печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23767/24-к
29 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024000000000475,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42024000000000475 від 02.04.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Прокурор зазначає у клопотанні, що у період часу з 19.03.2024 по 21.03.2024 співробітниками Департаменту безпеки Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» проведено контрольний захід за додержанням Філією «Коростишівського лісового господарства» Столичного лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Філія) вимог нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, за результатами якого складений акт від 22.03.2024.
Відповідно до акту від 22.03.2024 в ході контрольних заходів на території Корнинського лісництва Філії встановлені порушення, а саме:
На території кварталу 67 виділу 20.1 пл. 2,4 га. (далі - Квартал 67), при відведенні дерев у рубку, занижено обсяг ділової деревини дуба на 102,0 куб.м., внаслідок заниження ступенів товщини крупномірних дерев та їх технічної придатності. Орієнтовна сума недоотриманого доходу від відпуску заниженого обсягу деревини могла скласти близько 2,1 млн. грн.;
На території кварталу 41 виділу 11 пл. 2,4 га. (далі - Квартал 41), при відведенні дерев у рубку, занижено обсяг ділової деревини дуба на 43,0 куб.м., внаслідок заниження технічної придатності крупномірних дерев дуба. Орієнтовна сума недоотриманого доходу від реалізації заниженого обсягу деревини могла скласти близько 900 тис. грн.
У зв'язку із цим, органом досудового розслідування, за участі спеціалістів Управління безпеки Департаменту безпеки ДП «Ліси України», 11.04.2024 проведено огляди території лісосік рубок головного користування 2024 року Кварталу 67 та Кварталу 41.
В ході огляду Кварталу 67 встановлено, що вказана територія лісосіки перебуває в розробці та на ній виявлено обліковану лісопродукцію, з яких частина дерев знаходиться на корені, а частина зрізана, а саме: дерев на корені породи дуб у кількості 216 одиниць, з яких 104 одиниці віднесено до ділової деревини, 73 одиниці віднесено до напівділової деревини та 39 одиниць віднесено до дров'яної деревини, а також пнів породи дуб у кількості 87 одиниць.
Однак, при відведенні Кварталу 67 у польовій переліковій відомості дерев, призначених у рубку, співробітниками Філії виявлено 292 дерева на корені породи дуб, з яких 97 одиниць віднесено до ділової деревини, 99 одиниць до напівділової деревини та 96 одиниць дров'яної деревини.
В ході огляду Кварталу 41 встановлено, що вказана територія лісосіки не перебуває в розробці та на ній виявлено обліковану лісопродукцію у кількості 494 дерева породи дуб на корені, з яких 202 одиниці віднесено до ділової деревини, 158 одиниць віднесено до напівділової деревини та 134 одиниці віднесено до дров'яної деревини.
Однак, при відведенні Кварталу 41 у польовій переліковій відомості дерев, призначених у рубку, співробітниками Філії виявлено 493 дерев на корені породи дуб, з яких 150 одиниць віднесено до ділової деревини, 177 одиниць до напівділової деревини та 166 одиниць дров'яної деревини.
Враховуючи викладене, органом досудового розслідування на адресу Департаменту безпеки ДП «Ліси України» скеровано лист для розрахунку різниці об'єму деревини між складеними Філією відомостями при відведенні Кварталу 67 та кварталу 41 під рубку та відомостями складеними 11.04.2024 під час огляду Кварталу 67 та Кварталу 41 із відображенням різниці у грошовому еквіваленті.
За результатами опрацювання, на адресу Державного бюро розслідувань надійшов лист від Департаменту безпеки ДП «Ліси України» в якому зазначено, що розрахунок у грошовому еквіваленті зроблено із урахуванням планового виходу лісопродукції на лісосіках 2024 року по Філії та згідно із прейскурантом цін на лісопродукцію по Філії.
Отже, при розрахунку Кварталу 67 співробітниками Департаменту безпеки ДП «Ліси України» встановлено, що при відведенні вказаного кварталу до рубки співробітниками Філії обліковано деревини породи дуб загальним об'ємом 927 куб.м., з якого 343 куб.м. ділової деревини та 584 куб.м. дров'яної деревини, загальною вартістю 9'703'637.69 грн., а при проведенні 11.04.2024 огляду встановлено деревини породи дуб загальним об'ємом 978 куб.м., з якого 523 куб.м. ділової деревини та 455 куб.м. дров'яної деревини, загальною вартістю 14'201'573.29 грн.. Враховуючи це, різниця між відомостями складеними співробітниками Філії під час відведення Кварталу 67 під рубку та відомостями складеними 11.04.2024 під час огляду Кварталу 67 в грошовому еквіваленті складає 4'497'935.6 грн., що приблизно на 46% більше у відомостях складених під час огляду, ніж під час відведення співробітниками Філії лісосіки під рубку.
Також, при розрахунку Кварталу 41 співробітниками Департаменту безпеки ДП «Ліси України» встановлено, що при відведенні вказаного кварталу до рубки співробітниками Філії обліковано деревини породи дуб загальним об'ємом 520 куб.м., з якого 216 куб.м. ділової деревини та 304 куб.м. дров'яної деревини, загальною вартістю 5'044'665.94 грн., а при проведенні 11.04.2024 огляду встановлено деревини породи дуб загальним об'ємом 651 куб.м., з якого 319 куб.м. ділової деревини та 331 куб.м. дров'яної деревини, загальною вартістю 7'290'184.55 грн.. Враховуючи це, різниця між відомостями складеними співробітниками Філії під час відведення Кварталу 41 під рубку та відомостями складеними 11.04.2024 під час огляду Кварталу 41 в грошовому еквіваленті складає 2'245'518.61 грн., що приблизно на 44.5% більше у відомостях складених під час огляду, ніж під час відведення співробітниками Філії лісосіки під рубку.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Філії в умовах воєнного стану, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинили закінчений замах на розтрату ввіреного їм державного майна, шляхом заниження обсягів ділової деревини породи дуб, а також заниження ступенів товщини крупномірних дерев і їх технічної придатності під час відведення Кварталів 67 та 41 у рубку.
Отже, 11.04.2024 при проведені огляду Кварталу 67 слідчим виявлено обліковану лісопродукцію, з яких частина дерев знаходиться на корені, а частина зрізана, а саме: дерев на корені породи дуб у кількості 216 одиниць, а також пнів породи дуб у кількості 87 одиниць, а також 11.04.2024 при проведені огляду Кварталу 41 слідчим виявлено обліковану лісопродукцію у кількості 494 дерева породи дуб на корені, котрі визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають критеріям визначеним вимогами ст. 98 КПК України.
Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просить задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просить відмовити, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представниками власника майна не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024000000000475 - задовольнити.
Накласти арешт на 216 дерев на корені породи дуб та 87 пнів породи дуб, які знаходяться на території кварталу 67 виділу 20.1 пл. 2,4 га. Корнинського лісництва Філією «Коростишівського лісового господарства» Столичного лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»;
Накласти арешт на 494 дерева на корені породи дуб, які знаходяться на території кварталу 41 виділу 11 пл. 2,4 га. Корнинського лісництва Філією «Коростишівського лісового господарства» Столичного лісового офісу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1