ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" квітня 2025 р. справа № 300/1285/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гуменюк Богдан Степанович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення про відмову в переведенні на пенсію державного службовця від 29.11.2024 за №92350007402, не врахування періоду роботи з 02.11.1992 по 01.05.2016, а також зобов'язання перевести на пенсію за віком державного службовця з 25.11.2024 у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках №145/09-19-10-02 і №144/09-16-10-02 від 20.11.2024, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє Гуменюк Богдан Степанович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Гуменюк Б.С.), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач 1, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (надалі по тексту також - відповідач 2, ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.11.2024 за №92350007402 про відмову в перерахунку пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області перевести ОСОБА_1 із 25.11.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року за №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 02.11.1992 по 01.05.2016, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 р. №145/09-19-10-02, від 20.11.2024 р. №144/09-16-10-02, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв'язку з цим.
Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 26.02.2025" та підписана електронно-цифровим підписом представника Гуменюка Богдана Степановича, який діє на підставі ордера серії АТ №1094316 від 25.02.2025.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправне, на переконання позивача, рішення відповідача 2 від 29.11.2024 за №92350007402 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця з 25.11.2024.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року за № 1058-IV (надалі по тексту також - Закон № 1058-IV). За доводами заявника, остання у період з 02.11.1992 по 11.11.2024 перебувала на різних посадах в органах державної податкової служби.
ОСОБА_1 25.11.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, втім ГУ ПФУ у Вінницькій області рішенням від 29.11.2024 за №92350007402 відмовило у такому перерахунку. Відповідач 1 не врахував до стажу державної служби позивача період роботи з 02.11.1992 по 01.05.2016 з підстав того, що відповідно до пункту 343.1 статті 343 Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України), у разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується і відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад держаних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII (надалі по тексту також - Закон №3723-XII).
За доводами позивача, 10.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про державну службу" №889-VIII (надалі по тексту також - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016. Пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Позивач вказує, що на день набрання чинності Законом №889-VIII а саме 01.05.2016 стаж державного службовця ОСОБА_1 склав 23 роки 5 місяців та 30 днів.
Як стверджує позивач, відповідно до пункту 342.4 статті 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Пунктом 10 розділу ХІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу ХІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачем 1 не враховано, що відповідно до статті 37 Закону №3723-XII передбачено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення віку. Відтак, є безпідставним не врахування стажу роботи позивача за період з 02.11.1992 до 01.05.2016 року до стажу державної служби, а рішення від 29.11.2024 за №92350007402 підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача адвокат Гуменюк Б.С. скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему клопотання із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 28.02.2025", яке разом із долученими документами зареєстровано судом 28.02.2025 за вх.№5083/25 (а.с.33-37). У поданому клопотанні адвокат Гуменюк Б.С. просив долучити до матеріалів адміністративної справи довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02 та від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02.
На виконання вимог повідомлення суду про відсутність можливості роздрукувати документи великого обсягу від 26.02.2025, адвокат Гуменюк Б.С. клопотанням від 28.02.2025 за №328/02-25/2 надав суду три примірники позовної заяви з додатками, про що суд вчинив необхідні реєстраційні дії 03.03.2025 за вх.№5266/25 (а.с.38-93).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 03.03.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін письмові докази та пояснення, необхідні для розгляду цієї адміністративної справи (а.с.94-95).
На виконання вимог ухвали суду від 03.03.2025 представник позивача скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему клопотання із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 05.03.2025", яке зареєстровано судом 06.03.2025 за вх.№5503/25 (а.с.98-100).
Відповідач 2 скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області скерувало на адресу суду відзив від 12.03.2025 за №0200-0802-9/29276 на позовну заяву, який зареєстровано судом 13.03.2025 за вх.№6213/25. Відповідач 2 у поданому відзиві не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.
Позивач 25.11.2024 звернулась із заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу". Розглянувши подану заяву, за принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення №92350007402 від 29.11.2024, яким відмовило у переведенні у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених Законом №889-VIII.
Як зазначив відповідач, пунктами 10 і 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону №889-VIII передбачено право певної категорії державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців, зокрема, державні службовці, які на день набрання чинності Закону №889-VIII, станом на 01.05.2016 обіймали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 (надалі по тексту також - Порядок №622) визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За доводами відповідача 2, періоди роботи позивача у державних податкових інспекціях не можуть бути враховані до державної служби оскільки, ОСОБА_1 відповідно до пункту 343.1 статті 343 ПК України присвоювались спеціальні звання, а у разі присвоєння спеціального звання відповідно статті 343 ПК України надбавка за ранг державного не виплачується, а відтак такі посади не належать до посад віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Пунктом 343.1 статті 343.3 ПК України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках передбачених Кримінальним кодексом України.
Таким чином, ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не перебувала на посадах державної служби віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Періоди роботи позивача з 02.11.1992 по 01.05.2016 не можуть бути враховані до стажу державної служби з наведених вище підстав. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області також скористалось правом на подання відзиву від 12.03.2025 за №0900-0802-7/13973 на позовну заяву, який зареєстровано в суді 17.03.2025 за вх.№6564/25. Орган пенсійного забезпечення заперечив проти доводів позивача, вказує на їх безпідставність, з огляду на таке.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 за №503-р "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" віднесено до відповідних категорій посад державних службовців тільки посади працівників державних податкових адміністрацій і державних податкових Інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань. Посадовим особам органів державної служби присвоюються спеціальні звання згідно зі статтею 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
За доводами відповідача 1, посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, Законом України "Про державну службу" не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Тобто періоди роботи у державній податковій службі на посадах за якими присвоюється спеціальне звання, до 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховується. Відповідно до даних трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 02.11.1992 по 11.11.2024 працювала в органах податкової служби. Позивачу присвоювались спеціальні звання - з 17.01.1994 року інспектор податкової служби III рангу, з 13.02.1998 - інспектор податкової служби ІІ рангу. Таким чином, станом на 01.05.201б у заявника відсутній 20 річний стаж роботи на посадах державного службовця та віднесених до них посад державних службовців. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Адвокат Гуменюк Б.С. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерував до суду пояснення із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 17.03.2025", реєстрацію яких проведено судом 18.03.2025 за вх.№6672/25 (а.с.180-188). У поданих поясненнях представник позивача заперечив мотиви і аргументи відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву, виходячи з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20 квітня 2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (надалі по тексту також - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями. Спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.
Як слідує зі змісту трудової книжки позивача ОСОБА_1 17.01.1993 присвоєно звання "інспектор податкової служби ІІІ рангу", 13.02.1998 присвоєно звання "інспектор податкової служби ІІ рангу", 01.09.2002 присвоєно звання "інспектор податкової служби І рангу", 01.12.2004 присвоєно звання "Радник податкової служби ІІІ рангу", 03.12.2007 присвоєно звання "Радник податкової служби ІІ рангу", 18.12.2013 присвоєно спеціальне звання "радник податкової та митної справи ІІ рангу".
Так, додатками 6, 14 Постанови №306 передбачено, що спеціальне звання "Інспектор податкової служби ІІІ рангу" прирівнюється до 9 рангу державного службовця, "Інспектор податкової служби ІІ рангу" прирівнюється до 8 рангу державного службовця, "Інспектор податкової служби І рангу" прирівнюється до 7 рангу державного службовця, "Радник податкової служби ІІІ рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Радник податкової та митної справи ІІ рангу" прирівнюється до 5 рангу державного службовця. Отже, посадові особи податкових органів (органів доходів і зборів), яким присвоєно спеціальні (персональні) звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзиви на позовну заяву, пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 25.11.2024 звернулась до відділу обслуговування громадян №10 (Надвірнянське об'єднане ПФУ) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, у які визначила вид перерахунку "перехід на інших вид пенсії (Перехід на державну службу)" (а.с.141-143).
До означеної заяви, позивачем, серед іншого долучено трудову книжку, довідки про заробітну плату від 25.11.2024 (а.с.144).
Розглянувши за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 25.11.2024, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення №92350007402 від 29.11.2024, яким відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії (в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІ від 10.12.2015) за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених Законом України "Про державну службу" №889-VІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Мотиви відмови висвітлені у вказаному рішенні зводяться до того, що періоди роботи ОСОБА_1 з 02.11.1992 по 01.05.2016 не можуть бути враховані до стажу державної служби, оскільки заявнику відповідно до статті 343.1 ПК України присвоювались спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до статті 343.1 ПК України надбавка за ранг державного службовця не виплачується, і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Статтею 343.3 ПК України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно.
Зі змісту коментованого рішення слідує, що вік ОСОБА_1 на дату звернення 61 рік, страховий стаж становить 42 роки 06 днів (а.с.177-178).
Згідно відомостей, які містяться у трудових книжках ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 15.02.1982, серії НОМЕР_3 від 01.05.2000, вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.165-176), позивач, серед іншого:
- з 02.11.1992 прийнята на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності Державної податкової інспекції;
- з 10.12.1992 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності;
- 03.01.1994 відділ перейменовано на відділ обліку та обробки даних у зв'язку із новою структурою;
- 17.01.1994 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу;
- з 25.11.1996 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Надвірнянському району і утворенням Державної податкової адміністрації у Надвірнянському районі переведена на посаду в.о. старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності Державної податкової адміністрації у Надвірнянському районі;
- з 03.01.1997 затверджена на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності;
- 25.11.1997 прийнято присягу державного службовця;
- 13.02.1998 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби ІІ рангу";
- 17.02.1998 Державна податкова адміністрація у Надвірнянському районі перейменована у державну податкову інспекцію у Надвірнянському районі;
- з 01.04.1998 переведена на посаду старшого податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків з юридичних осіб;
- 01.10.1998 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі і утворенням Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу прями та непрямих податків з юридичних осіб;
- з 01.05.2000 переведено старшим державним податковим інспектором відділу автоматизованого адміністрування податків;
- з 01.07.2002 призначено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу автоматизації процесів оподаткування управління інформатизації та обліку;
- 01.09.2002 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби І рангу";
- з 01.09.2003 призначено на посаду виконуючої обов'язків заступника начальника управління автоматизації процесів оподаткування-начальника відділу обліку платників податків за результатами стажування;
- з 02.10.2003 призначено на посаду заступника начальника управління автоматизації процесів оподаткування-начальника відділу платників податків;
- 01.12.2004 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІІ рангу";
- з 02.11.2005 призначено на посаду начальника відділу реєстрації та обліку платників податків;
- з 28.02.2006 звільнена у зв'язку з переводом до державної податкової інспекції в Надвірнянському районі;
- з 01.03.2006 призначено на посаду начальника відділу реєстрації та обліку платників податків за переведенням з Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції;
- 05.12.2001 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІ (другого) рангу";
- з 06.03.2012 звільнено за переведенням до ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби;
- з 07.03.2012 призначено за переведенням з ДПІ в Надвірнянському районі на посаду заступника начальника відділу інформатизації та обліку платників податків;
- з 20.06.2013 звільнено за переведенням до ДПІ у Надвірнянському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області;
- з 21.06.2013 призначена за переведенням з ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області ДПС на посаду головного державного інспектора відділу та обліку платників;
- 21.06.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця;
- 18.12.2013 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової та митної справи другого рангу";
- з 29.12.2014 переведена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області;
- 03.12.2016 ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС в Івано0Франківській області перейменовано на Надвірнянську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Івано-Франківській області;
- з 29.03.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників;
- з 10.01.2017 переведена на посаду головного державного інспектора з питань матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;
- з 05.07.2017 звільнена у зв'язку із переведенням до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області;
- з 06.07.2017 призначена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування платників ГУ ДФС в Івано-Франківській області на час відсутності основного працівника до фактичного виходу її на роботу, за результатами конкурсного відбору;
- з 03.09.2018 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу обліку платників, об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків управління обслуговування платників ГУ ДФС в Івано-Франківській області;
- з 28.08.2019 звільнена з посади головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування платників, об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління обслуговування платників ГУ ДФС в Івано-Франківській області в порядку переведення для подальшої роботи в Івано-Франківській області;
- з 29.08.2019 призначена на посаду головного державного інспектора відділу організації роботи ЦОП, надання адміністративних послуг, розгляду звернень державних органів та громадян, доступу до публічної інформації управління обслуговування платників ГУ ДПС в Івано-Франківській області в порядку переведення з ГУ ДФС в Івано-Франківській області, присвоєно 5 ранг державного службовця;
- з 03.01.2020 переведена на посаду головного державного інспектора відділу організації роботи ЦОП, надання адміністративних послуг, розгляду звернень державних органів та громадян, доступу до публічної інформації управління податкових сервісів ГУ ДПС в Івано-Франківській області;
- з 07.09.2020 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників, обліку об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу, реєстрації за окремими видами податків та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів;
- з 21.12.2020 звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи до ГУ ДПС в Івано-Франківській області;
- з 22.12.2020 призначена на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників, обліку об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу, реєстрації за окремими видами податків та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів у порядку переведення з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області;
- з 18.07.2022 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників, обліку об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу, реєстрації за окремими видами податків та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів;
- з 11.11.2024 припинено державну службу та звільнено з посади у зв'язку із виходом на пенсію.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.11.2024 за №92350007402 про відмову в перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на призначення пенсії відповідно пункту 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року за №889-VIII.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII.
За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отож, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Так, частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
ОСОБА_1 25.11.2024 звернулась до відділу обслуговування громадян №10 (Надвірнянське об'єднане ПФУ) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, у які визначила вид перерахунку "перехід на інших вид пенсії (Перехід на державну службу)" (а.с.141-143).
До означеної заяви, позивачем, серед іншого долучено трудову книжку, довідки про заробітну плату від 25.11.2024 (а.с.144).
Розглянувши за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 25.11.2024, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняло рішення №92350007402 від 29.11.2024, яким відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії (в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІ від 10.12.2015) за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених Законом України "Про державну службу" №889-VІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Мотиви відмови висвітлені у вказаному рішенні зводяться до того, що періоди роботи ОСОБА_1 з 02.11.1992 по 01.05.2016 не можуть бути враховані до стажу державної служби, оскільки заявнику відповідно до статті 343.1 ПК України присвоювались спеціальні звання, а в разі присвоєння спеціального звання відповідно до пункту 343.1 статті 343.1 ПК України надбавка за ранг державного службовця не виплачується, і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ. Пунктом 343.1 статті 343.3 ПК України передбачено, що спеціальні звання податкової служби присвоюються довічно.
Досліджуючи аргументи відповідача 1 в частині неврахування до стажу державної служби ОСОБА_1 з 02.11.1992 по 01.05.2016, оскільки заявнику відповідно до статті 343.1 ПК України присвоювались спеціальні звання, суд керується наступним.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (надалі по тексту також - Закон №509-XII, чинний до 19.11.2012), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, Законом №889-VII.
Частиною 7 статті 15 Закону №509-XII визначено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до частини 8 статті 15 Закону №509-XII, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Приписами частини 4 статті 15 Закону №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Тобто цією нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно з положеннями статті 6 Закону №509-XII, видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
З системного аналізу вказаних норм слідує, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно абзацу 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283 (чинного до набрання законної сили Законом №889-VIII, надалі по тексту також - Порядок №283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, у ОСОБА_1 є в наявності трудові книжки серії НОМЕР_3 від 15.02.1982, серії НОМЕР_3 від 01.05.2000, вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.165-176), які долучались останньою разом із заявою від 25.11.2024 (а.с.141-143).
