08 квітня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/7032/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Сосновської В.В.
представника позивача Бірюкова А.О.
представника відповідача Поповкіної Ю.В .
розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної посади (вул.Різницька, 13/15, м.Київ, 01011), Кіровоградської обласної прокуратури (вул.Велика Пермська, 4, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора (вул.Різницька, 13/15, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-ї,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (відповідач-1, Комісія), Кіровоградської обласної прокуратури (відповідач-2, КОП), третя особа на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора (третя особа, ОГП), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 11 вересня 2024 року № 07/1/1-11п-24;
- визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення від 07 жовтня 2024 року № 291к;
- поновити Позивача на займаній посаді з дня звільнення, тобто з 07.10.2024;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення Позивача на раніше займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача протиправно звільнено з посади керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області.
Зокрема, позивачем вказується на порушення відповідачем-1 строків розгляду звернень визначених Порядком розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 01 липня 2022 року № 113, вказуючи, що 13.06.2024 було прийнято рішення про відкриття провадження № 07/1/1- 11зв/к-9п-24 стосовно керівника Знам'янської окружної прокуратури Прокопчука Д.В. Цілком очевидно, що член Комісії отримав звернення для попереднього розгляду не пізніше 13.06.2024р. Таким чином, строк розгляду звернення закінчився не пізніше 13.08.2024р. Зазначене свідчить про прийняття кінцевого оскаржуваного рішення № 07/1/1-11п-24 від 11 вересня 2024 року по провадженню за межами строків, встановлених законодавством, та є самостійною та беззаперечною підставою для його скасування.
Крім того, позивач вказує на невідповідність висновків відповідача-1 щодо виявлених порушень в діяльності позивача фактичним матеріалам провадження №07/1/1-11зв/к-9п-24 та обставинам справи.
Також вказує, що звільнення з адміністративної посади по суті є дисциплінарною відповідальністю, застосованою до позивача. При цьому, підстави для звільнення позивача відсутні. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом із тим саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на викладене, рішення відповідача-1 щодо позивача є протиправним, як наслідок протиправним та таким, що слід скасувати є і наказ відповідача-2 на підставі цього рішення. Тому, належним способом захисту є поновлення позивача на попередній посаді.
Ухвалою суду від 07.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.12.2024 (т.1а.с.86,87).
Ухвалою суду від 04.12.2024 до участі у справі в якості третьої особина стороні відповідачів залучено Офіс Генерального прокурора (т.8а.с.94).
Ухвалою суду від 18.12.2024 підготовче судове засідання відкладено до 14.01.2025 за клопотанням представника позивача (т.8а.с.107).
Ухвалою суду від 14.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 12.02.2025 (т.8а.с.125).
12.02.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням судді на обов'язковому навчанні із підвищення кваліфікації (т.8а.с.132).
24.02.2025 та 14.03.2025 в судових засіданнях оголошувались перерви до 14.03.2025 та до 28.03.2025 відповідно (т.8а.с.138,139,149).
Ухвалою суду від 25.02.2025 витребувано додаткові докази по справі (т.8а.с.140).
28.03.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначено на 08.04.2025 (т.8а.с.164,165).
Відповідач-2 проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві (т.1а.с.103-131). Зазначив, що відповідно до п. І розділу IV Порядку право на подання до Комісії звернення має кожен, кому відомі факти неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади.
Зважаючи на неналежне виконання керівником Знам'янської окружної прокуратури Прокопчуком Д.В. посадових обов'язків встановлених для вищевказаної адміністративної посади, керівником Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_2 реалізовано право, надане Порядком, та 31.05.2024 скеровано до Комісії відповідну скаргу з долученням необхідних доказів.
У засіданні Комісії 11.09.2024 взяли участь автор звернення ОСОБА_2 та керівник Знам'янської окружної пркоуратури ОСОБА_1 .
За результатами розгляду висновку, складеного членом Комісії, матеріалів провадження, пояснень заявника ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_1 . Комісія дійшла висновку, що доводи заявника знайшли своє часткове підтвердження.
До уваги Комісією взято діяльність ОСОБА_1 за період не пізніше одного року з 24.07.2023 по 24.07.2024, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності в кількості 5 днів (з 29.04.2024 по 03.05.2024.) та наданих відпусток в кількості 1 день (01.09.2023) та 14 днів (з 19.02.2024 по 03.03.2024).
Ураховуючи викладене, Комісією 11.09.2024 прийнято рішення № 07/1/1-11п-24 про наявність у діяльності керівника Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п. З ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з указаної адміністративної посади.
Відповідно до вимог п. 33 розділу VII Порядку копію рішення направлено керівнику Кіровоградської обласної прокуратури 04.10.2024 для прийняття рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади.
Комісією за результатами заслуховування доповідача - члена Комісії ОСОБА_3 , пояснень автора звернення - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_1 , який їх заперечив, вивчення висновку, матеріалів провадження та поданих на засіданні додаткових документів встановлено наявність підстав для звільнення позивача з адміністративної посади з підстави, передбаченої п. З ч. 1 ст. 41 Закону.
Саме на підставі вказаного рішення Комісії наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури від 07.10.2024 № 291к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Знам'янської окружної прокуратури у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Доводи наведені позивачем є надуманими та необґрунтованими, а тому висновків Комісії не спростовують, а отже не є підставою для задоволення позову.
Відповідач-1 самостійним правом надати відзив на позов не скористався, натомість, третьою особою надано пояснення на позов, які фактично обґрунтовують правомірність рішення відповідача-1 та безпідставність заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим просять в задоволенні позову відмовити повністю (т.1а.с.143-159).
Суд заслухав правові позиції позивача, представників сторін, з'ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, встановлено наступне.
За зверненням керівника Кіровоградської обласної прокуратури Стрелюка Я.В. відкрито провадження №07/1/1-11зв/к-9п-24 щодо неналежного виконання керівником Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_1 посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
Головою Комісії попередній розгляд звернення доручено члену комісії Сиводєд Івану Сергійовичу.
Членом комісії Сиводєд Іваном Сергійовичем складено висновок від 12 серпня 2024 №07/1/1-11зв/к-9п-24, яким запропоновано прийняти рішення у провадженні №07/1/1-11зв/к-9п-24 про відсутність у діяльності керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", для звільнення з указаної адміністративної посади за зверненням ОСОБА_2 (т.1а.с.14-56).
11 вересня 2024 відбулось засідання Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, яке оформлене протоколом №20 (т.1а.с.202-209).
Порядком денним засідання комісії було розгляд висновку члена Комісії ОСОБА_3 про відсутність у діяльності керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", для звільнення з указаної адміністративної посади за зверненням ОСОБА_2 .
За результатами розгляду питання порядку денного оголошено рішення Комісії - встановлено наявність у діяльності керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", для звільнення з адміністративної посади та роз'яснено порядок оскарження рішення.
11 вересня 2024 Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади прийнято рішення № 07/1/1-11п-24, яким встановлено наявність у діяльності керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру", для звільнення з цієї посади (т.1а.с.57-79).
Наказом Кіровоградської обласної прокуратури від 07.10.2024 №291к, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», звільнено ОСОБА_1 з посади керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області з 07 жовтня 2024 у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру". Підстава звільнення: рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади прийнято рішення № 07/1/1-11п-24 від 11.09.2024 (т.1а.с.80).
Вважаючи рішення Комісії та наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
У системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру»).
Керівник обласної прокуратури, зокрема, призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур, прокурорів - стажистів окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку; (п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру»).
Адміністративними посадами в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (крім посад, зазначених у частині третій цієї статті) є посади, у тому числі, посада керівника окружної прокуратури (п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру»).
Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 Закону України «Про прокуратуру». Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 11 - 15 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється керівником обласної прокуратури в окружних прокуратурах, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури, з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті, зокрема, з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1).
Згідно з частиною 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади. При цьому, звільнення прокурора з адміністративної посади не є безумовною підставою для звільнення з посади в органах прокуратури.
Наказом Генерального прокурора від 01.07.2022 №113 затверджено Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Порядок), яким визначено процедуру розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - звернення), з метою встановлення наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Виходячи з передбаченого Конституцією України принципу поділу влади у рішенні від 25.02.2009 №5-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законодавча, виконавча та судова гілки влади не можуть підмінювати одна одну і повинні виконувати функції та повноваження, закріплені у Конституції України за кожною з них.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, містить чіткі правові положення, якими регламентовано порядок розгляду звернень про оскарження дій або бездіяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, під час виконання ним повноважень на такій посаді.
Тобто, розгляд звернень відноситься до дискреційних повноважень Комісії, а тому суд не наділений повноваженнями надавати оцінку професійним якостям та аналізу професійної діяльності прокурора на адміністративній посаді, відносно якого здійснюється відповідне провадження.
Отже, у справі яка наразі розглядається судом, правова оцінка дій Комісії має надаватись виключно в межах дотримання процедури визначеної Порядком розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
Відповідно до Розділу І дія Порядку не поширюється на відносини щодо розгляду звернень про оскарження дій або бездіяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, під час виконання ним повноважень на такій посаді (пункт 1).
Розгляд звернень здійснюється Комісією з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Комісія), яка утворюється і діє згідно з цим Порядком (пункт 2).
У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами (пункт 3).
Основними засадами діяльності Комісії є верховенство права, законність, незалежність, відкритість і гласність, колегіальність, змагальність, неупередженість, об'єктивність, дотримання гарантій незалежності прокурора і презумпція невинуватості.
Члени Комісії у своїй діяльності є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (пункт 4).
Повноваження Комісії поширюються на прокурорів, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратурах (крім Генерального прокурора та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) (пункт 5).
Процедура розгляду звернень передбачає такі етапи:
- попередній розгляд звернення та прийняття рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади (далі - рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження);
- проведення в межах провадження зі встановлення неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади (далі - провадження), перевірки відомостей, зазначених у зверненні (далі - перевірка у провадженні), та складання висновку щодо наявності або відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - висновок у провадженні);
- розгляд висновку у провадженні та прийняття рішення про встановлення або відсутність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади (далі - остаточне рішення у провадженні) (пункт 6).
Розгляд звернення проводиться у строк, який не перевищує двох місяців з часу його отримання членом Комісії для попереднього розгляду.
У строк розгляду звернення, у тому числі перевірки у провадженні, не враховується період тимчасової непрацездатності прокурора, стосовно якого подано звернення, або перебування його у відпустці (пункт 8).
Відмова особи від звернення не може бути підставою для припинення його розгляду (пункт 9).
Розгляд та вирішення питань Комісією здійснюється колегіально. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від присутніх на засіданні членів Комісії. Голосування здійснюється відкрито підняттям руки.
Комісія може приймати процедурні рішення, пов'язані з її діяльністю, про що зазначається у протоколі.
Рішення не можуть прийматися на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації (пункт 10).
Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення (документ) направлено на відому фактичну адресу її місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або зазначені нею адресу електронної пошти чи інші засоби електронного зв'язку.
Прокурору, стосовно якого подано звернення, або особі із числа працівників органів прокуратури, якою подано звернення, повідомлення (документ) також може бути направлено за місцем роботи або за допомогою інформаційної системи "Система електронного документообігу органів прокуратури" (пункт 12).
Питання утворення Комісії врегульовано Розділом ІІ Порядку.
Комісія утворюється наказом Генерального прокурора у складі не менше семи осіб. Одночасно визначаються голова та секретар Комісії із числа працівників відповідального підрозділу (пункт 1).
До складу Комісії включаються прокурори, які обіймають адміністративні посади в Офісі Генерального прокурора, крім прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, а також користуються авторитетом (пункт 2).
Склад Комісії може бути змінений наказом Генерального прокурора, у тому числі у зв'язку з поданням членом Комісії заяви про складання повноважень або невідповідністю члена Комісії вимогам, визначеним пунктом 2 цього розділу Порядку (пункт 3).
