07 квітня 2025 року справа №320/30707/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Висновок службової перевірки №111/22 за підписом начальника управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області Євгенії Кущ та начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області Вячеслава Гузя, затвердженого 26.09.2022 директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України Марією Гарник, яким визнано недійсним паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області письмово повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Національну поліцію України, інші територіальні органи Державної міграційної служби України про скасування висновку службового розслідування №111/22, затвердженого 26.09.2022, та про дійсність паспорта громадянина України НОМЕР_1 , оформленого 15.02.2021 Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також вилучити відомості про визнання недійсним цього паспорта із відповідної бази даних Державної міграційної служби України та із Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державного демографічного реєстру.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, яким визнано недійсним паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, 25.04.2019 звернувся до Покровського відділу ГУ ДМС у Донецькій області із заявою про оформлення паспорта громадянина України.
За результатами перевірки 22.05.2019 позивачу відмовлено в оформленні паспорта громадянина України.
Не погоджуючись із відмовою в оформленні паспорта громадянина України, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі №200/7240/19-а позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 22 травня 2019 року про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області повторно розглянути заяву-анкету №3236346 від 25.04.2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі №200/7240/19-а змінено в мотивувальній частині.
Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі №200/13120/19-а за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 31 травня 2019 року про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 за підписом начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області В. Курочкіна, затвердженого начальником Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області Є. Микитенко, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року у справі №200/13120/19-а скасовано, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення від 31 травня 2019 року про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 за підписом начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області В. Курочкіна, затвердженого начальником Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області Є. Микитенко.
Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі №200/13120/19-а скасовано; справу №200/13120/19-а направлено на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року справі №200/13120/19-а залишено без змін.
У цей же час, позивач 17.12.2020 звернувся до Києво-Святошинського РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області для оформлення паспорта громадянина України вперше (заява - анкета №5474516 від 17.12.2020).
З урахуванням судових рішень у справі №200/7240/19-а відповідним територіальним підрозділом 15.02.2021 прийнято рішення про оформлення на ім'я позивача паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .
За результатами проведеної відповідачем службової перевірки підстав оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено Висновок №111/22 службової перевірки, який затверджений Директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України М. Гарник, яким паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати оформленим з порушенням вимог законодавства та таким, що відповідно до вимог підпункту 8 пункту 108 Порядку оформлення видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (зі змінами) є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню; вжити заходів відповідно до абзацу 3 пункту 113 Порядку щодо інформування Адміністрації Державної прикордонної служби України та Національної поліції протягом однієї доби про визнання паспорта громадянина України № НОМЕР_1 недійсним.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI від 20.11.2012 (далі по тексту - Закон № 5492).
Згідно з частиною першою статті 1, абзацами «а» та «б» пункту 1 частини першої статті 13, частини першої статті 16, частини першої статті 21 та частини першої статті 22 Закону № 5492 суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон.
Правовий статус, повноваження та права Державної міграційної служби України (далі - ДМС) визначені Положенням про державну міграційну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360 (далі - по тексту Положення №360).
Відповідно до пункту 2 Положення № 360 ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями ДМС, є, зокрема, реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Відповідно до підпунктів 3, 4, 10, пункту 4 Положення ДМС здійснює у межах компетенції провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування; здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують
громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках.
Згідно з пунктом 7 Положення ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Отже, питання громадянства України, контроль за дотриманням законодавства у сфері громадянства, оформлення та видачі документів, що підтверджують таке громадянство належить до повноважень ДМС.
При цьому, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та/або паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У свою чергу суд зазначає, що Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не містить жодних заборон для проведення органами ДМС перевірок законності, оформлення та видачі паспортів громадян України.
Натомість, Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі по тексту - Порядок № 302), чинний на час проведення перевірки, передбачено повноваження органів ДМС.
Так, згідно з підпунктом 8 пункту 108 Порядку № 302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі, зокрема, оформлення паспорта/ паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до пункту 109 Порядку №302 у разі коли рішення про оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу відповідного територіального органу/ територіального підрозділу ДМС або його заступник проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, погоджується його безпосереднім керівником та керівником територіального органу ДМС або його заступником. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років. У разі визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року недійсним відповідно до підпункту пункту 108 цього Порядку висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, повинен містити посилання на конкретні норми законодавства, що були порушені. Про визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року недійсним відповідно до підпункту 8 пункту 108 цього Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС/ДМС письмово інформує заявника із зазначенням норм законодавства, що були порушені.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на підставі п. 109 Порядку та листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 10.08.2022 №6.1/2249-22 проведено службову перевірку підстав оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якої 26.09.2022 складено та затверджено Висновок службової перевірки №111/22, яким встановлено, що паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати оформленим з порушенням вимог законодавства та таким, що відповідно до вимог підпункту 8 пункту 108 Порядку оформлення видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (зі змінами) є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню; вжити заходів відповідно до абзацу 3 пункту 113 Порядку щодо інформування Адміністрації Державної прикордонної служби України та Національної поліції протягом однієї доби про визнання паспорта громадянина України № НОМЕР_1 недійсним.
Отже, відповідач, здійснивши службову перевірку законності оформлення і видачі позивачу паспорта громадянина України, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІІІ (далі по тексту - Закон №2235-ІІІ).
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок №215.
Відповідно до визначень, які містить частина перша статті 1 Закону №2235-III (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;
громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Статтею 3 Закону № 2235-ІІІ встановлено, що громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-ІІІ визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є в тому числі паспорт громадянина України.
Згідно статті 6 Закону №2235-ІІІ визначено, що громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок встановлення батьківства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Статтею 8 Закону №2235-ІІІ визначено, що набуття громадянства України за територіальним походженням здійснюється якщо особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України" (1543-12), а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України. Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України регулюється наказом МВС України від 13.04.2012 № 320 (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пункту 1.2. розділу I Порядку № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами ДМС (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Відповідно до пункту 1.3. розділу I Порядку № 320 для оформлення паспорта особа подає:
- заяву про видачу паспорта (далі - заява);
- свідоцтво про народження;
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах);
- платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита;
- довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (за необхідності);
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну;
- посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви до розгляду.
Також згідно абзацу четвертого пункту 1.4. розділу I Порядку № 320 під час прийняття заяви та інших документів працівники територіальних підрозділів перевіряють правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що ними вчиняється відповідний запис у графі 9 заяви.
Відповідно до пункту 5.1. розділу V Порядку № 320 іноземці та особи без громадянства, які набули громадянство України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України, виданої територіальним органом ДМС.
Відповідно до пункту 8.1. розділу VIII Порядку № 320 якщо в результаті перевірок за заявою про втрату паспорта не буде встановлено особу, що втратила паспорт, проводиться процедура встановлення особи. Це стосується також тих осіб, які вперше отримують паспорт після досягнення віку 18 років.
Особі пропонується надати наявні документи з фотокартками. За відсутності документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або будь-яких інших осіб (не менше трьох). За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи (пункт 8.2. розділу VIII Порядку № 320).
Виходячи з обставин документування кожної конкретної особи, під час проведення процедури встановлення особи проводяться всі можливі перевірки за останнім місцем проживання (надсилаються запити до органів внутрішніх справ, МЗС України), а для осіб, які документуються вперше, - також за місцем видачі свідоцтва про народження для перевірки факту отримання повторного свідоцтва (пункт 8.3. розділу VIII Порядку № 320).
Висновок за результатами проведення процедури встановлення особи (додаток 19), погоджений з керівником територіального підрозділу, затверджується керівником територіального органу, який відповідно до службових обов'язків відповідає за видачу паспорта громадянина України (пункт 8.4. розділу VIII Порядку № 320).
З оскаржуваного висновку вбачається, що 17.12.2020 до Києво-Святошинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою оформлення паспорта громадянина України вперше.
Внесення інформації до Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України (далі - ЄІАС УМП ДМС України) здійснено завідувачем СОД № 2 Києво- Святошинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області О.С. Бутоліною (заява-анкета № 5474516 від 17.12.2020).
Для оформлення паспорта громадянина України заявником надано наступні документи, передбачені пунктом 35 Порядку:
- свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом ЗАЦС міста Кінешма Івановської області 23.03.1982 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з перекладом;
- автобіографія ОСОБА_1 від 17.12.2020;
- посвідчення особи на повернення в Україну серії НОМЕР_3 , видане 11.04.2019 орган видачі - 2RUS, терміном дії до 11.05.2019, на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- дублікат картки фізичної особи - платника податків № НОМЕР_4 , виданий Державною податковою адміністрацією в Одеській області 08.08.2008 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- водійське посвідчення № НОМЕР_5 , видане 05.02.2019 ГІБДД 3702;
- довідка про реєстрацію шлюбу № 62, видана відділом м. Кінешма Івановської області щодо реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 399 від 26.06.1982;
- виписка із рішення суду по справі № 2-1551 від 06.12.1988 щодо розлучення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , видане 16.10.1990 відділом ЗАЦС міста Кінешма Івановської області, щодо смерті ОСОБА_4 ;
- рішення від 18.07.1996 № 420 щодо опіки ОСОБА_5 над неповнолітнім ОСОБА_1 ;
- рішення Донецького окружного адміністративного суду України від 12.08.2020 по справі № 200/7240/19-а;
- постанову Першого апеляційного адміністративного суду України від 23.11.2020 по справі № 200/7240/19-а;
- постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №200/13120/19-а.
