Номер провадження 1-кп/754/365/25
Справа№754/4659/24
Вирок
Іменем України
08 квітня 2025 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024100030000074 від 13 січня 2024 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
27 січня 2016 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, зі змінами ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 липня 2016 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
28 лютого 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
04 серпня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільнився 06 травня 2019 року умовно- достроково на 2 (два) роки 7 (сім) місяців 26 (двадцять шість) днів;
19 грудня 2023 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, інваліда 2 групи, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
10 жовтня 1997 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
11 серпня 1999 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,
26 березня 2004 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі,
03 червня 2010 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
27 серпня 2012 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, 16 липня 2014 року звільнений по амністії згідно Закону України від 08 квітня 2014 року;
04 жовтня 2017 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки;
12 грудня 2017 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 8 (восьми) місяців позбавлення волі;
18 грудня 2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, звільнився 31 серпня 2022 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 (вісім) місяців 4 (чотири) дні,
01 грудня 2023 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 6 (шести) місяців арешту, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року невідбуте покарання замінено на 11 (одинадцять) місяців 10 (десять) днів пробаційного нагляду,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
сторони захисту - обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 12 січня 2024 року приблизно о 02 год. 30 хв., перебуваючи на четвертому поверсі першого під'їзду будинку № 32-А по вул. Братиславській в м. Києві, переслідуючи корисливий мотив, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/20-22 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз 05 лютого 2024 року Указом Президента України № 49/2024 строком на 90 діб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними, підійшов до велосипеда марки «Head I-PEAK II 28» чорно- салатового кольору, який був пристебнутий тросом до перил сходової клітки та маючи при собі невстановлений досудовим розслідуванням інструмент, перекусив трос, яким був пристебнутий велосипед «Head I-PEAK II 28», що належить ОСОБА_11 , вартістю 11 375 грн. 00 коп.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 11 375 грн. 00 коп.
Крім того, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 23 січня 2024 року приблизно о 03 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 18, побачили припаркований автомобіль марки «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні якого знаходились будівельні інструменти, після чого у них виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, який введено з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/20-22 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено, останній раз 05 лютого 2024 року Указом Президента України № 49/2024 строком на 90 діб, у зв'язку з чим вступили між собою в злочинну змову.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та їхні дії є таємними, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , розбив каменем заднє ліве бокове скло багажного відділення, та проник у сховище, звідки повторно таємно викрав кейс з перфоратором «Bosch GBH 7-46 DE», вартістю 18 099 грн. 00 коп., який передав обвинуваченому ОСОБА_4 , який стояв поряд та спостерігав за навколишньою обстановкою.
Після чого обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 18 099 грн. 00 коп.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 24 січня 2024 року у період часу з 00 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., перебував за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 4-А, маючи умисел спрямований на незаконне проникнення до автомобілів, де побачив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 2104», д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій противоправний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, маючи на меті незаконне проникнення до автомобіля за вказаною адресою, без відповідного дозволу власника автомобіля чи інших законних підстав, у порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння особи, підійшов до припаркового автомобіля марки «ВАЗ 2104», д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_12 , діючи умисно та цілеспрямовано, маючи при собі невстановлений досудовим розслідуванням інструмент, відкрив замок багажного відділення автомобіля, чим проник у інше володіння особи - автомобіль, який знаходився за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 4-А.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у період часу з 19 год. 00 хв. 27 січня 2024 року по 09 год. 00 хв. 03 лютого 2024 року, перебував за адресою: м. Київ, вул. Кубанської України, 41/28, та маючи умисел спрямований на незаконне проникнення до автомобілів, де побачив припаркований автомобіль марки «Мерседес-Бенц 250», д.н.з. НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_13 .
Реалізуючи свій противоправний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, маючи на меті незаконне проникнення до автомобіля за вказаною адресою, без відповідного дозволу власника автомобіля чи інших законних підстав, у порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння особи, підійшов до припаркового автомобіля марки «Мерседес-Бенц 250», д.н.з. НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_13 , діючи умисно та цілеспрямовано, маючи при собі невстановлений досудовим розслідуванням інструмент, відкрив замок водійських дверцят автомобіля, чим проник у інше володіння особи - автомобіль, який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Кубанської України, 41/28.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 22 лютого 2024 року о 07 год. 00 хв. перебував за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 16, та маючи умисел спрямований на незаконне проникнення до автомобілів, побачив припаркований автомобіль марки «OPEL CORSA», д.н.з. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_14 .
Реалізуючи свій противоправний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, маючи на меті незаконне проникнення до салону автомобіля за вказаною адресою, без відповідного дозволу власника автомобіля чи інших законних підстав, у порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла чи іншого володіння особи, підійшов до припаркованого автомобіля марки «OPEL CORSA», д.н.з. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_14 , діючи умисно та цілеспрямовано, маючи при собі невстановлений досудовим розслідуванням предмет, розбив бокове скло передніх лівих дверей, чим проник у інше володіння особи - автомобіль, який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 16.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а саме у незаконному проникненні до іншого володіння особи.
Суд також дійшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 в суді визнав себе винуватим у вчиненні крадіжки по епізоду від 12 січня 2024 року, фактичні обставини не оспорював та дав показання суду, що 12 січня 2024 року зайшов до під'їзду одного з будинків по вул. Братиславській у м. Києві з метою крадіжки велосипеду. Кусачками перекусив провід, яким був пристебнутий велосипед, після чого поїхав на ньому додому. Велосипед здав до ломбарду, отримавши за нього 4000 грн.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні незаконного проникнення до іншого володіння особи, дав показання суду, що ввечері одного дня, точну дату та час не пам'ятає, за допомогою викрутки проник до багажника припаркованого на дорозі автомобіля «ВАЗ», через деякий час вночі, відкривши викруткою водійські дверцята, проник до салону автомобіля «Мерседес Бенц», також 22 лютого 2024 року в нічний час доби, за допомогою автомобільної свічки розбив скло водійських дверцят та проник до салону автомобіля «Опель». З цих автомобілів він здійснив дрібні крадіжки майна.
У вчиненні крадіжки по епізоду від 23 січня 2024 року вину визнав частково, дав показання суду, що взимку, точну дату не пам'ятає, вночі біля будинку на дорозі побачив припаркований автомобіль марки «Рено Кенго», всередині якого знаходились інструменти - перфоратор, вирішив їх вкрасти. Розбив скло каменем, з машини забрав інструменти та коли відходив від автомобіля побачив ОСОБА_4 . Разом вони пішли в сторону його будинку. Про крадіжку з ОСОБА_4 не домовлявся. У подальшому перфоратор заклав його брат до ломбарду на власні документи.
Обвинувачений ОСОБА_4 в суді свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, дав показання, що у січні 2024 року, точну дату не пам'ятає, приблизно о 01 год. 30 хв. повертався додому по вул. Шолом-Алейхема, 18-20 у м. Києві. По дорозі випадково зустрів ОСОБА_3 , який попросив йому допомогти. Вони підійшли до автомобіля, який був припаркований на дорозі, після чого ОСОБА_3 вийняв заднє скло у автомобіля, воно вже було розбите, та передав йому з машини - з багажника ящик з інструментами. Він зрозумів, що ОСОБА_3 вчиняє крадіжку. Потім вони пішли до будинку, де проживає ОСОБА_3 , там на першому поверсі він віддав ОСОБА_3 ящик з інструментами, запитавши навіщо він таке зробив. Вранці, приблизно о 09 год. ОСОБА_3 йому зателефонував та запропонував з його братом сходити до ломбарду, щоб закласти речі, на що він погодився. Разом з братом ОСОБА_3 вони заклали до ломбарду перфоратор, отримавши за нього приблизно 2 500 грн., кошти розділили на трьох.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України по епізоду крадіжки від 12 січня 2024 року та стосовно пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи в цій частині обвинувачення допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні 23 січня 2024 року таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, їх вина повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, обсяг яких було погоджено з учасниками судового провадження:
Показаннями потерпілого ОСОБА_10 в суді, згідно яких у січні 2024 року, точну дату не пам'ятає, приблизно о 20 год. припаркував свій автомобіль «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 , на дорозі біля тротуару по вул. Шолом-Алейхема, 15 у м. Києві. Наступного дня, приблизно о 08 год. виявив, що у автомобілі розбите бокове заднє праве скло, після чого викликав поліцію. Виявив, що з машини зникли перфоратор, шуруповерт, прибор для визначення фріону для кондиціонера.
Показаннями свідка ОСОБА_15 в суді, згідно яких одного дня, точну дату не пам'ятає, йому зателефонував хтось з обвинувачених з проханням здати до ломбарду один з інструментів, на що він погодився. Він зустрівся з ОСОБА_4 , той мав при собі сумку. Разом поїхали до ломбарду «Скарбниця» на Дарницькій площі, де на його паспорт здали перфоратор. Отримані кошти він передав ОСОБА_4 , за послугу отримав 200 грн.
Даними, що містяться у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23 січня 2024 року (том 2 а.с. 1), згідно якої ОСОБА_10 звернувся до Деснянського УП ГУНП у м. Києві із заявою про те, що у період часу з 20 год. 00 хв. 22 січня 2024 року по 08 год. 30 хв. 23 січня 2024 року по вул. Шолом-Алейхема, 18 у м. Києві невстановлена особа, шляхом розбиття лівого скла багажного відділення, проникла до автомобіля марки «Рено Кенго» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_6 , звідки викрала належний йому перфоратор.
Даними, що містяться у протоколі огляду від 23 січня 2024 року та додатку до нього у виді фототаблиці (том 2 а.с. 2-6), згідно якого слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_16 у присутності понятих оглянула ділянку місцевості, розташованої поблизу будинку № 18 по вул. Шолом-Алейхема у м. Києві, вздовж дороги. Виявлено автомобіль марки «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_6 , в якому відсутнє ліве бокове скло багажного відділення, уламки скла знаходяться по всьому периметру вікна та на підлозі поряд з автомобілем.
Даними, що містить протокол огляду місця події від 24 січня 2024 року з додатком до нього у виді DVD-R диску з відеозаписом проведеної слідчої дії (том 2 а.с. 7-11), згідно якого слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 у присутності понятих у приміщенні службового кабінету № 26 ВП № 1 Деснянського УП ГУНП у м. Києві, у ОСОБА_3 , за добровільної згоди останнього, вилучено спортивні штани чорного кольору з білими смужками та написом «adidas».
Даними, що містяться у протоколі огляду відеозапису від 25 січня 2024 року (том 2 а.с. 12-20), згідно якого слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 оглянуто відеозаписи з системи відеоспостереження «Безпечне місто» за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 18, що містяться на DVD-R диску. Так при відкритті файлу № 1 з назвою»10.9.19.100_Шолом-Алейхема_202401230259959_to_20240123033447.mp.4» встановлено маркування з надписом, датою та часом, а саме «01-23-2024 Tue 02:59:59», відображено ділянку вулиці за адресою: м. Київ, вул.Шолом-Алейхема, 18, де знаходяться автомобілі по обидві сторони дороги. 03 год. 17 хв. 25 сек. на відеозаписі з'являються двоє чоловіків, один з них одягнутий у куртку чорного кольору з капюшоном, надітим на голову, спортивні штани чорного кольору з білими смужками та взуття темного кольору, інший - у куртку темно-синього кольору з капюшоном надітим на голову, штани темного кольору та взуття темного кольору. Зафіксовано, як чоловіки підходять до машини синього кольору, роздивляються його, підсвічують ліхтарем у ліве бокове скло, після чого відходять на тротуар. О 03 год. 29 хв. 43 сек. на відеозаписі з'являються ті ж двоє чоловіків, які підходять до того ж автомобіля, після чого чоловік, одягнутий у куртку чорного кольору з капюшоном, надітим на голову, спортивні штани чорного кольору з білими смужками та взуття темного кольору, виходить на дорогу та дивиться по сторонам, потім повертається до автомобіля. О 03 год. 31 хв. 21 сек. зафіксовано, як ті ж двоє чоловіків відходять від вказаного автомобіля, тримаючи в руках коробки чорного та синього кольору, після чого зникають з поля зору камери. При відкритті файлу № 2 з назвою «10.9.19.100_ШоломАлейхема_20240123025958_to_20240123033518. mp.4» встановлено маркування з надписом, датою та часом, а саме»01-23-2024 Tue 02:59:58», відображено ділянку вулиці за адресою: м. Київ, вул.Шолом-Алейхема, 18, де знаходяться автомобілі по обидві сторони дороги.. О 03 год. 31 хв. 49 сек. на відеозаписі з'являється чоловік одягнутий у куртку чорного кольору з капюшоном, надітим на голову, спортивні штани чорного кольору з білими смужками та взуття темного кольору, який виходить зі сторони тротуару, проходить між машин, вздовж проїзної частини, перебігає дорогу на протилежну сторону в сторону житлового будинку, в руках має дві коробки. О 03 год. 32 хв. 29 сек. вказаний чоловік зникає з відео. О 03 год. 32 хв. 18 сек. на відеозаписі з'являється громадянин одягнутий в одяг темного кольору, який виходить зі сторони тротуару, проходить між машин, проходить вздовж проїзної частини, перебігає дорогу на протилежну сторону в сторону житлового будинку, в руках має коробку, о 03 год. 32 хв. 40 сек. зникає з відео.
Відеозаписом з системи відеоспостереження «Безпечне місто» за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 18, що містяться на DVD-R диску (том 2 а.с. 21), відтвореним в ході судового розгляду кримінального провадження.
Даними, що містить повідомлення ТОВ «Ай Ломбард» за № 552/01 від 24 січня 2024 року (том 2 а.с. 22), згідно якого ОСОБА_15 23 січня 2024 року до ломбардного відділення ТОВ «Ай Ломбард» було закладено об 11 год. 00 хв. 34 сек. перфоратор Bosch GBH 7-46 DE та о 12 год. 26 хв. 13 сек. оптичний нівелір Topcon AT-B4A.
Даними, що містить протокол огляду відеозапису від 24 січня 2024 року (том 2 а.с. 23-35), згідно якого слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 оглянуто відеозапис з камери відеоспостереження ломбардного відділення ТОВ «Ай Ломбард» за адресою: м. Київ, пр. Миру, 2/3, який міститься на DVD-R диску, на якому на зафіксовано свідка ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_4 у приміщенні ломбарду 23 січня 2024 року.
Відеозаписом з камер відеоспостереження ломбардного відділення ТОВ «Ай Ломбард» за адресою: м. Київ, пр. Миру, 2/3 за 23 січня 2024 року (том 2 а.с. 36), відтвореним в ході судового розгляду кримінального провадження.
Даним, що містить протокол огляду відеозапису за участю потерпілого від 13 лютого 2024 року (том 2 а.с. 38-51), згідно якого слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 за участі потерпілого ОСОБА_10 оглянуто відеозапис з камери відеоспостереження ломбардного відділення ТОВ «Ай Ломбард» за адресою: м. Київ, пр. Миру, 2/3, який міститься на DVD-R диску, на якому на зафіксовано свідка ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_4 у приміщенні ломбарду 23 січня 2024 року. Згідно протоколу потерпілий упізнав коробку з перфоратором марки Bosch GBH 7-46 DE, який було викрадено з його автомобіля.
Даними, що містить висновок судової товарознавчої експертизи за № 780/24 від 10 лютого 2024 року, згідно якого ринкова вартість з урахуванням зносу на січень 2024 року становить: перфоратор Bosch GBH 7-46 DE, бувший у використанні 18 099 грн. 90 коп., оптичний нівелір Topcon AT-B4A, бувший у використанні - 7182 грн.
При вирішенні питання про належність та допустимість доказів у даному кримінальному провадженні суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Зокрема, згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 86 КК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими та жодної із передбачених КПК України обставин для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено, як і істотних порушень прав і свобод обвинувачених, гарантованих Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування.
Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Жодних розумних сумнівів щодо недоведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні.
Часткове визнання ОСОБА_3 та невизнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд розцінює як спробу ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Доводи обвинувачених щодо непричетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення по епізоду від 23 січня 2024 року спростовуються даними, що містить протокол огляду відеозапису від 25 січня 2024 року з системи відеоспостереження «Безпечне місто», безпосередньо вказаним відеозаписом відтвореним в ході судового розгляду кримінального провадження, на якому чітко зафіксовано перебування на місці вчинення крадіжки двох осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , їх обопільні та взаємоузгоджені дії, спрямовані на вчинення крадіжки майна з автомобіля потерпілого ОСОБА_10 .
Крім того, винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення також підтверджується іншими доказами у їх сукупності, як то показаннями свідка ОСОБА_15 , яким на прохання ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_4 було здано до ломбарду викрадене 23 січня 2024 року з автомобіля потерпілого ОСОБА_10 майно - кейс з перфоратором «Bosch GBH 7-46 DE»; протоколом огляду відеозапису від 24 січня 2024 року з камери відеоспостереження ломбардного відділення ТОВ «Ай Ломбард», безпосередньо відеозаписом відтвореним в ході судового розгляду кримінального провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, та за ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 67 КК України визнає рецидив злочинів.
При цьому суд виключає з пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення обставину, що обтяжує його покарання - вчинення злочину особою повторно за наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
Так, судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, та його дії кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України; та вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи.
В даному випадку ознака повторності врахована в результаті юридичної оцінки дії ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Наявність у кримінальному провадженні такої ознаки кримінального правопорушення, що впливає на його юридичну кваліфікацію (за ознакою повторності), унеможливлює її повторне врахування судом при призначенні покарання та визнання обставиною, що його обтяжує.
Крім того, за класифікацією кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, за змістом положень пунктів частини 1, частин 2, 4 ст.67 КК України, мова йде як про злочини, так і про кримінальні правопорушення, що дає обґрунтовані підстави вважати, що вчинення злочину особою повторно визнається обставиною, яка обтяжує покарання, у разі вчинення саме злочину.
ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, яке згідно положень ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків. Отже, вчинення злочину особою повторно в даному випадку не може бути враховане як обставина, яка обтяжує покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 67 КК України визнає рецидив злочинів
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних ними кримінальних правопорушень, особи винних: обвинувачені раніше неодноразово судимі за скоєння умисних злочинів проти власності, маючи незняті та непогашені судимість знову скоїли умисні кримінальні правопорушення, обидва обвинувачені не працюють, неодружені, ОСОБА_3 не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, ОСОБА_4 перебуває на спеціальному обліку у лікаря нарколога та не перебуває на обліку у лікаря психіатра, ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 2 групи, обвидва обвинувачені посередньо характеризуються за місцем проживання, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючих покарання обставини, та призначає ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі, обвинуваченому ОСОБА_4 - покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, яке вони мають відбувати в ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винних, є необхідним і достатнім для їх виправлення, перевиховання та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, кримінальне правопорушення за цим вироком суду вчинив після постановлення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком, тому суд при призначенні остаточного покарання ОСОБА_3 керується вимогами ст.71 КК України та вважає необхідним призначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком суду невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.
Крім того, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 6 (шести) місяців арешту, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року невідбуте покарання замінено на 11 (одинадцять) місяців 10 (десять) днів пробаційного нагляду, кримінальне правопорушення за цим вироком суду вчинив після постановлення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком, суд при призначенні остаточного покарання ОСОБА_4 керується вимогами ст.71 КК України та вважає необхідним призначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком суду невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду із застосуванням положень ст. 72 КК України, щодо співвідношення покарань (відповідності двох днів пробаційного нагляду - одному дню позбавлення волі).
Цивільні позови у кримінальному провадженні не пред'являлись.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Підлягають стягненню зі ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів на досудовому розслідуванні в сумі 3786 грн. 40 коп. ( з них 1514 грн. 56 коп. за висновком експерта № СЕ-19/111-24/6755-ТВ та 2271 грн. 84 коп. за висновком експерта № СЕ-19/111-24/6760-ТР) по епізоду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, від 12 січня 2024 року.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України,суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання:
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_3 до покарання за цим вироком суду невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року та призначити остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_4 до покарання за цим вироком суду невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року, заміненого ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2024 року, та призначити остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня проголошення вироку.
В строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року з 22 лютого 2024 року по 08 квітня 2025 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-чорний стальний трос з замком, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві згідно квитанції № 004398, замок на тросі, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві згідно квитанції № 004513 - знищити,
-спортивні штани, передані на зберігання до камери схову речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві згідно квитанції № 004399, - повернути власнику ОСОБА_3 ,
-DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження «Безпечне місто» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 3786 грн. 40 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим і прокурору.
Головуючий -