08 квітня 2025 року Справа № 280/1098/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_5
про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.02.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплати від 08.11.2024 № 34/д, в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги виплатити ОСОБА_1 та повернення на доопрацювання документів;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів гривень 00 копійок), передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 проживала однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 01 червня 2020 р. до дня загибелі (смерті) останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка проживала із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 червня 2020 року. Даний факт встановлений рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2024 у справі №333/11480/23, яке набрало законної сили 12.04.2024. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 21.10.2022 № 3727 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини, при ведені бойових дій з підрозділами держави - агресора Російської Федерації.
В подальшому заява та документи позивачки були направлені до Департаменту соціального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 для прийняття рішення. Позивачкою було направлено Виписку з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплати від 08.11.2024 № 34/д, згідно якого, комісія дійшла до висновків про повернення документів для призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання, з метою надання позивачем документів, що підтверджують перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого.
Враховуючи наведене, позивачка вважає протокол засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024 року № 34/д в частині відмови у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги протиправним.
19.02.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1098/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Міністерством оборони України позов не визнано. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 14.03.2025 посилається на наступні обставини. Положення статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, які передбачають право на отримання одноразової грошової допомоги жінкою (чоловіком), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, набув чинності лише 29.03.2024, в той час як датою смерті військовослужбовця є 29.09.2022. Вважає, що рішення суду про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, не обумовлює набуття статусу особи, які має право на отримання одноразової грошової допомоги. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу, не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2022 № 3727 «Про результати службового розслідування» старший сержант ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини при ведені бойових дій з підрозділами держави - агресора Російської Федерації в результаті отриманих поранень.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2024 у справі №333/11480/23 було встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 червня 2020 року по день смерті військовослужбовця ОСОБА_2 .
Зазначене рішення набрало законної сили 12.04.2024.
Згідно із пунктом 35 протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/д, затвердженого заступником Міністра оборони України 14 листопада 2024 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , 1985 р.н., про призначення одноразової грошової допомоги в якій вона себе зазначила цивільною дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 12.10.2022 та витягу ВЛК від 28.12.2022 №3398, комісією відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, прийнято рішення документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання з метою надання документів які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні відповідно до згаданого Закону на дату загибелі), що дають право на призначення одноразової грошової допомоги.
Таке рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/д прийнято в зв'язку із тим, що у редакції статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, чинній на дату смерті військовослужбовця встановлено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя який не одружився вдруге, діти які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного із подружжя, право якого на призначення та отримання одноразової грошової допомоги встановлено статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, оскільки в неї відсутня реєстрація шлюбу із ОСОБА_2 .
Також судовим рішенням наданим заявницею встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як члена сім'ї загиблого, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Підтверджуючих документів про право на призначення пенсії у разі втрати годувальника або факт призначення даного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чи документів про перебування на утриманні загиблого, на розгляд Комісії не надано.
Вважаючи протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплати від 08.11.2024 № 34/д, в частині, що стосується непризначення одноразової грошової допомоги виплатити ОСОБА_1 та повернення на доопрацювання документів, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до пункту 1, підпункту 1 пунктів 2, 3 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно із пунктом 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Згідно із пунктом 4 статті 16-1 Закону № 2011-XII, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до підпункту а) пункту 1, пункту 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень.
Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Згідно із пунктами 6, 9, 10 статті 16-3 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінет Міністрів прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168).
Відповідно до пункту 2 Постанови № 168, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Аналіз змісту наведених правових норм та застосування їх до встановлених обставин по справі, дає суду підстави зробити такі висновки.
Рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/д прийнято в зв'язку із тим, що у редакції статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, чинній на дату смерті військовослужбовця встановлено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя який не одружився вдруге, діти які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VI, Закон № 2011-XII доповнено статтею 16-1 такого змісту: "Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги:
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
2. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 29 липня 2022 року № 2489-IX, текст статті 16-1 викладено в такій редакції:
"1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)".
Редакція чинної статті 16-1 Закону № 2011-XII прийнята Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09 грудня 2023 року № 3515-IX, (набрав чинності з 29.03.2024).
Комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при прийняті рішення по виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка зазначила себе цивільною дружиною загиблого період воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_2 , застосувала статтю 16-1 Закону № 2011-XII в редакції статті відповідно до Закону від 29 липня 2022 року № 2489-IX, взявши до уваги дату смерті військовослужбовця НОМЕР_4 .
Проте, факт проживання позивачки з ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, починаючи з 01 червня 2020 року по день смерті було встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили 12.04.2024.
В контексті зазначених спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Згідно з частинами 1-4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Частиною 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України, встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Водночас, для того щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім'ї такого військовослужбовця, повинна довести: 1) факт проживання з загиблим; 2) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.
Такий самий підхід викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 456/1258/17.
Згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Визначальним критерієм належності особи до члена сім'ї, є факт спільного проживання, спільного побуту, наявність взаємних прав та обов'язків, а кровні зв'язки - вторинні. Факт спільного проживання та побуту може доводитися різними доказами.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
Відповідно до норм частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У даному випадку, статус позивачки як члена сім'ї - дружини загиблого військовослужбовця був встановлений судовим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2024 у справі №333/11480/23, яке набрало законної сили 12.04.2024.
Отже, вищевказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт спільного проживання, побуту, спільних прав та обов'язків позивачки і загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , а тому, суд приходить до висновку, що позивачка є членом сім'ї загиблого та має право на отримання грошової допомоги після загибелі чоловіка.
Суд вважає, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства протиправно застосував при розгляді заяви позивача та прийняття спірного рішення не чинну редакцію статті 16-1 Закону № 2011-XII, внаслідок чого порушено право позивача на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, в зв'язку з чим пункт 6 протокольного рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/д, яким вирішено документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання з метою надання документів які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні відповідно до згаданого Закону на дату загибелі), що дають право на призначення одноразової грошової допомоги, необхідно визнати протиправним та скасувати.
Стосовно обраного позивачкою способу захисту своїх прав суд зазначає наступне.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
Згідно із витягом з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 34/д від 08.11.2024, комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про повернення документів позивачки на доопрацювання, з метою надання документів, які підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого.
Тобто, в оскаржуваному рішенні відповідачем не надавалась оцінка всіх наданих йому документів, а лише встановлена відсутність встановлення факту перебування позивачки на утримані загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язання відповідача прийняти рішення, у даному випадку, є втручанням у дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_5, при цьому, висновки суду в даній справі, гарантуватимуть про неможливість прийняття рішення з підстав, що визнані судом незаконними.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняти рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця необхідно відмовити, як передчасної та спрямованої на майбутнє, а належним способом захисту прав позивачки в спірних правовідносинах, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з врахуванням правових висновків суду.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_5.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 (АДРЕСА_2) про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 6 протокольного рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/д, яким вирішено документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання з метою надання документів які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні відповідно до згаданого Закону на дату загибелі), що дають право на призначення одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_2 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з врахуванням правових висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерство оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 08.04.2025.
Суддя М.С. Лазаренко