08 квітня 2025 року м. Ужгород№ 640/11969/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітропостач" про застосування заходів реагування,-
28 квітня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тесту - ОАСК) із позовною заявою звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітропостач" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 21, н.п. 12, код ЄДРПОУ 40768947), якою просило суд: « 1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у адміністративній справі; 2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації агрегатів та приміщень шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітропостач" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 21, н.п. 12) код ЄДРПОУ 40768947, знеструмити електроживлення та накласти печатки на електрощити та заправну колонку, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лодигіна, 2 у Подільскому районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки; 3. Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві; 4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.».
Ухвалою ОАСК від 18 травня 2021 року було відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою ОАСК від 26 травня 2021 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту - Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року. На підставі статті 1 Закону України № 2825-ІХ ОАСК ліквідований. На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-ІХ (в редакції Закону України № 3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
05 березня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду.
Зазначену ухвалу надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке повернулося на адресу суду, відповідачем ухвалу про відкриття провадження було отримано 20 березня 2025 року (а.с. 94).
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про прийняття даної справи до провадження.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітропостач", за адресою: м. Київ, вул. Лодигіна, 2 у Подільскому районі м. Києва, складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 31 березня 2021 року № 227 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту" затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312. Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печатки на електрощити та заправну колонку відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Представником відповідача до ОАСК подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що ТОВ «Нітропостач» користується приміщенням, яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Ладигіна 2, на підставі договору оренди. Вказує, що це приміщення було орендовано в неналежному стані, тому ТОВ «Нітропостач» необхідний час для повного усунення недоліків. На теперішній час у приміщенні ТОВ «Нітропостач», розташованого за адресою Ладигіна, 2 зафіксована позитивна динаміка усунення недоліків з питань техногенної та пожежної безпеки, більшість фактичних обставин визначених у приписі усунені, наступні пункти вже почали усуватись, про що свідчить Акт № 391 від 31 травня 2021 року складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
27 березня 2025 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, останні вказує, що в період з 26 березня 2021 року по 31 березня 2021 року був проведений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Нітропостач» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складений Акт від 31 березня 2021 року № 227 , в якому зафіксовано 30 порушень, які слугували підставою для звернення Головного управління із позовом про застосування заходів реагування. Станом на час подання даних пояснень, ТОВ «Нітропостач» до позивача із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень, зафіксованих Актом № 227, не звертався.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу МВС України від 17.01.2019 № 22, доручення Прем'єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, Окремого доручення першого заступника Голови ДСНС України від 12.03.2021 № 02-3693/262-1, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 17 березня 2021 року № 278 «Про проведення позапланових перевірок» (далі по тексту - Наказ № 278) (а.с.а.с. 13).
На підставі наказу № 278, видано посвідчення від 22 березня 2021 № 2086 на проведення перевірки приміщення відповідача, розташованого за адресою: вул. Лодигіна, 2 в Подільському районі м. Києва (а.с. 14).
За наслідками вказаної позапланової перевірки складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 31 березня 2021 за № 227, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту" затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), (а.с.а.с. 15-34). Цим актом зафіксовані наступні порушення:
пункт 1. Ввід електромережі до споруд АЗС виконано не у відповідності до вимог пункту 2.1.19 ПУЕ (пункт 1.1 глава 1 розділу IV ППБУ);
пункт 2. електророзетки та вимикачі, в приміщенні АЗС, встановлені на горючих основах (конструкціях) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17. розділу IV ППБУ);
пункт 3. в приміщенні АЗС, горючі матеріали складуються на відстані менше 1 метра від електричного обладнання (пункт 1.9 глави 1 розділу IV ППБУ);
пункт 4. не надано матеріали, що підтверджують проведення технічного обслуговування системи блискавкозахисту (відповідно до параграфу Е.7. ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист») (пункт 1.21. глави 1 розділ IV ППБУ);
пункт 5. не витримана відстань від будівлі АЗС до інженерних мереж (повітряної лінії електропередачі) не менше півтори висоти опори, в порушення ДБН Б.2.2-12 (пункт 1, пункт 11 розділу II ППБУ);
пункт 6. будівництво (розміщення) тимчасових споруд, на території АЗС, виконано без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (пункт 21 розділу II ППБУ);
пункт 7. не забезпечено мінімальні протипожежні відстані від резервуарів АЗС до будівель чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, в порушення ДБН Б 2.2-12 (пункт 22 Р. II пункт 1.1. Р. ІП ППБУ)
пункт 8. пожежний щит (стенд) не забезпечений наступним комплектом: протипожежне покривало - 1 шт., гак - 2 пгг., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 гл. 3 p.V ППБУ);
пункт 9. не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (стаття 69 Кодексу ЦЗУ, Постанова КМУ №956);
пункт 10. не проведено паспортизацію потенційно небезпечного об'єкта (стаття 69 Кодексу ЦЗУ, наказ МНС №338);
пункт 11. не розроблений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (стаття 130 Кодексу цивільного захисту України);
пункт 12. не надано декларацію безпеки об'єкту підвищеної небезпеки (Постанова КМУ №956)
пункт 13. не заключено угоду на аварійно-рятувальне обслуговування АЗС (пункт 12 частина 1 стаття 20 та стаття 133 Кодексу ЦЗУ);
пункт 14. приміщення АЗС не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог п.12.6 табл.А.1 ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V ППБУ);
пункт 15. об'єкт не обладнаний системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (пункт 1 стаття 53 Кодексу ЦЗУ);
пункт 16. для відкривання і закривання пробок металевої тари, проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання у вибухонебезпечних зонах на АЗС відсутній інструмент з металу, що не утворює іскор (пункт 10.11 глави 10 розділу VI ППБУ);
пункт 17. на АЗС не передбачено заходів, щодо унеможливлення розтікання розлитого палива, як по її території, так і за її межі (вимога п.10.8.25 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій) (пункт 4 розділу І пункт 22 розділу II ППБУ стаття 20 Кодексу ЦЗУ);
пункт 18. АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м. для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі в порушення п.11 розділу VII НАПБ В.01.058- 2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів»( пункт 1, пункт 11 розділу II ППБУ);
пункт 19. АЗС не забезпечена розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою в порушення п.31 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів» (пункт 1, пункт 11 розділу II ППБУ);
пункт 20. не надано документи, що підтверджують очищення резервуарів та трубопроводів АЗС згідно з графіком в порушення п.7 розділу VII НАПБ В.01.05 8-2008/112 «Правила пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів» (пункт 1, пункт 11 розділу II ППБУ);
пункт 21. АЗС не обладнана гучномовним зв'язком (пункт 10.5 глави 10 розділу VI ППБУ);
пункт 22. не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
пункт 23. для зовнішніх установок та приміщень складського призначення, не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (пункт 2.9. розділу III ППБУ);
пункт 24. обслуговуючий персонал АЗС не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);
пункт 25. на АЗС на видимих місцях не вивішені плакати, які повинні містити обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 10.4 Гл. 10 P. VI ППБУ);
пункт 26. На об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки (ППБУ розділ II, пункт 3);
пункт 27. Для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. У цих інструкціях повинні вказуватися: категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій);вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; спеціальні місця для куріння та вимоги до них; порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - Л3P, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір'я; порядок утримання та зберігання спецодягу; місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції; порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку; граничні показання контрольно- вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі (ППБУ розділ II, пункт 4);
пункт 28. не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником або уповноваженою особою АЗС на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах (стаття 91 КЦЗУ);
пункт 29. один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників АЗС щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей пункт 5. розділу II ППБУ);
пункт 30. не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України).
Примірник вказаного акту отримано директором товариства Ясінським В.В., про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки (а.с. 34). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили.
Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 4 підпункту 35 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пункту 4 підпункту 57 Указу Президента № 20/2013 від 16 січня 2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Приписами статі 68 частин 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) державний нагляд (контроль)- діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено статтею 3 частиною 1 Закону України № 877-V.
Відповідно до положень статті 5 Закону України № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Відповідно до положень статті 7 частини 1 та частини 2 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою .
З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.
Таким чином, діяльність позивач щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки регламентована Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексом цивільного захисту України, тощо.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до положень статті 6 частини 1 абзацу 7 Закону України № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Згідно із статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
В ході розгляду справи відповідачем повідомлялося про усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що свідчить акт № 391 від 31 травня 2021 року складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Як вбачається із вказаного акту № 391 від 31 травня 2021 року, відповідачем було частково усунено порушення, що вказані в акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 31 березня 2021 за № 227, проте актом № 391 встановлено, що невиконання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, а саме:
пункт 1. Ввід електромережі до споруд АЗС виконано не у відповідності до вимог пункту 2.1.19 ПУЕ (пункт 1.1 глава 1 розділу IV ППБУ);
пункт 2. електророзетки та вимикачі, в приміщенні АЗС, встановлені на горючих основах (конструкціях) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17. розділу IV ППБУ);
пункт 3. не надано матеріали, що підтверджують проведення технічного обслуговування системи блискавкозахисту (відповідно до параграфу Е.7. ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист») (пункт 1.21. глави 1 розділ IV ППБУ);
пункт 4. не витримана відстань від будівлі АЗС до інженерних мереж (повітряної лінії електропередачі) не менше півтори висоти опори, в порушення ДБН Б.2.2-12 (пункт 1, пункт 11 розділу II ППБУ);
пункт 5. будівництво (розміщення) тимчасових споруд, на території АЗС, виконано без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (пункт 21 розділу II ППБУ);
пункт 6. не забезпечено мінімальні протипожежні відстані від резервуарів АЗС до будівель чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, в порушення ДБН Б 2.2-12 (пункт 22 Р. II пункт 1.1. Р. ІП ППБУ)
пункт 7. приміщення АЗС не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог п.12.6 табл.А.1 ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V ППБУ);
пункт 8. на АЗС не передбачено заходів, щодо унеможливлення розтікання розлитого палива, як по її території, так і за її межі (вимога п.10.8.25 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій) (пункт 4 розділу І пункт 22 розділу II ППБУ стаття 20 Кодексу ЦЗУ);
пункт 9. АЗС не обладнана гучномовним зв'язком (пункт 10.5 глави 10 розділу VI ППБУ);
пункт 10. не створено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
пункт 11. на АЗС на видимих місцях не вивішені плакати, які повинні містити обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 10.4 Гл. 10 P. VI ППБУ);
пункт 12. не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником або уповноваженою особою АЗС на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах (стаття 91 КЦЗУ);
пункт 13. один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників АЗС щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей пункт 5. розділу II ППБУ);
пункт 14. не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України) (а.с.а.с. 74-81).
Таким чином, належних і допустимих доказів у підтвердження усунення всіх виявлених порушень суду не подано.
Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров'я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.
Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей, тобто має запобіжний характер.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, згідно із статті 4 частини 5 абзацу 2 Закону України № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду деякі докази, які містяться у справі та досліджені судом.
Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Оцінка судом правовідносин між учасниками справи надана на час виникнення спору.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітропостач" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 21, н.п. 12, код ЄДРПОУ 40768947) про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації агрегатів та приміщень шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нітропостач" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 21, н.п. 12, код ЄДРПОУ 40768947), знеструмити електроживлення та накласти печатки на електрощити та заправну колонку, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лодигіна, 2 у Подільскому районі м. Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених у акті перевірки від 31 березня 2021 року за № 227.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (Шостий апеляційний адміністративний суд).
СуддяС.Є. Гаврилко