Справа №:755/5426/25
Провадження №: 2/755/5669/25
"08" квітня 2025 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Літвінчук Ігор Анатолійович, про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна,
17 березня 2025 року (вих. №14775) ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2025 року вказаний позов передано в провадження визначеному складу суду - головуючий суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 , діючи через уповноваженого представника - адвоката Олійник Л.А., звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову.
08 квітня 2025 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу вищевказану заяву про забезпечення позову передано в провадження судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
Вивчивши матеріали вищезазначеної заяви, суддя доходить висновку про необхідність заявлення самовідводу, з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст. 33 Цивільного процесуального України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 Цивільного процесуального України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 17 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України).
За нормою п.п. 15.4 розділу VII «Перехідні положення» Цивільного процесуального України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Згідно із положеннями Розділу І. «Загальні положення» Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 24.04.2024, Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (далі Засади) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС), Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
Відповідно до положень п. 1.1.1 «Предмет регулювання» Засад, порядок документообігу у суді регламентується Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопаду 2010 №30 (на даний час застосовується редакція від 15.09.2016 року, рішення Ради суддів України від 11.06.2021 №18), Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 та Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814.
У відповідності до положень п. 2.3. «Розподіл судових справ між суддями» Засад, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Указана обставина нівелює принцип справедливого судового розгляду та права на справедливий суд, з огляду, що порушено порядок визначення судді для розгляду справи. Єдиним способом усунути вказане порушення є заявлення самовідводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Аналізуючи наведені положення чинного процесуального законодавства України, з урахуванням вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи приписи Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 24.04.2024 (чинним на дату реєстрації позовної заяви в канцелярії суду - 17 березня вх.№14775), вивчивши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову , вбачаю наявність підстав для самовідводу, у зв'язку з порушенням строків автоматизованого розподілу між суддями цивільної справи №755/5426/25 (провадження №2/755/5669/25, 2-з/755/66/25)
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи №755/5426/25 (провадження №2/755/5669/25, 2-з/755/66/25).
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Літвінчук Ігор Анатолійович, про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, та заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , подану в межах розгляду цивільної справи №755/5426/25, передати для проведення перерозподілу в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.