печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14507/25-к
01 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62024000000000050 від 16.01.2024, про продовження строку тримання під вартою,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самар, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4
Старшого слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням у кримінальному провадженні № 62024000000000050 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
У клопотанні слідчий зазначає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Задля дієвості цього провадження у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на мету і підстави продовження такого запобіжного заходу слідчий просить продовжити в межах строку досудового розслідування, строк тримання останнього під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що ризики наведені слідчим у клопотанні є узагальнюючими та не мають достатнього підґрунтя, а тому, посилаючись на місці соціальні зв'язки та позитивні характеризуючі дані підозрюваного, просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000050, у якому 15.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
16.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В подальшому цей строк було неодноразово продовжено, востаннє ухвалою слідчого судді від 03.02.2025 до 03.04.2025.
Постановою заступника Генерального прокурора від 25.11.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 15.01.2025. В подальшому цей строк було продовжено ухвалою слідчого судді від 05.12.2024 до семи місяців, тобто до 15.05.2025.
Як вбачається з матеріалів клопотання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, з врахуванням даних про його особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
За такого, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідно продовжити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , також враховуючи, що було встановлено наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми для продовження останньому аналогічного запобіжного заходу.
Водночас, як убачається із ухвали слідчого судді від 03.02.2025, якою було продовжено строк тримання ОСОБА_4 під вартою, застава як альтернативний запобіжний захід не визначалася.
Натомість, користуючись усталеною практикою Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає що квазі-автоматичне продовження державою періоду обмеження особи у правах суперечить гарантіям, встановленим у п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 09.01.2003 у справі «Шишков проти Болгарії», Рішення від 10.06.2008 у справі «Тасе проти Румунії»).
За такого, продовжуючи ОСОБА_4 строк тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги те, що застава фактично є гарантією, що останній буде сумлінно виконувати визначені кримінально процесуальним законом обов'язки, а необхідно визначити таку суму застави, яка б дисциплінувала і мотивувала останнього на їх виконання.
При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Приймаючи до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, характер та конкретні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 , співмірну з суспільною небезпекою, пропорційну з урахуванням можливого настання негативних наслідків, завданих інкримінованими діяннями, суму застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде належним засобом процесуального стримування.
Крім цього, визначаючи розмір застави, яка може бути внесена підозрюваним ОСОБА_4 у будь-який момент, вважаю за необхідне зобов'язати останнього прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 15.05.2025 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; не відлучатись за межі м. Самар, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати прокурора надати ОСОБА_4 під підпис; здати на зберігання до ГУ ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково, продовжити ОСОБА_4 , строк тримання під вартою до 15.05.2025.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА в м. Києві та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 15.05.2025 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; не відлучатись за межі м. Самар, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати прокурора надати ОСОБА_4 під підпис; здати на зберігання до ГУ ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Строк дії ухвали визначити до 15.05.2025.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7