(про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду)
07 квітня 2025 року м. Житомир
справа № 240/9345/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., розглянувши питання про передачу адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в період з 01 вересня 2016 року по 11 вересня 2017 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 вересня 2016 року по 11 вересня 2017 включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 вересня 2016 року по 11 вересня 2017 за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 березня 2016 року по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Пунктом 4 частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За приписами частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить на користь висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Як встановлено судом, предметом позову є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Військову частину НОМЕР_1 .
Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна підсудність справи за вибором позивача).
Відповідно до матеріалів позовної заяви, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Зареєстрованим місцезнаходженням відповідача - Військової частини НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 .
Водночас, в обґрунтуванні позовної заяви, а саме у частині VIII "Територіальна підсудність", позивач вказує, що він зареєстрований та проживає в с.Здовбиця, Рівненської області, а отже, адміністративний позов підлягає розгляду в Рівненському окружному адміністративному суді, однак жодних доказів на підтвердження цього не надає.
Таким чином, позивач при зверненні до суду, обирав підсудність цієї справи саме за своїм місцем реєстрації, як зазначає у позові, проте позовну заяву подав до Житомирського окружного адміністративного суду.
Враховуючи виявлене позивачем бажання щодо вибору територіальної підсудності справи за своїм зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, дотримання засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом шляхом забезпечення гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, тобто розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону у становище суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону, забезпечення фактичної змагальності, процесуальної рівності, суд дійшов висновку про доцільність передачі даної справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За змістом положень частини п'ятої, шостої статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Суд також звертає увагу, що відповідно до положень статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Частиною 8 ст. 29 КАС України визначено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Враховуючи викладене та з метою недопущення порушень правил територіальної підсудності, суд вважає за необхідне передати матеріали адміністративної справи №240/9345/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії за територіальною підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 26, 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1.Передати адміністративну справу №240/9345/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії на розгляд Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, 26, Київ, 01133).
2. Передачу матеріалів справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко