08 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2279/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Петренко О.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви,
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить забезпечити наступні докази:
1) матеріали службового розслідування за фактом невиконання наказу старшим солдатом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ініційоване наказом №1293 від 13.11.2024 року за ч.3. ст.403 КК України;
2) матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ініційоване наказом №1 від 01.01.2025 року за ч.5 ст. 407 КК України;
3) наказ про призупинення військової служби старшого солдата ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що вказані докази необхідні для доказування наступних обставин. ОСОБА_1 , 25.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 призваний у Збройні Сили України по мобілізації.
Після отримання поранення та тривалого лікування 23.05.2023 року медичною комісією при КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради його визнано обмежено придатним до військової служби та направлено для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду стрільця санітара.
13.11.2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №318 (по стройовій частині) його було виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення (грошового, матеріального, продуктового) без будь-яких правових підстав та в порушення процедури. Підставою для вчинення таких дій зазначають наказ ОК " ІНФОРМАЦІЯ_4 " №318-РС. Однак в даному наказі невірно зазначено посаду та підставі для переміщення. Даний наказ ним не було виконано за цілим рядом поважних причин. Вказує, що продовжує нести службу.
Заявник зазначає, що наказ про призупинення військової служби є підставою згідно положення про проходження військової служби підставою для зняття з усіх видів забезпечення, чи видавався він та коли саме йому невідомо.
З метою оскарження дій Керівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 є необхідність у витребуванні вказаних документів.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Статтею 116 КАС України визначені вимоги до заяви про забезпечення доказів.
При цьому умовою задоволення такого клопотання саме в порядку ст.ст.114-116 КАС України є обґрунтування необхідності забезпечення доказів виключно у разі, якщо є підстави припускати, що такі докази можуть бути втрачені або їх збирання чи подання згодом стане неможливим (ч.1 ст.114 КАС України).
В заяві про забезпечення доказів заявник не зазначає обставин, які б свідчили про те, що надання доказів, які зазначені ним в заяві, може стати згодом неможливим або ускладненим, що є умовою для застосування інституту забезпечення доказів.
Згідно п. 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, крім іншого, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 114 КАС України, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим з огляду на визначені позивачем причини обґрунтування необхідності забезпечення доказів по цій справі.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів, окрім іншого, зазначаються:
- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів є не тільки способом здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18 та від 09.10.2019 року по справі №9901/385/19.
Подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на обґрунтування необхідності забезпечення доказів, так як заявником не зазначено ризики чи загрози того, а у суду відсутні підстави припускати, що докази про забезпечення яких просить заявник, можуть бути утрачені.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що, зазначена заява про забезпечення доказів, шляхом їх витребування, не відповідає критеріям, визначених ст. 114, та вимогам визначеним ст. 116 КАС України.
Частиною 3 ст.116 КАС України встановлено, що до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст.169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 114-117,169, 248 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення доказів до подання позовної заяви - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО