01 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/519/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача-1: Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Н. Алєксєєнко,106, м. Дніпро, 49008
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1)визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 16.01.2025 щодо відмови йому в перерахунку довічного грошового утримання;
2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 50% від суддівської винагороди, визначеної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №3,4 від 09.01.2025 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці", без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2023.
Ухвалою суду від 31.01.2025року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.23).
Відповідач-1 надіслав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.71-76).
Ухвалою суду від 06.03.2025 року до участі в справі залучено співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач є суддею у відставці з 2017 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Позивач подав заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2024 року до якої додав довідки складені Територіальним управлінням ДСА в Кіровоградській області від 09.01.2025 за №3 та №4 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Подану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.01.2025 року за № 935080126789 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовлено.
Відмова мотивована тим, що у 2024 році, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року становить 2102 грн., тобто не змінився з 2020 року. Тому підстав для проведення перерахунку із урахуванням суддівської винагороди, яка визначена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в іншому розмірі немає.
Позивач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до суду.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.116 Закону №1402-VIІІ, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIІІ, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 142 Закону №1402-VIІІ, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст.4 Закону №1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік, серед іншого, установлено у 2021-2024 роках прожитковий мінімум для працездатних, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів, становить 2102 грн.
Таким чином, вказаною нормою Закону, разом із встановленням на 01 січня відповідного календарного року (2021-2024 рр.) прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб у відповідному розмірі, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів", розмір якого становить 2102,00 грн.
Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Цей висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) " (далі - Закон №1401-VIII), що набрали чинності з 30.09.2016.
Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, а саме: "Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".
Таким чином, Конституція України, у редакції Закону №1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Крім того суд зазначає, що такого виду прожиткового мінімуму, як "для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів" не передбачено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV. Вказаним Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
При закріпленні в ст.7 Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів, законодавцем не внесено змін до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період (2021-2024 роки), а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму.
Закон України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом, яким є Закон №1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, а також від 04.12.2018 №11-р/2018.
Водночас, Закони України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.
Оскільки Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Відмовою в проведенні такого перерахунку оскарженим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області порушило право позивача на належне довічне грошове утримання судді у відставці, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 16.01.2025, яким позивачу відмовлено в проведенні перерахунку на підставі оновленої довідки.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого позивачу відмовлено в проведені перерахунку.
Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, то дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом, на підставі частини другої статті 9 КАС України, за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача.
При цьому, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яке не здійснювало розгляд заяви позивача про перерахунок, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок №№3,4 від 09.01.2025 року. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ в Кіровоградській області визначено як орган, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (після її перерахунку). Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ в Кіровоградській області заявлені безпідставно.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 16.01.2025 №935080126789 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
- з 01.01.2023, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеного в довідці №3 від 09.01.2025, виданій ТУ ДСА в Кіровоградській області,
- з 01.01.2024, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, зазначеного в довідці №4 від 09.01.2025, виданій ТУ ДСА в Кіровоградській області, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 /код - НОМЕР_1 / за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1937 грн. 92коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО