04.04.2025 Справа №607/7074/25 Провадження №1-кс/607/2037/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025210000000402 від 02.04.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_7 », раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025210000000402 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби щодо ОСОБА_4 , строком на 60 діб.
Клопотання мотивоване тим, що слідчою групою СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000402 від 02.04.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як зазначає слідчий, 02.04.2025 о 10 год. 30 хв., водій ОСОБА_4 керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача DAF XF 105.460 р.н. НОМЕР_1 та напівпричепа SCHWARZMUELLER SPA-3E р.н. НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою М-09 «Тернопіль-Львів-Рава-Руська», у напрямку м. Тернопіль.
Рухаючись на 11 км, вказаної автодороги М-09, неподалік повороту до с. Цебрів Тернопільського району, водій ОСОБА_4 , був належно проінформований дорожніми знаками 1.39 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі Правил дорожнього руху або ПДР) - «Аварійно-небезпечна ділянка дороги» з табличками до нього 7.21.2 («Вид небезпеки - попутне зіткнення»), протяжністю 500 м (7.2.1 ПДР), проте ігноруючи вимоги вищенаведених дорожніх знаків, водій ОСОБА_4 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав безпечної на даній ділянці автодороги швидкості руху, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1.,12.1, 12.2 ПДР.
Під час руху у зазначеному напрямку автодороги із мокрим асфальтобетонним покриттям, водій ОСОБА_4 , виявив попереду себе автомобіль, який зупинився в межах смуги руху в напрямку м. Тернопіль навпроти повороту до с. Цебрів, та увімкнувши лівий покажчик повороту очікував, щоб виконати маневр повороту до даного населеного пункту. Виявивши вказану перешкоду, водій ОСОБА_4 не обрав безпечну швидкість руху автопоїзда, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, а саме в умовах недостатньої видимості через обмежену оглядовість та в порушення п.п. 10.1, 12.1, 12.2 ПДР, ОСОБА_4 застосувавши неправильні прийоми керування, втратив контроль над управлінням транспортним засобом, допустивши його виїзд на зустрічну смугу руху.
У вказаний час, назустріч автопоїзду у складі сідлового тягача DAF XF 105.460 р.н. НОМЕР_1 та напівпричепа SCHWARZMUELLER SPA-3E р.н. НОМЕР_2 рухався автомобіль MERCEDES-Benz 814 D, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався лівою смугою руху в напрямку м. Львів.
Після виїзду на зустрічну смугу, водій ОСОБА_4 не забезпечивши безпеку дорожнього руху допустив зіткнення в межах смуги руху до м. Львів, передньою частиною керованого автопоїзда з передньою частиною автомобіля MERCEDES-Benz 814D, р.н. НОМЕР_3 .
У результаті даного зіткнення транспортних засобів водій автомобіля MERCEDES-Benz 814 D, р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_8 загинув на місці пригоди.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1, 12.1, 12.2 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричинення смерті потерпілого ОСОБА_8 .
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12025210000000402 від 02.04.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
02.04.2025 о 15:48 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України
03.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий вказує, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також у зв'язку із встановленими обставинами, якщо виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 згідно з вимогами п.п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний період часу із 22:00 год. по 06:00 год., строком на 60 діб, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон в уповноваженні органи Державної міграційної служби в Тернопільській області.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала подане слідчим клопотання та просила його задовольнити. Додатково просила з поміж іншого покласти на підозрюваного обов'язок не відлучатися за межі Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні з приводу задоволення клопотання слідчого не заперечили.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура..
Як вбачається з ч. 1 ст.176 КПК України запобіжними заходами у кримінальному провадженні є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Згідно з ч.ч. 1 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України)..
Слідчим суддею встановлено, що слідчою групою СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000402 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 02.04.2025 о 15 год. 48 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
03.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.04.2025 з додатками яким зафіксовано погодні та дорожні умови на час ДТП, слідова інформація, кінцеве місце розташування транспортних засобів, які в сукупності вказують про механізм розвитку даної пригоди;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 02.04.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 02.04.2025;
-лікарське свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 № 167 від 03.04.2025.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
При цьому необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, а слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту не надала беззаперечних доказів на спростування обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що надані стороною обвинувачення докази дають достатні підстави вважати, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та суду, та незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у кримінальному провадженні, шляхом погроз схиляти останніх до дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що посилання слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеними, оскільки слідчому судді не надано жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у клопотанні на обґрунтування даних ризиків.
За таких підстав слідчий суддя доходить висновку, що зазначені ризики не є доведеним у судовому засіданні, а відтак не можуть покладатись в основу рішення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, та є усі підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній уродженець м. Вінниця, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодружений, працює водієм у ФОП « ОСОБА_7 », позитивно характеризується по місцю роботи, раніше не судимий.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
В даному випадку слідчий суддя також враховує процесуальну позицію підозрюваного щодо згоди із вимогами клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, а тому, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Відповідно вимогам, визначених ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому ст. 199 КПК України.
Таким чином строк тримання особи під домашнім арештом обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 02.04.2025 о 15 год. 48 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 03.04.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відтак саме з 03.04.2025 слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025210000000402 від 02.04.2025. При цьому, обчислення строку тримання під домашнім арештом у відповідності до ч. 2 ст. 197 КПК України суд здійснює з моменту затримання, а саме 15 год. 48 хв. 02.04.2025.
Беручи до уваги вищевикладене, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у виді домашнього арешту в певний період доби строком до 23 год. 59 хв. 31.05.2025.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., який на думку слідчого судді є достатнім, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов'язків слідчий суддя вважає, що визначені слідчим у клопотанні та уточненні прокурором у судовому засіданні обов'язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги, з метою прибуття до укриття та перебування на стаціонарному лікуванню у медичних закладах.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Вінницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом визначити до 23 год. 59 хв. 31.05.2025.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 08.04.2025 о 13 год. 55 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1