Пунктами 38, 39, 40 Порядку передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
Ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
В системі ЄІАС УМП ДМС України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Покровським відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (далі - ГУ ДМС України в Донецькій області) вже була сформована заява-анкета № 3236346 від 25.04.2019 щодо оформлення вперше паспорта громадянина України на його ім'я.
Покровським відділом ГУДМС України в Донецькій області 22.05.2019 прийнято рішення про відмову в оформлені паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення про:
- відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , від 22.05.2019;
- зобов'язання ГУ ДМС України в Донецькій області повторно розглянути заяву-анкету № 3236346 від 25.04.2019 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2020 по справі №200/7240/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України - задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДМС України в Донецькій області від 22.05.2019 про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язано ГУ ДМС України в Донецькій області повторно розглянути заяву- анкету № 3236346 від 25.04.2019 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі № 200/7240/19-а задоволено апеляційну скаргу адвоката Бірюч Олени Володимирівни, яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , та залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління ДМС у Донецькій області, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі №200/7240/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відому в оформленні та видачі паспорта громадянина України змінено в мотивувальній частині.
Крім того, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі №200/13120/19-а задоволено апеляційну скаргу представника позивача Бірюч Олени Володимирівни, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі № 200/13120/19-а скасовано; задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Донецькій області, треті особи: Державна міграційна служба України, Головне управління Національної поліції в Донецькій області про скасування рішення про заборону в'їзду в Україну від 31.05.2019; визнано протиправним та скасовано рішення від 31.05.2019 про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підписом начальника відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Донецькій області В. Курочкіна, затвердженого начальником ГУ ДМС України в Донецькій області Є. Микитенко.
На підставі наданих заявником документів завідувачем СОД № 2 Києво- Святошинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області О.С. Бутоліною направлено запит до Міністерства закордонних справ України від 18.12.2020 № 80.3232-2148/80.3232.1-20 з метою підтвердження факту видачі посвідчення на повернення в Україну серії НОМЕР_3 , виданий 11.04.2019 органом - 2RUS на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та документів, які слугували підставою у видачі даного посвідчення.
Міністерством закордонних справ України листом від 28.12.2020 № 71/15-523/2-5082 направлені документи, які слугували підставою оформлення консульським підрозділом Посольства України в рф посвідчення особи на повернення в Україну серії НОМЕР_3 , виданого 11.04.2019 органом - 2RUS на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, у відповіді Міністерства закордонних справ України йшла мова, про те, що факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до громадянства України відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» був підтверджений Посольством України в російській федерації на підставі листів компетентних органів, отриманих у відповідь на запити Посольства, які додаються.
Ознайомившись із вищезазначеними документами, виявлено запит консульського відділу Посольства України в рф до Покровської міської ради від 15.03.2019 № 6111/17-528-1613 щодо підтвердження особи ОСОБА_1 , в якому просилося перевірити факт реєстрації ОСОБА_1 на території Донецької області станом на 24.08.1991 та 13.11.1991 для подальшого встановлення належності до громадянства України.
На даний запит Покровською міською радою Донецької області листом від 08.04.2019 № 01-29-1207 надано відповідь, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.07.1990; знятий з реєстраційного обліку 11.06.1999 в м. Кінешма Івановської області російської федерації.
Покровським міським відділом ГУДМС України в Донецькій області листом від 05.04.2019 № 51-1925 повідомлено, що згідно діючих та архівних даних Покровського MB ГУ ДМС України в Донецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України не документувався. Згідно даних сектору ЦНАП м. Покровська відомо, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в період з 24.07.1990 по 11.06.1999.
Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області направлено запит від 24.12.2020 № 80.3232/3638-20 до територіальних органів ДМС України з метою перевірки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наявними обліками.
За інформацією територіальних органів ДМС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим або знятим не значився, паспортом громадянина України не документувався, з питань оформлення документів для виїзду на постійне місце проживання за кордон не звертався.
Провідним спеціалістом Києво-Святошинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Оленою ЩЕРБИНОЮ за результатами здійснених перевірок складено висновок за результатами процедури встановлення особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який погоджений начальником Києво- Святошинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Олександром ПОГРІБНИМ та затверджений заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Дмитром ЛЕМЕШОМ 09.02.2021.
Провідним спеціалістом Києво-Святошинського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Оленою ЩЕРБИНОЮ 12.02.2021 приймається рішення про оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.02.2021 оформлюється паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , який заявник отримав 24.02.2021, про що свідчить підпис особи у відповідний графі.
Листом Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 22.03.2021 № 6.1/1079-21 направлено копію листа Департаменту юридичного забезпечення від 17.03.2021 № 9.3/351-21 та постанову Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 200/13120/19-а за касаційними скаргами ГУ ДМС України в Донецькій області, ДМС на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021.
Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 200/13120/19-а надано оцінку документам, які нібито підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України, а саме:
лист третього секретаря з консульських питань консульського відділу Посольства України в російській федерації від 24.06.2019 № 6111/17-528-3741, яким на запит адвоката Бірюч О.В. направлено копії матеріалів, на підставі яких Консульським відділом Посольства України в рф громадянину ОСОБА_1 видавалося посвідчення особи на повернення в Україну;
лист третього секретаря з консульських питань консульського відділу Посольства України в російській федерації від 25.05.2019 № 6111/17-528-2987, яким на запит ГУ ДМС України в Донецькій області щодо звернення відповідача про оформлення паспорта громадянина України підтверджено факт видачі посвідчення особи на повернення в України серії НОМЕР_3 , виданого 11.04.2019 органом - 2RUS на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі матеріалів справи;
лист Покровської міської ради Донецької області від 08.04.2019 № 01-29- 1207, в якому на запит консульського відділу Посольства України в російській федерації повторно повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.07.1990; знятий з реєстраційного обліку 11.06.1999 в м. Кінешма Івановської області російської федерації;
лист Покровського MB ГУ ДМС України в Донецькій області від 05.04.2019 № 51-1925, яким на запит консульства повідомлено, що згідно з архівними даними Покровського MB ГУ ДМС України в Донецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України не документувався. Згідно даних сектору ЦНАП м. Покровська відомо, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в період з 24.07.1990 по 11.06.1999, з доданою копією картонки Ф Б-1;
довідка Красноармійського центру єдиного замовника від 2014 року видана позивачу в тому, що він був зареєстрований у АДРЕСА_1 з 24.07.1990 та знятий з реєстраційного обліку Івановська область м. Кінешма - 11.06.1999;
довідка Красноармійського навчально-виховного комплексу м. Красноармійськ від 14.01.2015 № 3, згідно з якою позивач навчався з 01.09.1992 по 11.06.1997 в ЗОШ № 10 м. Красноармійська;
довідка загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м. Красноармійськ Донецької області від 15.01.2015 № 14, видана відповідачу в тому, що останній навчався в школі № 2 в період з 01.09.1990 по 25.05.1992;
довідка про укладення шлюбу № 62 від 26.06.1982 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
рішення виконавчого комітету Красноармійської міської ради народних депутатів від 18.07.1990 № 420 про встановлення опікунства над неповнолітнім ОСОБА_1 .
Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що "наявні в матеріалах справи документи, на підставі яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач у розумінні, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року № 2235-111 є громадянином України в силу Закону, є доказами, які підлягають оцінці судом цивільної юрисдикції для встановлення факту, що має юридичне значення (глава 96 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України).
Також Верховний Суд зазначив, що «суд апеляційної інстанції своїм висновком про те, що позивач у розумінні згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року № 2235-111 є громадянином України в силу Закону, втрутився в дискреційні повноваження відповідного суб'єкта владних повноважень та вийшов за межі завдань адміністративного судочинства
Крім цього, Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації, та в період з 2014 по 2015 рік чотири рази в'їжджав на територію України та виїжджав з неї на підставі закордонного паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_7 . Строк дії посвідчення на повернення в Україну серії НОМЕР_3 , виданого 11.04.2019 органом - 2RUS на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого останній прибув в Україну, закінчився 11.05.2019.
Разом з тим, при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції не надано оцінки інформації стосовно того, що за повідомленням Національної поліції України до ДМС України від 22.05.2019 № 1452/15/12/4-19 громадянин російської федерації ОСОБА_1 перебуває в обліках Генерального секретаріату Інтерполу, де наявні два "синіх" сповіщення Національного дентального бюро Інтерполу російської федерації від 02.09.2014 № 2014/49437-1 та від 05.06.2015 Kg 2015/38879-Г, відповідно до яких він має статус "злодій в законі", засуджений у 1999 році за статтею 105 КК рф (вбивство) та затриманий у м. москві за незаконне зберігання наркотичних засобів. Також вказана особа проходить за відомостями Проекту «Millennium «List of «thieves-in-law» Генерального секретаріату Інтерполу.
Верховний Суд звернув також увагу на той факт, що на час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду цієї справи рішення Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 09.04.2015 про заборону в'їзду в Україну громадянину російської федерації ОСОБА_1 терміном на 5 років в установленому порядку не скасоване, чому судом апеляційної інстанції також не надано оцінки.
Крім того, не зважаючи на те, що позивач перетнув державний кордон України 17.04.2019 на підставі документа, що відповідає чинному законодавству, на що посилається суд апеляційної інстанції, це не спростовує факту існування рішення Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 09.04.2015 про заборону в'їзду в Україну громадянину російської федерації ОСОБА_1 терміном на 5 років та відповідної заборони позивачу в'їзду в Україну на підставі цього рішення, яку він порушив.
Суд апеляційної інстанції не надав оцінки правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення саме з підстав, визначених вказаною нормою Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", натомість лише обмежився встановленням належності позивача до громадянства України та неможливістю в зв'язку з цим застосування до позивача такої санкції як заборона в'їзду в Україну.
Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 задоволено частково касаційну скаргу ДМС, ГУ ДМС України в Донецькій області, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі № 200/13120/19-а скасовано; справу направлено на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.
Враховуючи зазначене, Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області при прийнятті рішення про оформлення паспорта громадянина України № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховані матеріали перевірки факту видачі документа із фотозображенням заявника, а саме: посвідчення на повернення в Україну серії НОМЕР_3 , видане органом - 2RUS, та інформацію Посольства України в російські федерації щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про громадянство України". Однак, не врахований той факт, що громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонено в'їзд в Україну терміном 5 років, прийняте рішенням Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України від 09.04.2015, яке проігнороване судом апеляційної інстанції.
Відтак, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлений з порушенням вимог пункту 39, 42 Порядку (не підтверджено належність до громадянства України), оскільки висновки суду апеляційної інстанції щодо належності заявника до громадянства України, а саме - Першого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 200/13120/19-а, були передчасними та вийшло за межі завдань адміністративного судочинства, як зазначено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до листа Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 14.02.2025 №18838-2025 згідно до наявних обліків Генерального секретаріату Інтерполу відносно ОСОБА_1 ініційовано публікації інформаційних повідомлень НЦБ Інтерполу як особи, яка підозрюється в участі злочинної організації та становить загрозу (посилковий номер Інтерполу 2015/38879-1, 2014/49437-1). Документований паспортом громадянина рф № НОМЕР_8 , № НОМЕР_7 (посилковий номер Інтерпола 2019/99754-1 ).
Позивач у 1999 році, 2000 році, 2015 та 2018 роках засуджений на території рф за вбивство (ст. 105 КК рф), тяжкі тілесні ушкодження з проникаючим пораненням в умовах виконання покарань (ст. 111 КК рф), незаконний обіг, вироблення, зберігання наркотичних засобів (ст. 228 КК рф), ухилення від адміністративного нагляду (ст. 314-1 КК рф). Звільнився 25.01.2019.
Відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 №1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави організована злочинність становить пряму загрозу для національної безпеки.
Указом Президента України №203/2021 від 21.05.2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до ОСОБА_1 застосовано санкції (Додаток 1 № 553, термін - безстроково), а саме:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;
9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави.
Вказаним листом також повідомлено, що до Департаменту у встановленому законом порядку надійшла оперативна інформація стосовно того, що ОСОБА_1 під час повномасштабної військової агресії рф проти України підтримує зв'язок з окупантами, може виступати інформатором диверсійних розвідувальних груп.
Крім того, суд зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваного висновку постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №200/13120/19-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року справі №200/13120/19-а залишено без змін.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, станом на момент прийняття оскаржуваного висновку від 26.09.2022 була чинною постанова Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 31.05.2019 про заборону громадянину російської федерації ОСОБА_1 в'їзду в Україну строком на 10 років.
Крім того, станом на момент прибуття громадянина російської федерації ОСОБА_1 до України 17.04.2019 через КПП «Гоптівка» було чинним рішення Державної міграційної служби України від 09.04.2015 про заборону йому в'їзду в Україну терміном на п'ять років.
З підстав викладеного суд приходить до висновку, що Висновок службової перевірки №111/22 за підписом начальника управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області Євгенії Кущ та начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області Вячеслава Гузя, затвердженого 26.09.2022 директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України Марією Гарник, яким, визнано недійсним паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.