07 квітня 2025 року Справа № 280/721/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада про визнання протиправними дій, скасування витягу та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300040102024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 15.03.2024 земельної ділянки площею 0,3461 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 11, кадастровий номер: 2310100000:04:036:0296 локального коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95».
Визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300040102024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:036:0296, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 15.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:036:0296 із застосовуванням сукупного локального коефіцієнту Км3 з урахуванням у тому числі, локального коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» з бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн та витрати на правничу допомогу.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем під час формування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-2300040102024 не враховано інженерно-інфраструктурний фактор - земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0296 не забезпечена централізованим газопостачанням, з огляду на що відбулось завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18 лютого 2025 року від третьої особи надійшли пояснення щодо позову. Проти позову третя особа заперечує у повному обсязі. Позовні вимоги, обставини справи та їх правову оцінку, які викладені позивачем та представлені суду, третя особа - не визнає у повному обсязі. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є документом, сформованим на підставі даних Державного земельного кадастру України, станом на дату його формування, а відтак носить інформаційний характер. Дії, пов'язані із наданням витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є адміністративною послугою, яка надається у встановленому законодавством порядку. Третя особа просить відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
24 лютого 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016 та на сьогоднішній день є чинною. 10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методика). Витяг № НВ-2300040102024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований відповідно до даних технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя з урахуванням положень Методики. Згідно схеми економіко-планувального зонування земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0296 знаходиться в межах 300 економіко-планувальної зони, зональний коефіцієнт Км2 - 3.53. Згідно схем прояву локальних факторів для земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:04:036:0296 наявні та встановлені значення коефіцієнтів локальних факторів: місце знаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1.12; у зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1.10; у зоні пішохідної доступності швидкісного морського та зовнішнього пасажирського транспорту 1.08; у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1.05; на території пам'ятки культурної спадщини тау її зонах охорони 1.08 Сукупний коефіцієнт Км3: 1.50. Відповідач надав на підтвердження своїх заперечень докази: фрагмент схеми прояву локальних факторів оцінки - Інженерно-інфраструктурні фактори, магістральні мережі та головні споруди теплопостачання та газопостачання, фрагменти документації із землеустрою: схеми прив'язки меж охоронних зон до об'єктів і контурів на місцевості і абриси, Переліку обмежень у використанні земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки (до та після її відведення), абриса земельної ділянки та Доповідної записки відділу №1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин. На фрагменті схеми газопровід високого тиску позначений синьою лінією з літерами «Гв». Вказана схема дає змогу встановити обставину, пов'язану із тим, що земельна ділянка, яка перебуває в користуванні позивача, розташовується в зоні, забезпеченій газопровідною мережею. Більше того, вказана схема дає змогу встановити обставину про те, що в економіко - планувальній зоні 300, де знаходиться вказана земельна ділянка, також розміщена газорозподільна станція (ГРС), позначена умовною позначкою у вигляді синього трикутника. На схемі прив'язки меж охоронних зон до об'єктів і контурів на місцевості і абриси, абрисі земельної ділянки мережа газопроводу (синього кольору позначена літерою «Г») проходить по межі земельної ділянки. Згідно умовних позначень на кадастровому плані земельної ділянки, жовтим кольором позначена 01.03 - охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту (газопровід). Вказані обставини дають змогу встановити забезпеченість земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:036:0296 інженерними мережами у вигляді газопостачання. При формуванні оскаржуваного Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки були відсутні підстави для застосування відповідного коефіцієнту, пов'язаного з тим, що земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову по справі № 280/721/25 повністю.
28 лютого 2025 року позивачем надана до суду відповідь на відзив. Викладені у відзиві заперечення позивач вважає такими, що не ґрунтуються на нормах права та не спростовують доводів позовної заяви. У Місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області обліковується та зберігається проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу та надає титульний аркуш даного проекту землеустрою. Складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки є Схема прив'язки меж охоронних зон до об'єктів і контурів на місцевості і абриси (кроки) та Абрис земельної ділянки, які підтверджують, що мережі газопостачання знаходяться за межами спірної земельної ділянки.
11 березня 2025 року представником позивача подана до суду заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо пропуску відповідачем строку на подання до суду відзиву на позовну заяву, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, вважав за можливе прийняти поданий відповідачем відзив до розгляду.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Запорізької міської ради від 29.11.2023 №85/1 «Про відведення та передачу в оренду ТОВ «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» земельної ділянки по вул. Валерія Лобановського,11 для розташування медично-діагностичного центру» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду строком на 19 років Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:036:0296) площею 0,3461 га по вул. Валерія Лобановського, 11 для розташування медично-діагностичного центру за рахунок земель Запорізької міської ради.
Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області сформований витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300040102024 від 15.03.2024.
Згідно витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300040102024 від 15.03.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3461 га (кадастровий номер 2310100000:04:036:0296) становить 27 684 192,90 грн.
При формуванні витягу застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів:
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1.12;
- у зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1.10;
- у зоні пішохідної доступності швидкісного морського та зовнішнього пасажирського транспорту 1.08;
- у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1.05;
- на території пам'ятки культурної спадщини та у її зонах охорони 1.08.
Сукупний коефіцієнт Км3: 1.50.
У зв'язку з неврахуванням під час формування витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95», з огляду на що відбулось завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вважаючи такі дії та витяг протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV (тут і надалі, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону № 1378-IV правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Статтею 5 Закону № 1378-IV передбачено, зокрема, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види:
бонітування ґрунтів;
грошова оцінка земельних ділянок.
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено приписами ст. 18 Закону № 1378-IV.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Так, у межах даної справи судом встановлено та сторонами не заперечується, що керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оцінку земель», Податковим кодексом України, Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (із змінами та доповненнями) та розглянувши технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земель міста Запоріжжя, розроблену Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Запорізька міська рада рішенням № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», вирішено:
- затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя.
- затвердити схему основних агровиробничих груп грунтів згідно матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.
- затвердити базову вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року в розмірі 239,50 гривень (двісті тридцять дев'ять грн. 50 коп.), та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 гривень (двісті дев'яносто дев'ять грн. 14 коп.).
- затвердити економіко-планувальне зонування території міста Запоріжжя. В місті Запоріжжі 371 економіко-планувальна зона.
- затвердити значення коефіцієнтів місцерозташування Км2 згідно з додатком 1.
- затвердити значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3 згідно з додатком 2.
- ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.
- нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
- Головне управління Держземагентства у Запорізькій області забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.
Методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель» встановлює Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147.
Згідно із п. 20 Методики, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Відповідно до п. 3 Методики нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:
Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,
де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;
Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;
Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.
Відповідно до положень пункту 9, 10 Методики коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, диференціюється за оціночними районами.
Вся територія, що перебуває в межах юрисдикції сільської, селищної, міської ради або в межах території територіальної громади, поділяється на оціночні райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені природними (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенними (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо), адміністративними (межі територій сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та іншими (межі кадастрових кварталів тощо) межами та рубежами. Під час виділення меж оціночних районів можуть використовуватися матеріали опорних планів генеральних планів населених пунктів (за наявності).
Оціночні райони виділяються як замкнені полігони, межі яких не перетинаються. Межі оціночних районів не можуть перетинати межі сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад. Підлягають виділенню в окремі оціночні райони:
смуги відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ);
землі під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами;
смуги відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;
смуги відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище.
Площа оціночного району не може перевищувати 1000 гектарів.
Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням таких груп факторів:
неоднорідність функціонально-планувальних якостей території;
доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;
рівень інженерного забезпечення та благоустрою території (наявність і можливість підключення об'єктів нерухомості до мереж водо-, електро-, газо-, теплопостачання та водовідведення);
рівень розвитку сфери обслуговування населення (доступність основних закладів соціальної інфраструктури (школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, інші об'єкти соціальної інфраструктури);
екологічна якість території (рівень забруднення повітря, ґрунтів, акустичне та електромагнітне забруднення, площа санітарно-захисних зон, а також площа зелених насаджень загального користування, водних акваторій і місць відпочинку);
складність фізико-географічних та геоморфологічних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення тощо);
привабливість середовища (різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам'яток тощо).
Для кожної групи факторів оцінки встановлюється ваговий коефіцієнт, значення якого залежить від географічних та містобудівних особливостей території сільської, селищної, міської ради або території територіальної громади як об'єкта проведення оцінки. Сума вагових коефіцієнтів групи факторів оцінки дорівнює 1.
При цьому, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», установлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
У Додатку 2 до рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 (яке є чинним на теперішній час) затверджені значення коефіцієнтів впливу локальних факторів Км3:
1. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,12.
2. Розташування земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1,10.
3. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту 1,08.
4. Розташування земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,05.
5. Розташування земельної ділянки в прирейковій зоні (ділянка розташована або примикає до відводу залізниці, має під'їзну залізничну колію) 1,05.
6. Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,95.
7. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водопостачанням 0,95.
8. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим водовідведенням 0,95.
9. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,95.
10. Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95.
11. Земельна ділянка розташована в межах території, що має схил більш 20% 0,85.
12. Земельна ділянка розташована в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів 0,90.
13. Земельна ділянка розташована в зоні затоплення паводком понад 4% забезпеченості (шар затоплення понад 2 м) 0,90.
14. Земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв см при потужності понад 2 м 0,85.
15. Земельна ділянка розташована в зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується 0,90.
16. Земельна ділянка розташована в зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія - яри понад 10м, штучні підземні виробки - катакомби, підроблені території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з виходом метану на поверхню) 0,75.
17. Земельна ділянка розташована на намивних територіях 1,02.
18. Земельна ділянка розташована в межах заповідної території 1,15.
19. Земельна ділянка розташована в зоні регулювання забудови 1,10.
20. Земельна ділянка розташована в зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,10.
21. Земельна ділянка розташована в зоні охорони поодиноких пам'яток 1,08.
22. Земельна ділянка розташована у межах території природоохоронного призначення (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи) 1,10.
23. Земельна ділянка розташована у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та відпочинку, парків та зелених зон) 1,07.
24. Земельна ділянка розташована в водоохоронній зоні* 1,02.
25. Земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні 0,80.
26. Земельна ділянка розташована в зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля 0,90.
27. Земельна ділянка розташована в зоні перевищення припустимого рівня шуму 0,90.
28. Земельна ділянка розташована на території забруднення ґрунтів важкими металами 0,90.
Судом встановлено, що у витягу з технічної документації відповідачем застосовані наступні значення коефіцієнтів локальних факторів:
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1.12;
- у зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення 1.10;
- у зоні пішохідної доступності швидкісного морського та зовнішнього пасажирського транспорту 1.08;
- у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1.05;
- на території пам'ятки культурної спадщини та у її зонах охорони 1.08.
Сукупний коефіцієнт Км3: 1.50.
Позивач не погоджується з діями відповідача при формуванні витягу, оскільки не врахований локальний коефіцієнт 0,95 - земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням.
У відзиві на позовну заяву відповідач пояснює, що схема прояву локальних факторів надана до відзиву, дає змогу встановити перебування вказаної земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, в зоні, забезпеченій газопровідною мережею. Вказана схема дає змогу встановити обставину про те, що в економіко - планувальній зоні 300, де знаходиться вказана земельна ділянка, також розміщена газорозподільна станція (ГРС), позначена умовною позначкою у вигляді синього трикутника. На схемі прив'язки меж охоронних зон до об'єктів і контурів на місцевості і абриси, абрисі земельної ділянки мережа газопроводу (синього кольору позначена літерою «Г») проходить по межі земельної ділянки. Згідно умовних позначень на кадастровому плані земельної ділянки, жовтим кольором позначена 01.03 - охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту (газопровід).
Однак, позивач не погоджується з таким твердженням, оскільки доказів забезпеченості спірної земельної ділянки станом на дату формування оскаржуваного Витягу та станом на момент розгляду справи відповідач не надав.
Вирішуючи спір по суті щодо забезпечення земельної ділянки централізованим газопостачанням та відповідно наявності підстав для застосування при формуванні спірного витягу коефіцієнта 0,95 - земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням, суд враховує таке.
