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія. Саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.
Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Надання документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III до суду не спростовує факту того, що позивачем було порушено вимоги вказаної статті, адже відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III відповідальність наступає за відсутність документів саме на момент перевірки.
Даний висновок узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду, для прикладу, постанови від 22.12.2021 у справі №420/3371/21, від 23.11.2023 у справі №340/4637/22, від 19.10.2023 №640/27759/21, від 14.11.2024 у справі №420/24932/23.
Враховуючи, що санкція в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність у водія позивача санітарної книжки з результатами медичного огляду водія під час здійснення вантажних перевезень - є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої вказаною нормою.
Що стосується відсутності під час рейдової перевірки у водія індивідуальної контрольної книжки водія, чи копії графіку змінності водіїв, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385).
Згідно з пунктом 1.3 розділу І Інструкції №385 її положення поширюються на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу I Інструкції №385, перевізники - це суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку установлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), яке розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 розділу I Положення №340).
Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 розділу VI Положення №340).
Вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 до 12 тонн чинна з 01 червня 2015 року (відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №40).
Як установлено пунктом 6.3 розділу VI Положення №340, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
З аналізу наведених норм слідує, що індивідуальна контрольна книжка водія (в разі необладнання транспортного засобу тахографом) є документом, наявність якої необхідна під час перевезення перевізником вантажу, та є «іншим документом, передбаченим законодавством» в розумінні частини другої статті 48 Закону №2344-ІІІ.
Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції №385 та Положення №340 викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №340/5660/22.
У постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 Верховний Суд також зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону №2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі необладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням №340.
Завдяки зазначеним документам здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа.
Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Отож, для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом, або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Виходячи із вказаних положень можна дійти висновку про те, що законодавець чітко розмежовує порядок ведення обліку робочого часу і відпочинку у водіїв колісних транспортних засобів повною масою понад 3,5 тон і транспортних засобів, повна маса яких становить 3,5 тон і менше.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.07.2007 транспортний засіб марки HAZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип - фургон малотонажний, має повну масу 3500 кг, тому в силу вимог пункту 6.1 Положення №340, позивач не мав обов'язку щодо обладнання даного транспортного засобу діючим та повіреним тахографом.
Водночас, облік робочого часу і відпочинку у водіїв колісних транспортних засобів, повна маса яких становить 3,5 тон і менше, здійснюється шляхом ведення індивідуальної контрольної книжки водія згідно додатку 3 або складення перевізником графіку змінності водіїв згідно додатку 1 до Положення №340.
Згідно Акта перевірки посадові особи Укртрансбезпеки встановили, що автомобіль HAZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 не обладнаний тахографом, у водія на момент перевірки відсутні індивідуальна контрольна книжка водія, чи копія графіку змінності водіїв.
Позивачем у позовній заяві не оспорюється факт відсутності у водія під час проведення рейдової перевірки індивідуальної контрольної книжки водія згідно додатку 3 або графіку змінності водіїв.
При цьому, щодо доводів позивача про те, що пункт 6.3 Положення №340 не поширює свою дію на спірні правовідносини, оскільки транспортний засіб HAZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має повну масу рівно 3,5 тонн, відтак він не зобов'язані бути облаштовані тахографами, а водій, який керує таким автомобілем, не повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія чи мати копію графіка змінності водіїв, є помилковими, оскільки пункт 6.3 Положення покладає на водія, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, обов'язок вести індивідуальну контрольну книжку водія.
Враховуючи, що позивач є перевізником у розумінні статті 1 Закону №2344-III, на нього розповсюджуються норми Положення №340, зокрема, вимоги передбачені пункту 6.3.
Разом з тим, згідно з пунктом 7.1 Положення №340, перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядком №1567.
Враховуючи, що санкція в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність у водія позивача санітарної книжки з результатами медичного огляду водія та індивідуальної контрольної книжки водія згідно додатку 3 або графіку змінності водіїв під час здійснення вантажних перевезень - є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої вказаною нормою, тому постанова відповідача №ПШ 053887 від 24.12.2024 є правомірною та скасуванню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» до Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхліб» (ЄДРПОУ 42987745, вулиця Березовського, будинок 1, село Цвітне, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27320).
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, буд 102, ЄДРПОУ 39816845).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК