Справа № 297/887/25
08 квітня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі Гарані О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ», в інтересах якого діє представник за довіреністю Лановий Є.М., звернулося до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1597767 від 18.02.2020 року в розмірі 24 150 грн. та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень.
Позов мотивований тим, що 18.02.2020 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 1597767. Оскільки ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1597767 від 18.02.2020 року.
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач до укладення договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід?ємною частиною цього договору.
Таким чином, ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № № 1597767 від 18.02.2020 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7 000 грн.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов?язання.
01.04.2020 року згідно умов Договору факторингу №01/04, ТОВ «МІЛОАН» відступив право вимоги за Кредитним договором №1597767 від 18.02.2020 року на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
13.12.2021 року між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТзОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу №1/4, у відповідності до умов якого набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №1597767 від 18.02.2020 року.
Згідно додатку № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 24 150 грн., із яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15750 грн. - заборгованість за відсотками, 1400 грн - заборгованість за комісією.
Представник позивача Лановий Є.М. в судове засідання не з'явився, однак, подав заяву згідно якої просив розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чинном повідомлений про місце, дату та час судового засідання.
Згідно ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18.02.2020 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 1597767. Оскільки ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1597767 від 18.02.2020 року.
У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №15429823 від 18.02.2020 року.
01.04.2020 року згідно умов Договору факторингу №01/04, ТОВ «МІЛОАН» відступив право вимоги за Кредитним договором №1597767 від 18.02.2020 року на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
13.12.2021 року між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТзОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» укладено договір факторингу №1/4, у відповідності до умов якого набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №1597767 від 18.02.2020 року.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача ОСОБА_1 згідно витягу з додатку до договору факторингу № 1 сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 24 150 грн., із яких: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15750 грн. - заборгованість за відсотками, 1400 грн - заборгованість за комісією.
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача направив відповідачу повідомлення-вимогу №1597767-АВ від 02.11.2024 року, в якій просив сплатити заборгованість за кредитним договором №1597767 від 18.02.2020 року, однак відповіді не отримав.
Повідомлення вимога №1597767-АВ від 02.11.2024року було направлено за адресою, яка зазначена в договорі №1597767 від 18.02.2020 року.
Проте, ні протягом встановленого у вимозі строку (до 02.11.2024 року), ні станом на день звернення до суду з позовною заявою відповідач не вчинив жодних дій щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1597767 від 18.02.2020 року.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 ..На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування ОСОБА_1 поставив свій електронний підпис у кредитному договорі, тим самим підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, наданого згідно з обраними умовами кредитування.
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Кредитні кошти відповідачу було надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.
Так, позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов?язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Таким чином, умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.
Отже, позичальником було грубо порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача в його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. суд констатує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами
.Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до договору та додаткової угоди про надання правової допомоги та згідно детального опису робіт, виконаних представником позивача - адвокатом Білецьким Б.М. на вказану суму 6 000 гривень входять такі послуги як: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Пінг-Понг» - 2 250 грн. (1,5 год./1 500 грн.); 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 3 000 грн. (3 год./1 000 грн.); 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) - 750 грн (1 год./750 грн.)
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», яке розташоване за адресою: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ: 43657029, заборгованість за кредитним договором №104106062 від 01.03.2021 року в розмірі 24 150 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Суддя Іван ІЛЬТЬО