Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1229/24
Провадження № 2-а/506/2/25
07.04.2025 року селище Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Окни справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №19007 від 14.11.2024 року,
25 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить скасувати постанову № 19007 від 14.11.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою він притягнутий за порушення дослівно « вимог абз.3 ч.10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників ,військовозобов'язаних та резервістів» не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України №271/2024 від 10.05.2024 року щодо продовження мобілізації, затвердженим ВРУ №687-ІХ від 08.05.2024 року , у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 » що , в свою чергу , потягнуло вчинення правопорушення , передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 грн .
Виходячи з тексту постанови, на думку позивача, у ній взагалі не сформульовано суть адміністративного правопорушення. Разом з тим, ним як військовозобов'язаним, було оновлено дані вчасно та у передбачений законодавством спосіб - через застосунок Резерв + , і дані уточнено 09.07.2024 року. Крім того, в оспорюваній постанові не зазначено інформації щодо жодного доказу ,не дотримано процедуру притягнення до відповідальності, порушено його право на захист , неправильно зазначена дата народження, строк оскарження постанови не відповідає вимогам КУпАП.
27 листопада 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалами від 22.01.2025 року та 28.03.2025 року у відповідача витребувані докази, які надійшли до суду відповідно 24.03.2025 року та 01.04.2025 року.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Відповідно до ч.1 ст. 235 КУпАП , територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Як встановлено матеріалами справи, 27 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол №9387 за ч.3 ст.210 КУпАП та повідомлено , що розгляд вказаної справи відбудеться 13 листопада 2024 року ( без зазначення часу розгляду ) в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що був повідомлений ОСОБА_1
14 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 19007 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно якої 27 жовтня 2024 року об 11 г 30 хв під час особливого періоду та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 ,1997 року народження. Перевіркою встановлено ,що у порушення вимог абз.3 ч.10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників ,військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указу Президента України №271/2024 від 10.05.2024 року щодо продовження мобілізації, затвердженим ВРУ №687-ІХ від 08.05.2024 року , у розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями останній порушив вимоги ч.1, ч.3, ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП» (мовою оригіналу).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
У силу приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543.
При цьому абз.3 ч.10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За правилами п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.
Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду (далі QR-код військово-облікового документа).
За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.
Відповідно до пункту 9 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, «Резерв+» - це Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все, це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951).
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.
Так, як встановлено в судовому засіданні, до позовної заяви позивачем додано роздруківку з мобільного додатку "Резерв+", сформовану 21.11.2024 р, о 21:18 г, на якій наявна інформація з реєстру Оберіг, військово-обліковий документ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де містяться відомості QR-коду, та вказано, що останній перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Окни) . Категорія обліку - військовозобов'язаний. Номер в реєстрі ОБЕРІГ 130220220640706300059. Постановою ВЛК від 10 травня 2024 року визнаний придатним. Дата уточнення даних 09 липня 2024 року. Дані внесені вчасно.( а.с. 12).
За таких обставин інкримінування відповідачем порушення ОСОБА_1 абз.3 ч.10 Додатку №2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» є безпідставним .
При цьому слід зауважити , що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, а відповідач не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Крім того , суд зауважує, що у протоколі №9387 від 27 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 останнього повідомлено, що розгляд вказаної справи відбудеться 13 листопада 2024 року ( без зазначення часу розгляду ) в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що був повідомлений ОСОБА_1 .
Разом з тим, розгляд справи відбувся 14 листопада 2024 року ,і про цю дату розгляду позивач повідомлений не був.
При цьому , необхідність дотримання належного та своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду адміністративної справи прямо регламентована приписами п. 3 статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
На необхідність дотримання процедури повідомлення особи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за приписами Кодексу України про адміністративне правопорушення наголошує і Верховний Суд.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Таким чином, відповідачем було порушено і процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що оспорювану постанову слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Пунктом 5 ч.1 ст.244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. в дохід держави. Разом з тим, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» та постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17, розмір судового збору за розгляд вказаної категорії справ складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення ОСОБА_1 до суду складає 605 грн 60 коп, який відповідно до ст.139 КАС України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачу слід роз'яснити про його право на звернення до суду щодо повернення надлишково сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 244, 268, 269, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 19007 від 14 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП і провадження по справі закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення проголошено 07 квітня 2025 року о 14:30 год.
СуддяО. Л. Чеботаренко