08.04.2025 Справа №607/7041/25 Провадження №2-з/607/24/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Янчишина Володимира Йосифовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Янчишина Володимира Йосифовича до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Представник ОСОБА_1 адвокат Янчишин В.Й. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
1. Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на: трикімнатну квартиру, загальна площа (кв.м): 83,4, житлова площа (кв.м): 48,3, адреса: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб MITSUBISHI OUTLANDER, р.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, об'єм двигуна 1968 см.куб. VIN-код НОМЕР_2 виділити вказане майно у власність ОСОБА_2 .
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частку ринкової вартості: трикімнатної квартири, загальна площа (кв.м): 83,4, житлова площа (кв.м): 48,3, адреса: АДРЕСА_1 у розмірі 1401120 грн., транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER, р.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, об'єм двигуна 1968 см.куб. у розмірі 228690,00 грн.
Також, одночасно із зверненням до суду з позовом, представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, щодо відчуження майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а саме: транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 .
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідач дізнавшись про подання позову, може відчужити майно, яке належить йому на праві власності, а саме автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 . Невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
До заяви про забезпечення позову заявником не надано жодних доказів того, що після пред'явлення позову про поділ майна подружжя будуть вчинені дії щодо відчуження спірного майна, як не надано і посилання на наявність таких доказів.
Крім того, не надано доказів, що у разі невжиття заходів забезпечення позову поновлення порушеного права позивачки буде неможливим без нових звернень до суду.
З огляду на те, що позивачкою не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 263, 353 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Янчишина Володимира Йосифовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Янчишина Володимира Йосифовича до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу складено 08.04.2025.
Суддя П. Я. Стельмащук