Повноваження голови, секретаря та членів Комісії врегульовано розділом ІІІ Комісії.
Голова Комісії, зокрема, організовує і спрямовує роботу Комісії; узгоджує проєкт порядку денного засідання Комісії, скликає засідання, визначає дату і час його проведення та головує на ньому; доручає членам Комісії попередній розгляд звернень, підготовку матеріалів для розгляду на її засіданні, визначає коло осіб, які залучаються до їх підготовки;
У разі відсутності голови Комісії його обов'язки виконує член Комісії (крім секретаря), обраний на її засіданні (пункт 1).
Секретар Комісії зокрема, організовує підготовку матеріалів з питань, що розглядаються Комісією, і з цією метою: - узагальнює пропозиції членів Комісії щодо включення питань до порядку денного її засідання, формує проєкт порядку денного засідання Комісії та подає його для узгодження голові Комісії; - забезпечує ознайомлення членів Комісії та учасників засідання з узгодженим порядком денним та матеріалами із зазначених у ньому питань; - повідомляє учасників засідання Комісії про дату, час і місце його проведення (пункт 2).
Член Комісії:
1) здійснює попередній розгляд звернення;
2) проводить перевірку у провадженні і з цією метою:
- ознайомлюється з документами, отримує їх копії;
- опитує прокурорів та інших осіб, яким відомі відомості, зазначені у зверненні, або обставини, встановлені під час перевірки;
- надсилає письмові запити до органів прокуратури з метою отримання необхідної для проведення перевірки інформації, документів;
3) складає та підписує висновок у провадженні;
4) ознайомлюється з матеріалами, поданими на розгляд Комісії, бере участь у їх дослідженні та перевірці;
5) вносить пропозиції щодо включення питань до порядку денного засідання Комісії;
6) бере участь у засіданнях Комісії;
7) наводить свої мотиви та міркування, а також подає додаткові документи з питань, що розглядаються Комісією;
8) вносить пропозиції щодо проєкту рішення Комісії, голосує "За" або "Проти" з питань, винесених на її розгляд, та підписує рішення Комісії;
9) висловлює, за наявності, окрему думку щодо рішень, прийнятих Комісією;
10) виконує рішення Комісії та доручення її голови, надані в межах його компетенції, а також здійснює інші повноваження, визначені цим Порядком.
Повноваження члена Комісії не можуть бути делеговані іншому члену Комісії, крім випадків його тимчасової відсутності або складення ним повноважень. У такому разі головою Комісії визначається інший член Комісії (пункт 3).
Подання звернення, його попередній розгляд врегульовано Розділом IV Порядку.
Право на подання до Комісії звернення має кожен, кому відомі факти неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади (пункт 1).
Відповідальний підрозділ у день надходження до нього звернення обліковує його та не пізніше наступного робочого дня передає голові Комісії для визначення члена Комісії, який здійснюватиме попередній розгляд.
Визначення члена Комісії здійснюється невідкладно, та цього ж дня звернення передається визначеному члену Комісії (пункт 6).
За наявності конфлікту інтересів член Комісії зобов'язаний після надходження до нього звернення заявити про самовідвід, який розглядається на засіданні Комісії.
Відвід члену Комісії також може бути заявлений особою, яка подала звернення, прокурором, стосовно якого подано звернення (пункт 8).
Попередній розгляд звернення здійснюється членом Комісії протягом трьох робочих днів з часу його отримання. У цей же строк ним приймається мотивоване рішення про відкриття провадження або відмову в його відкритті (пункт 9).
Копія рішення члена Комісії про відкриття провадження або відмову в його відкритті не пізніше наступного робочого дня після його прийняття відповідальним підрозділом надсилається особі, яка подала звернення, та прокурору, стосовно якого прийнято таке рішення.
Про відкриття провадження також повідомляється керівник відповідного органу прокуратури (пункт 14).
Розділом V Порядку регламентовано перевірку відомостей, зазначених у зверненні, та складання висновку в провадженні
Перевірка у провадженні проводиться членом Комісії у місячний строк після його відкриття. У разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений головою Комісії, але не більш як на 10 днів (пункт 1).
Учасниками провадження є:
- член Комісії, який здійснює перевірку;
- прокурор, стосовно якого відкрито провадження;
- особа, яка подала звернення;
- представники прокурора, стосовно якого відкрито провадження, особи, яка подала звернення (пункт 2).
Участь у провадженні можуть брати також інші особи (пункт 2.1).
Учасники провадження (крім члена Комісії) мають право:
1) надавати пояснення або відмовитися від їх надання;
2) надавати інформацію, документи на підтвердження своєї позиції, висловлювати заперечення;
3) заявляти клопотання та відводи;
4) за заявою отримувати копії документів з провадження в частині, що їх стосується, з урахуванням обмежень, визначених законодавством (пункт 3).
3.1. Відмова прокурора, стосовно якого відкрито провадження, від надання щодо себе пояснень не означає визнання ним відомостей, зазначених у зверненні (пункт 3.1).
За результатами перевірки у провадженні та в межах її строку член Комісії складає висновок у провадженні, у якому зазначаються:
- дата та місце складання, номер провадження;
- прізвище, ім'я та по батькові члена Комісії, який склав висновок, особи, яка подала звернення, прокурора, стосовно якого складено висновок, його посада;
- виклад хронології розгляду звернення (основних етапів);
- стислий зміст відомостей, які згідно зі зверненням свідчать про наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади;
- обставини, які встановлені під час перевірки у провадженні, на підтвердження чи спростування кожної з відомостей звернення;
- позиція члена Комісії та відповідне обґрунтування щодо наявності або відсутності у діяльності прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади з посиланням на відповідні норми Закону і Порядку, інші нормативно-правові акти;
- підпис члена Комісії, який склав висновок (пункт 6).
У Розділі VI висвітлено організацію засідань Комісії.
Засідання Комісії проводяться відкрито з дотриманням строку, передбаченого пунктом 8 розділу I цього Порядку (пункт 1).
Проект порядку денного засідання Комісії узгоджується головою Комісії не пізніше наступного робочого дня після його формування.
Про призначення засідання цього ж дня повідомляються члени Комісії та учасники провадження шляхом направлення їм відповідного повідомлення. Одночасно членам Комісії направляється копія відповідного висновку у провадженні (пункт 2).
Участь у засіданні беруть прокурор, стосовно якого відкрито провадження, та особа, яка подала звернення. Така участь забезпечується особисто та/або через представника (пункт 3).
Проведення засідання Комісії регламентовано розділом VI Порядку.
Висновок у провадженні розглядається за обов'язкової участі прокурора і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:
1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;
2) не з'явився на засідання без повідомлення причини неявки;
3) не з'явився на засідання повторно.
Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймається Комісією (пункт 6).
Питання про відвід (самовідвід) члена Комісії вирішується у разі наявності сумнівів у його неупередженості та об'єктивності або наявності конфлікту інтересів.
Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів Комісії приймаються щодо кожного з них окремо.
Під час прийняття рішення стосовно відводу член Комісії, якому його заявлено, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім у ході його проведення (пункт 14).
Член Комісії, який готував висновок у провадженні, не має права брати участь у голосуванні при прийнятті остаточного рішення у провадженні (пункт 24).
Остаточне рішення у провадженні з висновком про наявність у діяльності відповідного прокурора, який обіймає адміністративну посаду, підстави, передбаченої частиною третьою статті 41 Закону, для звільнення з цієї посади може бути прийнято не пізніше ніж через рік з дня, коли відомості, наведені у зверненні, мали місце. При цьому не враховується час тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (пункт 32).
Розділом IX Порядку передбачено, що остаточне рішення у провадженні може бути оскаржено прокурором, стосовно якого воно прийнято, та особою, якою подано звернення, до адміністративного суду у строк та в порядку, визначеному законом (пункт 2).
Оскарження остаточного рішення у провадженні не зупиняє його дії (пункт 2.1).
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вище судом проаналізовано дотримання прав позивача на всіх стадіях провадження здійсненого згідно з Порядком та надано оцінку відповідній процедурі. Позивач обізнаний про попередню перевірку звернення членом Комісії ОСОБА_3 , скористався правом надати пояснення та додаткові пояснення, брав участь у роботі Комісії під час розгляду його провадження, подавав клопотання та заявляв відводи, які було розглянуто Комісією і мотивовано відхилено чи задоволено. За результатами роботи Комісії підготовлено та затверджено обґрунтований висновок.
Таким чином слід констатувати, що Комісією дотримано процедури розгляду звернення, проведення провадження та прийняття мотивованого і обґрунтованого рішення щодо позивача.
Інші доводи наведені позивачем у позовній заяві та висловлені в судовому засіданні не змінюють правових висновків суду з цього питання та не мають істотного значення.
У цьому контексті суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Тому, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади від 11 вересня 2024 року № 07/1/1-11п-24.
Водночас слід звернути увагу на такі обставини.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор, зокрема, призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом (пункт 3); визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (пункт 9-2).
Пунктом 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що посада першого заступника керівника обласної прокуратури є адміністративною посадою.
Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 Закону України «Про прокуратуру». Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, зокрема, з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини 1).
Згідно з частиною 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
Норма частини 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції від 14.10.2016 передбачала, що наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини 1 цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України, однак була змінена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19.09.2019 (далі - Закон №113).
Тому, відповідачі зазначили, що з 25.09.2019 (дата набрання чинності Законом №113) наявність підстави для звільнення прокурора з адміністративної посади за відповідним пунктом встановлюється Генеральним прокурором, а отже звільнення відбулося з дотриманням процедури.
Однак відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції Рада прокурорів України вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1).
Дія пункту 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» була зупинена Законом №113 з 25.09.2019, однак відновила свою дію 01.09.2021.
Через призму встановлених обставин суд не погоджується з доводами відповідача про те, що існування цієї норми не враховувалось при прийнятті оскаржуваних рішень. Адже дія цієї норми зупинена на чітко визначений період та відновлена автоматично з 01.09.2021, про що вказано в Законі №113. Тому, на момент звільнення позивача норма пункту 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» існувала в такій редакції:
«Рада прокурорів України:
1) {Дію пункту 1 частини дев'ятої статті 71 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019} вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру».
У цьому контексті слід зазначити, що Рада прокурорів України на момент винесення спірного наказу була і є діючим органом, яка виконує функції передбачені статтею 71 Закону України «Про прокуратуру».
З врахуванням викладеного, суд констатує наявність повноважень керівника Кіровоградської обласної прокуратури звільнити ОСОБА_1 з адміністративної посади з підстав неналежного виконання ним посадових обов'язків. Проте таке повноваження може бути реалізоване лише з дотриманням встановленої Законом процедури, а саме за участю Ради прокурорів України, чого у цьому випадку не дотримано.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржений наказ про звільнення позивача прийнято з порушенням процедури, є протиправним та слід скасувати.
Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, суд зазначає, що така є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.
Частиною 6 статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З огляду на висновок суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з посади з 07.10.2024, належним способом захисту його прав є поновлення позивача на посаді керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області з дня звільнення - 07.10.2024.
Відповідно до частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Таким чином, судове рішення в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, суд зазначає наступне.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, внаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов'язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця (таке поняття дав Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23).
В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що позивача після звільнення 07.10.2024 з посади керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, наказом Кіровоградської обласної прокуратури від 09.10.2024 №297к призначено на посаду прокурора Гайворонського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області з 10.10.2024 (т.1а.с.201).
Тобто, в даному випадку відсутній факт вимушеного прогулу, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасувати рішення Комісії про неналежне виконання прокурором своїх посадових обов'язків, та задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з адміністративної посади та поновлення його на відповідній посаді. Тому, позов слід задовольнити частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду судовий збір не сплачував, а тому, судові витрати зі сторін стягувати не слід.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 371 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення від 07 жовтня 2024 року №291к.
Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області з дня звільнення, тобто з 07.10.2024.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області звернути до негайного виконання.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2025 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК