Справа № 577/1629/25
Провадження № 4-с/577/4/25
"08" квітня 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Конотопа цивільну справу за скаргою представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бондар Іллі Валентиновича,-
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою та просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Конотопського ВДВС у Конотопському р-ні Сумської обл. Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у невжитті заходів щодо ефективного, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, у т.ч. у зволіканні з прийняттям рішення з питання звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зобов'язати державного виконавця невідкладно усунути це порушення та вжити передбачені Законом України “Про виконавче провадження» заходи щодо примусового, своєчасного та елективного виконання рішення за виконавчим провадженням №76819808, стягнути витрати на правничу допомогу 39000 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду від 02.12.2024 р. за №577/4539/24 виселено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кім. АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 46915,13 грн. штрафу, неустойки та судових витрат. 10.01.2025 р. стягувач поштою надіслав до ДВС заяву про примусове виконання рішення з виконавчим документом. 20.01.2025 р. Конотопським ВДВС у Конотопському р-ні Сумської обл. Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76819808. 22.01.2025 р. прийнята постанова про арешт коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 51910,48 грн. Між тим сума боргу за виконавчим документом залишилася незмінною, ніяких виплат чи надходжень в рахунок сплати боргу стягувачу не надходило. Державним виконавцем грубо порушені вимоги ст.68 Закону України “Про виконавче провадження». Це полягає в тому, що за відсутності у боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, Конотопським ВДВС не вчинила жодних дій, спрямованих на встановлення факту перебування ОСОБА_3 в трудових відносинах для накладення стягнення на заробітну плату останнього. Більш того, через протиправну бездіяльність Конотопського ВДВС до цього часу не прийнята постанова про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_3 , яку останній отримує як особа з інвалідністю, а тепер за віком. Все вищевикладене змусило звернутися із скаргою до суду.
Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений.
Представник Конотопського ВДВС у Конотопському р-ні Сумської обл. Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без її участі, при винесенні ухвали покладається на розсуд суду з урахуванням наданого відзиву.
Встановлено судом, що 10.01.2025 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду №577/4539/24 (2/577/1271/24) до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.4-5), за наслідками чого 20.01.2025 р. державним виконавцем Бондарем І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76819808 (а.с.6), а 22.01.2025 р. постанову про арешт коштів боржника (а.с.7). Встановлено відсутність у боржника джерел доходу, окрім пенсії (а.с. 23). Натомість виявлено на рахунках ОСОБА_3 кошти, щодо яких вжито заходів до списання (а.с. 24-27).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
П.9 ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Зазначене конституційне положення відображено у ст.18 ЦПК України, згідно з правилами якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»- виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч.2 ст.48 Закону України “Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч.1 ст. 68 Закону України “Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
У відповідності до п.10-2 розділу 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Таким чином, у задоволенні скарги слід відмовити з вищенаведених підстав.
Керуючись ст. ст. 18, 447-453 ЦПК України, Законом України “Про виконавче провадження»,-
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяВ. В. Гетьман