Судом досліджені надані до матеріалів справи титульні сторінки з Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, фрагмент зі схеми прояву локальних факторів оцінки (інженерно-інфраструктурні фактори, магістральні мережі та головні споруди теплопостачання та газопостачання) в збільшеному розмірі, схеми прив'язки меж охоронних зон до об'єктів і контурів на місцевості і абриси; переліку обмежень у використанні земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки (до та після її відведення), абрис земельної ділянки, доповідна від 24.02.2025.
З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що дійсно, як повідомляє відповідач, земельна ділянка, яка перебуває в користуванні позивача, розташовується в зоні (300), забезпеченій газопровідною мережею, та мережа газопроводу (позначена літерою «Г») проходить по межі земельної ділянки, згідно умовних позначень на кадастровому плані земельної ділянки, жовтим кольором позначена 01.03-охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту (газопровід).
При цьому, з аналізу вищевикладених положень рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7, суд зазначає, що визначальною обставиною для застосування локального коефіцієнту «Земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням 0,95» є незабезпеченість саме земельної ділянки, а не зони розташування земельної ділянки централізованим газопостачанням.
У відповідності до п. 10 Методики коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням таких груп факторів, зокрема, як рівень інженерного забезпечення та благоустрою території (наявність і можливість підключення об'єктів нерухомості до мереж водо-, електро-, газо-, теплопостачання та водовідведення).
Доказів, що саме земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:036:0296 забезпечена централізованим газопостачанням, а об'єкти нерухомості розташовані на ній мають можливість підключення до мереж газопостачання, відповідачем до справи не надано.
Як вже встановлено судом вище та підтверджується наданими до справи доказами мережа газопроводу проходить по межі земельної ділянки.
Крім того, листом від 05.02.2025 № 04.01-05/0440 Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради на звернення позивача повідомив, що за архівними даними містобудівного кадастру, який ведеться Департаментом згідно зі ст.22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 «Про містобудівний кадастр», а саме: за топографо-геодезичною зйомкою М 1:500, зазначену земельну ділянку мережі газопостачання не перетинають.
Також, суд відхиляє аргументи відповідача щодо неможливості зобов'язання відповідача сформувати та надати позивачу витяг, з огляду на таке.
Оскаржуваний витяг про нормативну грошову оцінку земель сформовано посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Згідно із п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.
Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління Держгеокадастру.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Згідно з пп.1 п. 6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належить внесення до Державного земельного кадастру: геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Таким чином, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що оскаржується позивачем у цій справі є рішенням суб'єкта владних повноважень, оцінка правомірності прийняття якого надається судом під час розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 804/6692/17.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем під час формування витягу не було враховано локальний фактор, який має вплив на грошову оцінку земельної ділянки, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 6000 грн як витрати на професійну правничу допомогу адвоката Саланської І.Л.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано копії: договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, додаткової угоди № 1 від 05.02.2025 до Договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, акту № 1 від 28.02.2025 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, рахунку № 1 від 28.02.2025.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Відповідно до наданої додаткової угоди № 1 від 05.02.2025 до Договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, акту № 1 від 28.02.2025 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги № 20/01 від 20.01.2025, адвокатом надані послуги:
- складання позовної заяви (з урахуванням кількості опрацьованих документів) - 8 год. - 4000 грн,
- складання та подання відповіді на відзив - 2000 грн.
Загальна вартість 6000 грн.
Судом враховується, що Велика Палата Верховного Суду вказувала, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В даному випадку, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Запорізька міська рада про визнання протиправними дій, скасування витягу та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300040102024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 15.03.2024 земельної ділянки площею 0,3461 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 11, кадастровий номер: 2310100000:04:036:0296 локального коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95».
Визнати протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300040102024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:036:0296, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 15.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати та надати Товариству з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:036:0296 із застосовуванням сукупного локального коефіцієнту Км3 з урахуванням у тому числі, локального коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙН ФАЙНЕНС ГРУП» (вул.Волгоградська, 26-А, кв.104, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43265122),
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (вул.Українська, 50, м.Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 39820689),
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька міська рада (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915).
Повне судове рішення складено 07.04.2025.
Суддя Б.В. Богатинський