про відмову в забезпеченні позову
07 квітня 2025 року 320/14690/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНССЕРВІСЛОГІСТИК" про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНССЕРВІСЛОГІСТИК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНССЕРВІСЛОГІСТИК" (08147, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6, нежитлове приміщення 49 ЄДРПОУ 43864821) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51 ЄДРПОУ 39816845), в якому просить суд:
визнати протиправною постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № ПШ 106526 від 24.12.2024, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті;
скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 106526 від 24.12.2024, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/14690/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у справі шляхом зупинення дії постанови від 24.12.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 106526 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНССЕРВІСЛОГІСТИК".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник зазначив, що пред'явлення до виконання оскаржуваної постанови до органів виконавчої служби, матиме негативний вплив на Товариство позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді блокування рахунків, внесення до Єдиного реєстру боржників. А отже, задля збереження існуючого стану, та зважаючи на об'єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних, репутаційних та інших збитків позивачу, вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.
У відповідності до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Поряд з цим, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року по справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Подаючи заяву про забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач, може звернутись до органів виконавчої служби із заявою про примусове виконання оскаржуваної постанови в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Проте, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення, судом не може надаватися оцінка правомірності/діям державного виконавця, оскільки встановлення очевидності ознак протиправності дій без розгляду справи по суті, є неприпустимим. В свою чергу, саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Разом з тим, у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови від 24.12.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 106526, суд фактично наддасть правову оцінку діям відповідача до розгляду справи по суті, що в свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Поряд з цим, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 826/16509/18 та від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18 щодо «очевидності» ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Сама ж лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Отже, перевірка протиправності спірної постанови, можлива лише на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач.
Поряд з тим, у даному випадку, наявність очевидних ознак протиправності постанови відповідача, на яку посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.
Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.
Окрім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суддя,
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНССЕРВІСЛОГІСТИК" про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТРАНССЕРВІСЛОГІСТИК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Парненко В.С.