Справа № 502/662/20
08 квітня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
клопотання засудженого про звільнення від покарання у зв'язку з декриміналізацією
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія, Одеської області, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.08.2020 року по справі № 502/662/20, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. У відповідності до вимог ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи. Іспитовий строк ОСОБА_4 вирішено обчислювати з дня проголошення вироку - з 25.08.2020 року.
13.02.2025 року засуджений ОСОБА_4 звернувся з поданням про приведення вироку Кілійського районного суду Одеської області від 25.08.2020 року по справі № 502/662/20 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ у частині звільнення від покарання.
Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 , надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Засуджений ОСОБА_4 , який відбуває покарання за вироком іншого суду, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.08.2020 року по справі № 502/662/20, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. У відповідності до вимог ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи. Іспитовий строк ОСОБА_4 вирішено обчислювати з дня проголошення вироку - з 25.08.2020 року.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон від 18.07.2024 року, яким ст. 51 КупАП була викладена в новій редакції, згідно якій дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати слід вважати таке викрадення, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 185 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення таємного викрадення чужого майна, яка має анкетний (відсилочний) характер до положень КУпАП, тобто якщо вартість викраденого майна перевищує розмір, за який передбачено адміністративну відповідальність (більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), то дії особи підпадають під ознаки кримінально-карного правопорушення.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК), в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 розділу ІV ПК для відповідного року, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Цей розмір установлюється на початок кожного року окремо.
Враховуючи вказані положення ПК та відповідні положення Законів України про державні бюджети на відповідний рік, у контексті викрадення чужого майна, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2019 році складали - 1921 грн.
За загальним правилом, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_4 , був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, а саме крадіжки на суму 942 гривні 92 копійки за епізодом, який мав місце на початку жовтня 2019 року, а новим Законом від 18.07.2024 року підвищена вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібне викрадення чужого майна, то, виходячи з положень ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений підлягає звільненню від призначеного судом покарання за вказаним епізодом.
Між тим, того ж дня засуджений вчинив аналогічне діяння, завдавши шкоди на суму 2088 гривень, що перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи у 2019 році, у зв'язку з чим не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України щодо цього епізоду.
На підставі вказаного, клопотання засудженого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 51 КупАП, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК, ст. ст. 537, 539, 370 372 КПК, суд
Клопотання задовольнити частково.
Виключити з вироку Кілійського районного суду Одеської області від 25.08.2020 року, за яким засуджено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за епізодом, який мав місце на початку жовтня 2019 року, на суму 942 гривні 92 копійки, у зв'язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Кілійського районного суду Одеської області від 25.08.2020 року по справі № 502/662/20 за ч. 3 ст. 185 КК у вигляді трьох років позбавлення волі, за фактом викрадення майна на загальну суму 2088 гривень, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК на строк один рік, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1