07.03.2025 Справа №607/3496/25 Провадження №3/607/1810/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14 лютого 2025 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні гуртожитку, що знаходиться в м. Тернополі, по вул. Золотогірська, буд. 2, розпивала алкогольні напої, а саме горілку «Наша марка», ємкістю 0,5 л, міцністю 40 %, в присутності дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлялася про час, дату та місце судового засідання належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена наступними матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423515 від 14 лютого 2025 року;
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_3 від 14 лютого 2025 року;
письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14 лютого 2025 року;
рапортом поліцейського офіцера громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Назара Микитіна від 14 лютого 2025 року;
копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
матеріалами відеофіксації;
копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року у справі № 607/19731/24, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень;
копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2024 року у справі № 607/27352/24, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією частиною статті настає в разі повторного протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж самі дії ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Стаття 184 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що відсилає до положень законодавства, якими визначені обов'язки батьків щодо виховання дітей.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені, зокрема ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Так, згідно з ч. 1 вказаної норми виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують факт ухилення ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж самі дії від виконання, передбачених статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, і її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та/або обтяжують адміністративну відповідальність,доходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у штафу в межах санкції статті.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 лід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, 184, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот),00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять),60 грн судового збору в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О.Я. Герчаківська