07 квітня 2025 року № 320/45182/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Діски А. Б.,
за участі секретаря судового засідання - Колодуба С. О.,
представника відповідача - Кривенка О. О.,
представника третьої особи - Маяцької С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просить суд визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.09.2018 № 179 "Про визначення виконавця послуг та погодження тарифу».
Ухвалою суду від 28.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено в справі підготовче судове засідання та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача.
У письмових поясненнях щодо позовної заяви представником третьої особи було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цією позовною заявою.
Позивач подав до суду заперечення на вказане клопотання третьої особи, в яких зазначає, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» підтримала раніше заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, позивач у судове засідання не з'явився.
Розглянувши клопотання представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.
Відповідно змісту частини першої цієї статті такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.
Перевіряючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд враховує сутність і ознаки нормативно-правового акту.
Так, нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв'язку з припиненням конкретних правовідносин.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 9901/520/19.
Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно враховувати наступне:
- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;
- дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;
- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові від 13.03.2019 у справі № 712/8985/17 Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У своєму клопотанні представник третьої особи вказує, що позивач, оскаржуючи рішення відповідача від 20.09.2018, до суду звернувся лише 20.09.2024 та будь-яких доказів, які б підтверджували неможливість звернення до суду у період з жовтня 2018 до 20.09.2024 позивачем до суду не надано, а тому позовні заява підлягає залишенню без розгляду.
Проте, суд не погоджується з такими доводами третьої особи, оскільки дія нормативно-правового акту мала вплив на права та обов'язки осіб, на яких поширювалася його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб'єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
Суд зазначає, що в постанові від 10.01.2024 по справі № 640/1486/22, Верховний Суд дійшов висновку що у разі, коли суб'єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов'язковий до застосування на час звернення суб'єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб'єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права триваючою дією чинного нормативно-правового акту, яка для суб'єкта правовідносин є реальною, актуальною, об'єктивно обґрунтованою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/16725/17, від 02.10.2019 у справі № 160/7524/18 та від 15.04.2020 у справі № 1440/2398/18.
Таким чином, обізнаність позивача про рішення Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.09.2018 № 179 "Про визначення виконавця послуг та погодження тарифу» з 2018 року, як про це зазначає представник третьої особи, не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки оскаржуваний нормативно-правовий акт чинний і застосовувався до позивача на час звернення до суду. Отже, правовідносини, які виникли на підставі цього акта, тривали.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Куруючись ст. ст. 122, 248, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Комфорт сервіс 6» про залишення позовної заяви без розгляду -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.04.2025.
Суддя Діска А.Б.