Справа № 587/3735/24
08 квітня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради, Миколаївської селищної ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом та просить встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , понад п'ять років, з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (часу відкриття спадщини).
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , з 2012 року проживала за адресою в АДРЕСА_1 . В 2013 році позивачка познайомилась з ОСОБА_2 , який був одинокий, дітей не мав. З 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом, однією сім'єю, в будинку позивачки. Ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 на час спільного проживання не перебували в зареєстрованому шлюбу з іншими особами.Позивачка зазначає, що вона проживала з ОСОБА_2 як чоловік та жінка, вони разом порались по господарству, сплачували рахунки, мали спільний бюджет. За життя ОСОБА_2 мав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, а тому позивачу для прийняття спадщини необхідно встановити юридичний факт проживання однією сім'єю з померлим. Крім того, оскільки у померллого відсутні будь які спадкоємці, а позивачка є єдиним спадкоємцем за законом, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,2618 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони в судове засідання не з'явились.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позов підтримали.
Від Миколаївської селищної ради та Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області надійшли письмові клопотання про розгляд справи без участі відповідачів, покладаються на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.6).
Відповідно до довідки засвідченої депутатом Миколаївскої селищної ради, ОСОБА_2 з 2014 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживав постійно в АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, разом вели господарство, оплачували комунальні послуги. (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с.7).
Відповідно до державного акту Серія ЯЛ №342627 ОСОБА_2 , за життя, належала земельна ділянка площею 2,2618 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5924785000:03:007:0281, що стверджується копією державного акту та відомостей з ГУ Держгеокадастру в Сумській області від 02.04.2025 року №9-18-0.99, 4-581/15-25.(а.с.10, 74-75).
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса з питань спадкування після померлого ОСОБА_2 , оскільки вважала, що вони тривалий час проживали як чоловік і дружина і вона має право на спадкування за законом. Згідно листа приватного нотаріуса Бойко О.І. від 02.09.2024 року, позивачці було відмовлено у прийнятті заяви щодо спадкування, оскільки відсутні підтвердження родинних зв'язків чи сумісного проживання зі спадкодавцем на момент смерті. (а.с.11).
Відповідно до відомостей наданих приватним нотаріусом Бойко О.І., стосовно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , спадкова справа не заводилась( а.с.24).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він товаришував з ОСОБА_2 тривалий час. ОСОБА_2 проживав в с. Нижня Сироватка, потім познайомився з позивачкою, ОСОБА_1 та переїхав жити до неї в смт Миколаївка. Свідок зазначив, що часто бував в них в гостях і знає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, вони мали спільний побути та займалися господарством. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, похованням займалася позивачка.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона знає позивачку давно. В ОСОБА_1 був чоловік, який помер в 2012 році, вони товаришували сім'ями. Після смерті чоловіка за кілька років, ОСОБА_1 почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_2 . Свідок зазначає, що постійно бачила ОСОБА_2 вдома за адресою проживання позивачки в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом як родина, вели спільне господарство, порались на городі, плати разом за комунальні посуги. Проживали вони років шість сім точно вказати не може.
У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх пояснення об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення фактів, визначених чітким переліком. Згідно ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України).
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем тягне для позивача юридичні наслідки у вигляді права на спадкування за законом, а у позасудовому порядку встановити такий факт неможливо і чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення даного факту, тому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України вказаний факт необхідно встановити за рішенням суду.
Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3.1. Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 1268, 1269,1297 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Отже, після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 володів спадковим майном у вигляді земельної ділянки площею 2,2618 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована АДРЕСА_2 на законних підставах. Тому, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачкою, так як рішення суду в такому разі буде підставою для належного оформлення за неюм права на земельну ділянку.
За таких обставин, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заявлених вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2014 рокупо день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,2618 га, яка розташована АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. ст. 1216-1218, 1261, 1267,1268,1296 ЦК України та ст. ст. 10, 60, 89, 259, 263-265,315-319 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад 5 років, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , (з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , часу відкриття спадщини) за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану АДРЕСА_1 ,право власності на земельну ділянку площею 2,2618 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області ( АДРЕСА_2 ),право на яку за померлим посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ№342627 виданого 17.12.2010 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Гончаренко