про закриття провадження у адміністративній справі
08 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/766/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді - Маєцької Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» , в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» та його відокремленого підрозділу - філії в Словацькій Республіці, щодо відмови ОСОБА_1 у передачі, доставці та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 , дата видачі: 24.04.2024, дійсний до: 24.04.2034, орган, що видав: 2114), який оформлений на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); 2) Зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 24.04.2024, дійсний до: 24.04.2034, орган, що видав: 2114) від Державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області; 3) Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 24.04.2024, дійсний до: 24.04.2034, орган, що видав: 2114), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до Державного підприємства “Документ»; 4) Зобов'язати Державне підприємство “Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) паспорта громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 24.04.2024, дійсний до: 24.04.2034, орган, що видав: 2114), разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Словацькій Республіці; 5) Зобов'язати Державне підприємство “Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Словацькій Республіці видати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 , дата видачі: 24.04.2024, дійсний до: 24.04.2034, орган, що видав: 2114), в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 20.04.2024, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів; 6) Зобов'язати Державну міграційну службу України, Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державне підприємство “Документ» надати суду звіт про виконання рішення суду в термін 1 місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Ухвалою судді від 17 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача -3 про залишення позовної заяви без розгляду.
До суду надійшла заява представника позивача про відмову від позову, обґрунтована тим, що 22 лютого 2025 року позивач отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Відтак, після звернення до суду відбулось реальне виконання вимог, які заявлені в позові. У вказаній заяві представник позивача просить повернути сплачений судовий збір у розмірі 3875,84 та стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
13 березня 2025 року до суду надійшли заперечення представника відповідача -3 на заяву про відмову від позову в частині стягнення судових витрат, в яких зазначає, що оскільки представник позивача просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України внаслідок відмови позивача від позову, то відсутні підстави для повернення позивачу сплаченої суми судового збору. Також, заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача не подано детального опису робіт (наданих) послуг, виконаних ним, як адвокатом, що унеможливлює встановлення дійсного обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт та кількість витраченого часу, вартості таких послуг тощо.
Розглянувши подану представником позивача заяву, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Положеннями ч. 1, 3 ст. 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Пунктом 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява позивача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, оскільки відмова від позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси і є достатньою підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно із статтею 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Отже, в силу статті 140 КАС України, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3875,84 грн. (згідно квитанції про сплату № R7DS-3Y13-32FE від 02.02.2025 року на суму 1211,20 грн. та платіжної інструкції 0.0.4179373576.1 від 09.02.2025 року на суму 2664,64 грн.).
Таким чином, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3875,84 грн., рівними частками з урахуванням округлення, а саме: з відповідача 1- 1291,95 грн.; з відповідача 2 - 1291,95 грн., з відповідача 3 - 1291,94 грн.
Згідно ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Щодо клопотання представника позивача в частині стягнення з Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Державного підприємства «Документ» на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просила вирішити питання розподілу судових витрат.
Крім того, у заяві від 11 березня 2025 року про відмову від позову просила стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, вбачається, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 31 січня 2025 року між позивачем та адвокатом Тимощуком Є.С. укладено договір № 1-ВГ про надання професійної правничої допомоги, розділом 4 якого визначено порядок оплати гонорару та компенсацію додаткових витрат.
Так, відповідно до п. 4.1 розділу 1 вказаного договору за надання правової допомоги клієнт (або особа, якій доручено клієнтом здійснити оплату правових послуг адвоката) зобов'язується на протязі 3-х місяців після прийняття рішення за результатом розгляду судової справи виплатити адвокату фіксовану суму гонорару у розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1.1 сторони узгодили, що фіксована сума (розмір) гонорару адвоката не залежить від обсягу дій, підготовленої кількості процесуальних документів чи будь-яких інших чинників.
Згідно постанови Верховного Суду від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19 розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
При цьому, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.
Також необхідно зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.
Суд не оспорює права адвоката та клієнта самостійно визначати та погоджувати вартість наданих послуг, однак у даному випадку не може вважати, що узгоджена вартість гонорару у фіксованій сумі 13000,00 грн. є обґрунтованою.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 5000,00 грн відповідають реальності таких витрат та критерію розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Суд зазначає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
В той же час, на переконання суду, заявлені представником позивача до відшкодування 13000,00 грн. витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та їх стягнення становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.
Відтак, враховуючи заперечення відповідача -3 щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу та характер спірних правовідносин, обсяг наданих представником позивача послуг та те, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, суд виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів повинен становити 5000,00 грн.
При цьому, суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
З урахуванням наведеного, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. (по 1666,67 грн. з кожного).
Керуючись ст.ст. 132, 134, 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву представника позивача про відмову від позову та про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
2. Закрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства “Документ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, буд. 9, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 37508470) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1291,95 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто одна гривня дев'яносто п'ять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (вул. Івана Коршинського, буд. 12А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 37809328) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1291,95 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто одна гривня дев'яносто п'ять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок).
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства “Документ» (вул. Довнар-Запольського, буд. 8, м. Київ, Київська область, 04116, код ЄДРПОУ 32735236) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1291,94 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто одна гривня дев'яносто чотири копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1666,67 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок).
6. В задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
7. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька