про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2344/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за періоди з 28.09.2022 по 26.07.2024 роки, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет станом на 01.01.2022р. 01.01.2023р., 01.01.2024р. за кожним роком проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 відповідно;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 з 28.09.2022 по 26.07.2024 роки, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет» станом на 01.01.2022р., 01.01.2023р., 01.01.2024р. за кожним роком проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 відповідно;
3) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виражалася у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 періоди з 28.09.2022 по 26.07.2024 роки, індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію доходів населення», Порядку проведення індексації доходів населення, затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2018 року;
4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 28.09.2022 по 26.07.2024 роки індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 стаття 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (в редакції до 19.07.2022) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX, внесені зміни до статті 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.
Отже, редакція статті 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Після викладу у новій редакції абзацу 1 та абзацу 2 статті 233 КЗпП України, введено строки звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач оскаржує дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати сум грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення у зв'язку із проходженням військової служби за період з 28.09.2022 по 26.07.2024 роки.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №225 від 26.07.2024 року з 26 липня 2024 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
При цьому з позовом позивач звернувся 02 квітня 2025 року, поза межами тримісячного строку звернення до суду, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, що є порушенням норми ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позивачу слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин їх пропуску.
Крім того, суд вказує, що у відповідності до п. 5, 8 ч. 1 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених норм, позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу, що підтверджує обставини, наведені позивачем у позовній заяві.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, а також докази, що підтверджують обставини, наведені позивачем у позовній заяві.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович