про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2163/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО, розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Гуцул М.С., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплати військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 в сумі 100 000 грн., у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з жовтня 2023 року по 09.01.2024 року та з 30.05.2024 року по 13.09.2024 року, з 27.12.2024 по 25.01.2025 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
2) Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 в сумі 100 000 грн., у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з жовтня 2023 року по 09.01.2024 року та з 30.05.2024 року по 13.09.2024 року, з 27.12.2024 по 25.01.2025 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, в порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві не повістю вказано місцезнаходження (відсутня вулиця, номер будинку), не вказано відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача та інформацію про наявність (відсутність) електронних кабінетів у учасників справи.
Суд зазначає, що повна інформація про місцезнаходження відповідача є обов'язковою відповідно до статті 160 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, позивач просить розглянути спір щодо нарахування та виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з жовтня 2023 року по 09.01.2024 року та з 30.05.2024 року по 13.09.2024 року, з 27.12.2024 по 25.01.2025 року.
У позовній заяві представник позивача вказав, що позивач проходив військову службу, у минулому часі, у зв'язку з чим логічно припустити, що позивача звільнено з військової служби. Натомість в матеріалах справи докази які б підтвердили або спростували звільнення з військової служби або ж її продовження, відсутні.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Таким чином, судовий збір за даною позовною заявою становить 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).
У позовній заяві представник позивача просить звільнити позивача від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Зі змісту позовної заяви суддею встановлено, що позивач проходив військову службу за мобілізацією.
Частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Таким чином, на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори проводяться при проходженні військової служби у військовому резерві чи виконанні військового обов'язку в запасі. Натомість військова служба за призовом під час мобілізації є одним із видів військової служби, проходження якої не врегульовується приписами статті 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зважаючи на викладене, на позивача не поширюються дія пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем до суду не надано.
Отже, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Прохальна частина адміністративного позову викладена некоректно, оскільки позовні вимоги не містить конкретики щодо того, чи звертався позивач до відповідача з порушеного питання, коли саме, яке рішення було прийнято відповідачем, тощо. Відтак, вказані позовні вимоги носять невизначений характер, за яким неможливо визначити, серед іншого, початок перебігу строку звернення до суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законом.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. №2352-IX, чинний з 19.07.2022 року, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпПУ викладено в новій редакції, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, тобто, крім трудових спорів що виникають при звільненні.
Отже, з 19.07.2022 року запроваджено тримісячний строк звернення до суду із позовними вимогами про виплату заробітної плати працівнику та інших коштів.
Оскільки позовні вимоги стосуються ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовою частиною НОМЕР_2 , то застосуванню підлягає спеціальний строк звернення до суду, встановлений частиною 1 статті 233 КЗпП України.
Зі змісту позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача кошти, які є частиною грошового забезпечення, з з жовтня 2023 року, водночас позивач до суду звернувся з позовом лише 02.04.2025 року, тобто з порушенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивачем не надано доказів як перебування на військовій служби, так і звільнення з військової служби (за наявності), а позовні вимоги викладено таким чином, що відсутня можливість чітко визначити, чи своєчасно звернувся позивач до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву, про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО