ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"07" квітня 2025 р. Справа № 300/2097/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції та Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє Савчин Тетяна Михайлівна, звернувся в суд з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі, також - відповідач 1, НАЗК) та Міністерства юстиції України (надалі, також - відповідач 2, Мін'юст) в якій просить:
- визнати протиправною відмову Національного агентства з питань запобігання корупції № 49-04/5265-25 від 21.01.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП;
- визнати протиправною відмову Міністерства юстиції України № 36135/39987-33-25/11.1.2 від 13.03.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме шляхом виключення з такого Реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП;
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наявними в ній недоліками.
Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Окрім цього, відповідно до п. 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
За результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтями 5, 245 КАС України.
З огляду на зміст позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною відмову НАЗК та Мін'юсту у внесенні відомостей у Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення та зобов'язати відповідачів внести зміни у даний реєстр.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, а також додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.
Відповідно до п. 2 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Відповідно до п. 7 цього Положення, реєстратором Реєстру (далі - Реєстратор) є самостійний структурний підрозділ апарату Національного агентства, що вносить або вилучає відомості про:
1) фізичних осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;
2) юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
З огляду на це, наявний спір про відмову у вилученні відомостей з Реєстру існує між позивачем та Національним агентством з питань запобігання корупції, а не Міністерством юстиції України, оскільки Мін'юст в силу приписів Закону не може вносити змін у даний реєстр, про що відповідач 2 зазначає у відповіді на адвокатський запит представника позивача № 36135/39987-33-25/11.1.2 від 13.03.2025 року.
Отже, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн, відповідно сума судового збору за подання позову немайнового характеру становить 1 211,20 грн.
Дана позовна заява містить 4 (чотири) позовні вимоги немайнового характеру, дві з яких похідні, відтак дві позовні вимоги про визнання протиправним та скасування відмови відповідача 1 за № 49-04/5265-25 від 21.01.2025 року та відмову відповідача 2 № 36135/39987-33-25/11.1.2 від 13.03.2025 року є об'єктом сплати судового збору.
Уточнення позовних вимог позивачем буде впливати на розмір судового збору за даним позовом і вилучення позовних вимог до відповідача 2 з позовної заяви залишить об'єктом сплати судового збору тільки позовну вимогу до відповідача 1, розмір судового збору за яку становитиме 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що позивачем у порушення вимог вищезазначених положень КАС України не вказано у позовній заяві адресу електронної пошти позивача та не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції та Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
позовної заяви, в необхідній кількості примірників, в якій уточнити зміст позовних вимог;
інформацію про адресу електронної пошти позивача;
відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Копію цієї ухвали надіслати представнику позивача через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.