08 квітня 2025 рокуСправа №160/3036/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
31.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області від 02.12.2024 року № 056650010240 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до заяви від 19.11.2024 року .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. Позивач 19.11.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.12.2024 № 056650010240 відмовлено в такому переході, у зв'язку з відсутністю необхідних документів. Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у переведенні її на пенсію по втраті годувальника, тому з метою захисту порушеного права позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 21.02.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
26.02.2025 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. Відповідач зазначає, що 19.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок «перехід на інший вид пенсії» відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. Головним управлінням було прийнято Рішення № 056650010240 від 02.12.2024 року, яким Позивачу відмовлено у переході на пенсію по втраті годувальника, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на відсутність необхідного пакету документів. Позивачкою на дату звернення не надані будь-які документи, що засвідчують факт перебування на утриманні. Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову в переведенні Позивача на інший вид пенсії - з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника на пенсію по втраті годувальника, згідно ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідних документів. Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що вчинено будь -які протиправні дії відносно позивача.
13.03.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що на підтвердження факту перебування на утриманні чоловіка - ОСОБА_1 разом із заявою про переведення на інший вид пенсії подавала Витяг № 1725 від 22.10.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Вказаний витяг був виданий Інспектором вiддiлу реєстрації місця проживання фiзичних осiб Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області. Вищенаведений витяг № 1725 засвідчує факт перебування позивачки на утриманні її чоловіка, освільки він підтверджує факт реєстрації місця проживання позивачки (разом з годувальником за однією адресою). У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивачкою на дату звернення не надані будь-які документи, що засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні, але при цьому не зазначає чи здійснювалися ним передбачені Порядком № 22-1 заходи з пропозиції надання додаткових документів та надсилання запитів про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних. Відповідач не пропонував позивачеві надати документи, що засвідчують факт перебування ОСОБА_1 на утриманні, оскільки відповідний документ був нею поданий разом із заявою про переведення на інший вид пенсії, отже був у нього в роботі.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 20 серпня 1983 року позивач перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії № НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
19 листопада 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Подана позивачем заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
За результатом розгляду заяви рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.12.2024 № 056650010240 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника, у зв'язку з відсутністю довідки про перебування на утриманні померлого годувальника чи про спільне проживання, виданої відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому, відповідач посилається на пункт 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
На підставі частини 3 статті 36 Закону №1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі частини 3 статті 43 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV передбачено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з пунктом 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, зокрема, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника (п.п. 9).
На підставі пункту 2.11. Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 (витяг з реєстру територіальної громади щодо реєстрації місця проживання), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У відзиві на позов відповідачем зазначено, що на дату звернення не надані будь-які документи, що засвідчують факт перебування на утриманні.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, до поданої позивачем заяви було долучено Витяг № 1725 від 22.10.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Вказаний витяг був виданий Інспектором вiддiлу реєстрації місця проживання фiзичних осiб Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.
У вказаному витягу зазначається, що “за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані:
1) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
3) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
4) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Усього 4 особи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований за вище вказаною адресою з 09.07.1997 року по день смерті. Помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .»
Крім того, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, в тому числі повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не було здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження факту перебування на утриманні, а тому, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області передчасно прийнято рішення про відмову позивачу в переведенні позивача на інший вид пенсії.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем подано до відповідача всі необхідні документи для переведення її на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, а тому відповідач повинен був вирішити питання щодо переведення позивача на інший вид пенсії на підставі заяви, яка була подана 19.11.2024 року.
Таким чином, суд вважає необхідним визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.12.2024 року № 056650010240 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2024 року, у зв'язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до її заяви від 19.11.2024 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії прийнято всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 0.0.4159596471.1 від 28.01.2025.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн з урахуванням задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м.Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 02.12.2024 року № 056650010240 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до її заяви від 19.11.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м.Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець