Єдиний унікальний № 946/4209/24
Провадження № 1-кп/946/232/25
Іменем України
08 квітня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150000361 від 10.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїла Одеської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, заміжньої, не працюючої, такої, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 31.10.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;
- 04.02.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років та один місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
09.03.2024 близько 17 год. 59 хв. ОСОБА_4 , знаходячись на вул.Кафедральній, 52, в м. Ізмаїлі Одеської області, виявила тимчасово залишений матерчатий шкільний рюкзак сіро-чорного кольору вартістю 546,66 грн, який належить малолітньому ОСОБА_6 , та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, і що вони є непомітними для сторонніх осіб, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, підійшла до зазначеного рюкзака, який таємно викрала, всередині якого знаходились: мобільний телефон марки «Realme C21Y 3/32 GB» вартістю 2425,66 грн, та блютуз колонка марки «HOCO» модель «HP4» чорного кольору вартістю 416,66 грн, які належать ОСОБА_7 , та якими користувався ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_4 разом з викраденим майном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 3388,98 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.
« Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
…
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років».
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала себе винною в обсязі пред'явленого їй обвинувачення.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 детально розповіла про обставини кримінального правопорушення, вказавши, що вчинила його за вищевказаних обставин, та щиро розкаялася в його вчиненні.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України, дійшов висновку про проведення судового розгляду без його участі.
Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
IV. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченої.
V. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, керуючись ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисне кримінальне правопорушення проти власності.
Згідно з медичними довідками ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять в неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Суд також враховує те, що кримінальне правопорушення за цим вироком ОСОБА_4 вчинила до постановлення відносно неї вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2025, який набрав законної сили 07.03.2025, і яким вона була засуджена за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років та один місяць.
В силу положень ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, із зарахуванням частково відбутого нею покарання за попереднім вироком у покарання, призначене за цим вироком.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не затримувалася та під вартою не трималася.
З 20.03.2025 ОСОБА_4 перебуває під вартою, у зв'язку з відбуванням покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2025, що набрав законної сили 07.03.2025, яким вона засуджена за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років та один місяць.
Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи від 20.03.2024 № СЕ-19/116-24/4820-ТВ у сумі 1135,92 грн, судової експертизи від 20.03.2024 № СЕ-19/116-24/4819-ТВ у сумі 1135,92 грн, та судової експертизи від 17.05.2024 № СЕ-19/116-24/9615-ТВ у сумі 2271,84 грн.
Керуючись ст. 369-371, 373-375, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
2. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити остаточне покарання за цим вироком та за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2025 шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
3. Строк покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі обчислювати з моменту її фактичного затримання та взяття під варту за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2025, а саме з 20.03.2025, зарахувавши їй у силу ч. 4 ст. 70 КК України у строк покарання, призначеного за цим вироком, частково відбуте нею покарання за попереднім вироком.
4. З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.03.2024 та 25.03.2024 арешти, та:
- видані 14.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний телефон темно-синього кольору, «Realme RMX 3263» та електронну сигарету «ELFBAR BC4000» блакитного кольору, вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7 , поновивши право його розпорядження;
- оптичний компакт-диск DVD-R, розмір 4,7 GВ, на якому мається запис відеоспостереження з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , від 09.03.2024 в період часу з 17:59 години до 18:00 години, який вилучено на підставі постанови слідчого у власника будинку ОСОБА_8 , - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
5. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в сумі 4543,68 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок три гривні 68 коп.), а саме: за проведення судової експертизи від 20.03.2024 № СЕ-19/116-24/4820-ТВ у сумі 1135,92 грн, за проведення судової експертизи від 20.03.2024 № СЕ-19/116-24/4819-ТВ у сумі 1135,92 грн, та за проведення судової експертизи від 17.05.2024 № СЕ-19/116-24/9615-ТВ у сумі 2271,84 грн.
6. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 , яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
7. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
9. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1