Згідно коментованих вище даних трудових книжок, вкладиша до трудової книжки, позивач, серед іншого:
- з 02.11.1992 прийнята на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності Державної податкової інспекції;
- з 10.12.1992 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності;
- 03.01.1994 відділ перейменовано на відділ обліку та обробки даних у зв'язку із новою структурою;
- 17.01.1994 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу;
- з 25.11.1996 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Надвірнянському району і утворенням Державної податкової адміністрації у Надвірнянському районі переведена на посаду в.о. старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності Державної податкової адміністрації у Надвірнянському районі;
- з 03.01.1997 затверджена на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку і звітності;
- 25.11.1997 прийнято присягу державного службовця;
- 13.02.1998 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби ІІ рангу";
- 17.02.1998 Державна податкова адміністрація у Надвірнянському районі перейменована у державну податкову інспекцію у Надвірнянському районі;
- з 01.04.1998 переведена на посаду старшого податкового інспектора відділу прямих і непрямих податків з юридичних осіб;
- 01.10.1998 у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі і утворенням Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу прями та непрямих податків з юридичних осіб;
- з 01.05.2000 переведено старшим державним податковим інспектором відділу автоматизованого адміністрування податків;
- з 01.07.2002 призначено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу автоматизації процесів оподаткування управління інформатизації та обліку;
- 01.09.2002 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби І рангу";
- з 01.09.2003 призначено на посаду виконуючої обов'язків заступника начальника управління автоматизації процесів оподаткування-начальника відділу обліку платників податків за результатами стажування;
- з 02.10.2003 призначено на посаду заступника начальника управління автоматизації процесів оподаткування-начальника відділу платників податків;
- 01.12.2004 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІІ рангу";
- з 02.11.2005 призначено на посаду начальника відділу реєстрації та обліку платників податків;
- з 28.02.2006 звільнена у зв'язку з переводом до державної податкової інспекції в Надвірнянському районі;
- з 01.03.2006 призначено на посаду начальника відділу реєстрації та обліку платників податків за переведенням з Надвірнянської об'єднаної державної податкової інспекції;
- 05.12.2001 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІ (другого) рангу";
- з 06.03.2012 звільнено за переведенням до ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби;
- з 07.03.2012 призначено за переведенням з ДПІ в Надвірнянському районі на посаду заступника начальника відділу інформатизації та обліку платників податків;
- з 20.06.2013 звільнено за переведенням до ДПІ у Надвірнянському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області;
- з 21.06.2013 призначена за переведенням з ДПІ у Надвірнянському районі Івано-Франківської області ДПС на посаду головного державного інспектора відділу та обліку платників;
- 21.06.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця;
- 18.12.2013 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової та митної справи другого рангу";
- з 29.12.2014 переведена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області;
- 03.12.2016 ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС в Івано0Франківській області перейменовано на Надвірнянську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Івано-Франківській області;
- з 29.03.2016 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обслуговування платників;
- з 10.01.2017 переведена на посаду головного державного інспектора з питань матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;
- з 05.07.2017 звільнена у зв'язку із переведенням до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області;
- з 06.07.2017 призначена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування платників ГУ ДФС в Івано-Франківській області на час відсутності основного працівника до фактичного виходу її на роботу, за результатами конкурсного відбору;
- з 03.09.2018 переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу обліку платників, об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків управління обслуговування платників ГУ ДФС в Івано-Франківській області;
- з 28.08.2019 звільнена з посади головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування платників, об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління обслуговування платників ГУ ДФС в Івано-Франківській області в порядку переведення для подальшої роботи в Івано-Франківській області;
- з 29.08.2019 призначена на посаду головного державного інспектора відділу організації роботи ЦОП, надання адміністративних послуг, розгляду звернень державних органів та громадян, доступу до публічної інформації управління обслуговування платників ГУ ДПС в Івано-Франківській області в порядку переведення з ГУ ДФС в Івано-Франківській області, присвоєно 5 ранг державного службовця;
- з 03.01.2020 переведена на посаду головного державного інспектора відділу організації роботи ЦОП, надання адміністративних послуг, розгляду звернень державних органів та громадян, доступу до публічної інформації управління податкових сервісів ГУ ДПС в Івано-Франківській області;
- з 07.09.2020 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників, обліку об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу, реєстрації за окремими видами податків та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів;
- з 21.12.2020 звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи до ГУ ДПС в Івано-Франківській області;
- з 22.12.2020 призначена на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників, обліку об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу, реєстрації за окремими видами податків та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів у порядку переведення з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області;
- з 18.07.2022 переведена на посаду головного державного інспектора відділу обліку платників, обліку об'єктів оподаткування, ведення реєстрів, електронних сервісів, електронного документообігу, реєстрації за окремими видами податків та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків управління електронних сервісів;
- з 11.11.2024 припинено державну службу та звільнено з посади у зв'язку із виходом на пенсію.
Зважаючи на те, що як Законом №889-VIII, так і нормами раніше чинних Закону №3723-XII, Закону №509-XII та Порядку №283 передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів, враховуючи те, що позивач з 02.11.1992 по 01.05.2016 працювала в органах державної податкової служби, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері податкової політики), а також те, що вона одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, то вказані періоди роботи (служби) ОСОБА_1 на посадах податкової служби підлягають до зарахування до стажу державної служби.
Не заслуговують на увагу й доводи відповідача 2 про те, що займані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, оскільки ОСОБА_1 як посадовій особі контролюючих органів присвоювались спеціальні звання, а не ранги державної служби, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Відповідно до пунктів 343.1-343.2 статті 343 Податкового кодексу України, посадовим особам контролюючих органів присвоюються такі спеціальні звання: головний державний радник податкової та митної справи; державний радник податкової та митної справи I рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи I рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи I рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі присвоєння посадовій особі спеціального звання відповідно до пункту 343.1 цієї статті надбавка за ранг державного службовця не виплачується.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати, визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 за №839, який був чинним до 16.10.2020 (надалі по тексту також - Порядок №839).
Згідно з пунктом 9 Порядку №839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 4 Порядку №839, до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 за №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10 (надалі по тексту також - Порядок №306).
Зазначені вище нормативні положення свідчать про те, що посадові особи контролюючих органів, зокрема податкових, належать до категорії державних службовців зі специфічним статусом, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Таким чином, спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Порядком №306.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі №21-275а13 зазначив, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17 зазначив, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, сформульований за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується зарахування до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, то висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що, враховуючи також Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, є правильним.
Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року (справа №586/965/16-а).
У постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 13.12.2018 у справі №539/1855/17 зазначено, що доводи органу Пенсійного фонду про те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з тим, що йому присвоєно спеціальне звання як посадовій особі контролюючого органу, а тому його посада не відноситься до категорії посад державної служби, є безпідставними та повністю спростовуються положеннями статті 344 Податкового кодексу України та Порядку №283.
ГУ ПФУ у Вінницькій області під час розгляду заяви позивача безпідставно виходило з того, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, з огляду на таке.
Частиною 2 статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
При цьому, пунктом 5 Порядку №229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.
Враховуючи викладене, період роботи позивача на посадах в органах податкової служби з 02.11.1992 по 01.05.2016 повинен бути зарахований до стажу державної служби для призначення пенсії за Законом №3723-ХІІ.
У зв'язку з цим, враховуючи досягнення позивачем пенсійного віку, наявність достатнього страхового стажу та стажу державної служби станом на 01.05.2016 понад 20 років, суд підсумовує, що станом на момент звернення до органу пенсійного забезпечення із заявою ОСОБА_1 набула право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Повернення до фактичних обставин у справі вказує на те, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак, пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV (60 років) досягнула 06.11.2023, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с.7-9).
Окремо суд зазначає про те, що між позивачем та відповідачами відсутній спір про зарахування до стажу державної служби періоду її роботи в органах податкової служби з 02.05.2016 по 11.11.2024.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02, від 20.11.2024 за №144/09-16-10-02, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини 8 статті 37 Закон №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі по тексту також - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року за № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 року за № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року за №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року за №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
ОСОБА_1 разом із заявою від 25.11.2024 (а.с.141-142) надала органу пенсійного забезпечення довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02 (а.с.145) та від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02 (а.с.146). Вказана обставина не заперечується відповідачами, оскільки про такі довідки зазначено також в оскаржуваному рішенні від 29.11.2024 за №92350007402 (а.с.171).
Так, ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію державної служби за жовтень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02 (а.с.145).
Також ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано позивачу довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби станом на листопад 2024 року від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02 (а.с.146).
Коментовані довідки відповідають формам довідок, згідно з додатками 4, 6, затвердженими Порядком №622.
Слід звернути увагу на те, що всі відображені в довідках від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02 (а.с.145) та від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02 (а.с.146) види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому такі довідки мають бути враховані при розрахунку розміру пенсії позивача як державного службовця.
З огляду на вказане та беручи до уваги те, що на момент такого звернення 25.11.2024 позивач мала більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, остання мала право відповідно до Порядку №622 на призначення пенсії з заробітної плати, значеної у довідках від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02 та від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закону №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми законодавства, наявність у позивача (станом на 01.05.2016) страхового стажу більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а також досягнення 60 років, суд вважає довідки від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02 та від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02 такими, що відповідають встановленій формі і в силу вимог пункту 4 Порядку №622, у спірному випадку, повинні бути взяті відповідачем 2 до уваги при розгляді заяви ОСОБА_1 від 25.11.2024.
Враховуючи те, що на день набрання чинності Законом №889-VІІІ позивач мала необхідний страховий стаж більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця не займала посаду державної служби, досягла 60 років, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача 2 у переведенні останньої на пенсію відповідно до положень Закону №3723-ХІІ.
Таким чином, суд вважає не обґрунтованим рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.11.2024 за №92350007402 про відмову у переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", оскільки на час звернення із заявою від 25.11.2024 у ОСОБА_2 були наявні всі умови для переведення із пенсії за віком на пенсію державного службовця, встановлені законодавцем.
При цьому, положення статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 є імперативними, за змістом яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про виплату заборгованості, яка виникне після обчислення пенсії виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02, від 20.11.2024 за №144/09-16-10-02, то суд вказує на наступне.
Формуючи висновки по справі, суд виходить із наступних мотивів, які не враховані позивачем ініціюючи перед судом вирішення спору.
Правовий спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права.
Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Попередження та вирішення правових спорів здійснюється шляхом використання передбачених законом можливостей (інструментів) захисту суб'єктивних прав, таких, як:
- загальні прийоми вирішення конфліктів (організація перемовин, залучення посередників тощо);
- звернення до відповідного державного, самоврядного чи громадського органу або уповноваженої особи за захистом чи відновленням свого суб'єктивного права.
Як правило, відмова відповідного органу чи уповноваженої особи у відновленні суб'єктивного права породжує реальні правові спори, вирішення яких за позовами зацікавлених осіб здійснюється судами.
Так, органом пенсійного забезпечення ще не приймалось рішення про обчислення пенсії ОСОБА_1 виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02, від 20.11.2024 за №144/09-16-10-02, а відтак вимога про виплату заборгованості є передчасною та не підлягає задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідачі не діяли на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання.
В адміністративному позові ОСОБА_1 , обираючи відповідача, який повинен відновити її право на пенсію, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити переведення на інший вид пенсії із врахуванням спірного періоду роботи та довідок про заробітну плату, як суб'єкта владних повноважень, до якого 25.11.2024 подано відповідну заяву.
У даному випадку, обираючи належний спосіб захисту і відновлення права, позивач не врахувала наступного.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 25.11.2024 заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Керуючись статтею 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 2 вчинити відповідний обсяг дій та прийняти рішення, враховуючи те, що заява ОСОБА_1 хоча і подана до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як органу пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації позивача, втім рішення по суті порушеного питання приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У даному випадку позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії 25.11.2024, що свідчить про можливість ОСОБА_1 переведення з одного виду пенсії на інший з 25.11.2024, тобто з дня подання заяви відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Підсумовуючи вказане позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 968,96 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія квитанції до платіжної інструкції №72326618 від 25.02.2024 (а.с.5).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача 2, відтак, підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 775,17 гривень, що пропорційно становить 80 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29.11.2024 за №92350007402 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області врахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи в органах державної податкової служби з 02.11.1992 по 01.05.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести з 25.11.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII, із врахуванням відомостей довідок Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.11.2024 за №144/09-19-10-02 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) і від 20.11.2024 за №145/09-19-10-02 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію державної служби.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13322403) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 775,17 гривень (сімсот сімдесят п'ять гривень сімнадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Гуменюк Богдан Степанович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1094316 від 25.02.2025), АДРЕСА_2 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13322403), вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005.
Суддя Чуприна О.В.