про витребування доказів
м. Вінниця
07 квітня 2025 р. Справа № 120/2306/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 26.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
21.03.2025 Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву у якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
24.03.2025 позивачем подано відповідь на відзив, у якій окрім іншого вказав на необхідності витребування додаткових доказів у справі, що суд розцінює як відповідне клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 вказав, що відповідно до посадової інструкції слідчого на останнього покладаються повноваження щодо проведення негласних слідчих розшукових дій у випадках, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також надання доручень відповідним оперативним підрозділам на проведення негласних слідчих розшукових дій та здійснення контролю за їх виконанням, дотримання вимог режиму секретності тощо.
При цьому, як зазначає позивач, відповідно до пункту 4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Голови служби безпеки України № 440 від 12.08.2005, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії становлять державну таємницю. Як зазначає позивач далі, один факт проведення негласної слідчої (розшукової) дії, сам по собі вже становить державну таємницю, яка не підлягає розголошенню особі, яка не має відповідного допуску до державної таємниці. Методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії також становлять державну таємницю і не підлягають розголошенню особам, які не мають допуску до державної таємниці.
У поданому клопотанні ОСОБА_1 також вказує, що під час проходження служби в поліції на посаді слідчого в його провадженні перебували кримінальні провадження у яких проводилися негласні слідчі дії. Окрім того, зазначив, що в деяких кримінальних провадженнях у яких проводилися негласні слідчі дії, позивач входив до складу слідчих груп, що зумовлювало його дотримуватися режимних обмежень в частині нерозголошення відомостей, що становлять державну таємницю.
За таких обставин позивач просить витребувати у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області інформацію про те, чи входив ОСОБА_1 до складу слідчої групи (був старшим слідчим) у яких проводилися негласні слідчі дії (без зазначення інформації щодо виду негласних слідчих дій; осіб відносно яких такі слідчі дії проводилися; місця та дати їх проведення; обставин, що були підставою для їх проведення), а також витребувати у Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області інформацію про те, чи входив ОСОБА_1 до складу слідчої групи (був старшим слідчим) у кримінальному провадженні № 42020020110000068 від 02.09.2020 та чи проводилася у цьому кримінальному провадженні така негласна слідча дія, як аудіоконтроль особи (аудіоконтроль осіб) (без зазначення інформації щодо особи (осіб) відносно яких такі слідчі дії проводилися; місця та дати її (їх) проведення; обставин, що були підставою для її (їх) проведення).
Розглянувши клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі, суд зважає на таке.
Так, за приписами частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статі 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 40 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено повноваження слідчого органу досудового розслідування.
Пунктом 2 частини 2 статті 40 КПК України унормовано, що слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (частина 5 статті 40 КПК України).
Водночас наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674, затверджено Звід відомостей, що становлять державну таємницю (далі - Звід відомостей).
Відповідно до пункту 1 розділу І Зводу відомостей цей Звід визначає відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах.
Розділом ІІ Зводу відомостей передбачено перелік відомостей, що становлять державну таємницю зокрема у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.
Відповідно до підпункту 4.12.3 пункту 4 розділу ІІ Зводу, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії є відомостями, що становлять державну таємницю (ступінь секретності «таємно»), які мають право проводити окрім іншого підрозділи Національної поліції України.
Відтак, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії є відомостями, що становлять державну таємницю.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній окрім іншого визначена протиправна бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у складі грошового забезпечення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу за періоди 01 жовтня 2020 року по 26 квітня 2021 року.
Водночас позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що відповідачем не надано інформацію про те, чи в провадженні ОСОБА_1 перебували кримінальні провадження у яких ним особисто проводилися негласні слідчі дії, або чи входив ОСОБА_1 до складу слідчих груп у яких інші слідчі проводили негласні слідчі дії.
Також позивач вказує, що в його провадження перебувало кримінальне провадження № 42020020110000068 від 02.09.2020 у якому проводилися негласні слідчі дії, а до передачі такого провадження ОСОБА_1 , останній входив до складу слідчої групи у цьому ж провадженні.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутня наведена вище інформація.
Відтак клопотання позивача щодо витребування у відповідача інформації про те, чи входив ОСОБА_1 до складу слідчих груп у кримінальних провадженнях в яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії (зокрема у кримінальному провадженні № 42020020110000068 від 02.09.2020) (без зазначення інформації щодо виду негласних слідчих дій; осіб відносно яких такі слідчі дії проводилися; місця та дати їх проведення; обставин, що були підставою для їх проведення) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Водночас суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача в частині витребування інформації про конкретний вид негласної слідчої дії у кримінальному провадженні № 42020020110000068 від 02.09.2020, оскільки така інформація не входить до предмета доказування у цій справі.
За таких обставин суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та витребувати у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області інформацію про те, чи входив ОСОБА_1 до складу слідчих груп у кримінальних провадженнях в яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії (зокрема у кримінальному провадженні № 42020020110000068 від 02.09.2020) (без зазначення інформації щодо виду негласних слідчих дій; осіб відносно яких такі слідчі дії проводилися; місця та дати їх проведення; обставин, що були підставою для їх проведення).
Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 КАС України, -
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області інформацію про те, чи входив ОСОБА_1 до складу слідчих груп по кримінальним провадження в яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії (зокрема у кримінальному провадженні № 42020020110000068 від 02.09.2020) (без зазначення інформації щодо виду негласних слідчих дій; осіб відносно яких такі слідчі дії проводилися; місця та дати їх проведення; обставин, що були підставою для їх проведення).
В іншій частині клопотання про витребування доказів залишити без задоволення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області надати суду витребувані докази не пізніше 10 днів з дня отримання ухвали.
Копію ухвали для відома направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна