06.03.2025Справа №607/26787/24
06 березня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.
сторони в судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черкалюк Леся Дмитрівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування вимог позивач зазначив, що спірний житловий будинок мав статус колгоспного двору, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
За життя його рідні тітки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 склали заповіти, якими заповіли йому все своє майно, у тому числі спірний житловий будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Постановою державного нотаріуса від 23 жовтня 2024 року йому відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на спірне будинковолодіння, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність вказаного нерухомого майна спадкодавцям ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 лютого 2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Попередньо представник позивача - адвокат Черкалюк Л.Д. подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку. Попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечила проти задоволення позову.
Представник Великогаївської сільської ради в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позову.
Представник Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року відносилось до суспільної групи господарства - колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_5 - сестра та ОСОБА_4 - сестра, що підтверджується довідкою Великогаївської сільської ради за №276 від 09 грудня 2024 року.
Як слідує з інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна за №332 від 24 квітня 2024 року, виданої Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння за АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Як вбачається з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 21 квітня 2023 року, виготовленого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, загальна площа житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 58,9 кв.м., житлова - 47,8 кв.м.
Згідно довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за №333 від 24 квітня 2023 року, станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало до суспільної групи «колгоспний двір», членом якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_5 - сестра та ОСОБА_4 - сестра.
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належало по 1/3 частці будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 16 лютого 2010 року секретарем виконкому Козівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №11, яким заповіла належній їй земельні ділянки ОСОБА_6 та все інше своє майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 березня 2010 року, виданим Козівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України, актовий запис №04.
Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, у тому числі належну їй частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
13 липня 2010 року державним нотаріусом Тернопільської районної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №270/2010 року після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_6 про прийняття спадщини.
13 липня 2010 року позивач звернувся до держнотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Як вбачається з довідок Великогаївської сільської ради за №151 від 25 ерпня 2021 року та за №274 від 09 грудня 2024 року, ОСОБА_3 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку по АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_4 - сестра та ОСОБА_5 - сестра.
Таким чином, з матеріалів спадкової справи за №270/2010 року встановлено, що єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті останньої шляхом подання державному нотаріусу у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців за законом та за заповітом судом не встановлено.
23 жовтня 2024 року позивач звернувся до держнотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну ОСОБА_3 частку спірного будинковолодіння.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 23 жовтня 2024 року за №2119/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцю.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 16 лютого 2010 року секретарем виконкому Козівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №12, яким заповіла належній їй земельні ділянки ОСОБА_6 та все інше своє майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22 квітня 2010 року, виданим Козівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України, актовий запис №06.
Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, у тому числі належну їй частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
13 липня 2010 року державним нотаріусом Тернопільської районної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №269/2010 року після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_6 про прийняття спадщини.
13 липня 2010 року позивач звернувся до держнотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Як вбачається з довідок Великогаївської сільської ради за №152 від 25 серпня 2021 року та за №273 від 09 грудня 2024 року, ОСОБА_4 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку по АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою була зареєстрована сестра ОСОБА_5 .
Таким чином, з матеріалів спадкової справи за №269/2010 року встановлено, що єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті останньої шляхом подання державному нотаріусу у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців за законом та за заповітом судом не встановлено.
23 жовтня 2024 року позивач звернувся до держнотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну ОСОБА_4 частку спірного будинковолодіння.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 23 жовтня 2024 року за №2120/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцю.
За життя ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений 16 лютого 2010 року секретарем виконкому Козівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №12, яким заповіла належній їй земельні ділянки ОСОБА_6 та все інше своє майно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23 січня 2014 року, виданим Козівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області України, актовий запис №1.
Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, у тому числі належну їй частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Як вбачається з довідок Великогаївської сільської ради за №153 від 25 серпня 2021 року та за №275 від 09 грудня 2024 року, ОСОБА_5 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку по АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року у справі №607/20525/21 визначено ОСОБА_2 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначено ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане рішення суду набрало законної сили 04 січня 2022 року.
12 квітня 2022 року державним нотаріусом Тернопільської районної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №145/2022 року після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.
12 квітня 2022 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до держнотконтори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Таким чином, з матеріалів спадкової справи за №145/2022 року встановлено, що єдиними спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті останньої шляхом подання державному нотаріусу протягом встановленого рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року строку заяв про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців за законом та за заповітом судом не встановлено.
23 жовтня 2024 року позивач звернувся до держнотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну ОСОБА_5 частку спірного будинковолодіння.
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 23 жовтня 2024 року за №2121/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належність майна спадкодавцю.
Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 значиться як колгоспний двір, членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_3 - голова двору, ОСОБА_4 - сестра та ОСОБА_5 - сестра.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, кожному члену колгоспного двору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належало по 1/3 частині будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В силу вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦПК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В силу вимог ч. 3 ст. 1272 ЦПК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відкрилась спадщина за заповітом, у тому числі на належні їм по 1/3 частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельні ділянки.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийняли позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці за заповітом, шляхом подання нотаріусу у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами справи.
Інші спадкоємці за законом чи за заповітом відсутні.
Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 успадкував належні їм по 1/3 частки кожній будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Однак, отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне будинковолодіння у нотаріуса позивач не може, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
За змістом вимог ст. 12 ЗУ «Про власність» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.
Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ «Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування», державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , загальною площею 58,9 кв.м., житловою площею 47,8 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 392, 1218, 1233, 1236, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черкалюк Леся Дмитрівна, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , загальною площею 58,9 кв.м., житловою площею 47,8 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Треті особи: Великогаївська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 04394875;
Тернопільська районна державна нотаріальна контора, вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 05466080.
Повне рішення складено 17 березня 2025 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька