Справа №297/1167/25
про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
04 квітня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 таобвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000069 від 15 лютого 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Онок Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, громадянина України,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносноОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000069 від 15 лютого 2025 року.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000069 від 15 лютого 2025 року.
В ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці січня 2025 року, в нічний період часу ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в період воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити його протиправну діяльність, проник на подвір'я будинку АДРЕСА_3 , де в подальшому, шляхом відгину віконної рами, проник у житлове приміщення, звідки таємно викрав телевізор марки SAMSUNG моделі UE46D5520RW, серійний номер 17193LAB900065 чорного кольору, вартістю 7500,00 гривень, та телевізор марки SAMSUNG моделі UE50RU7470UXUA, серійний номер OEVB3HIN100300F, вартістю 15740,00, а всього на загальну суму 23240,00 грн., після чого з викраденим майном зник з місця події та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 23240,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
21 лютого 2025 року, слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини із потерпілим та свідками, схиляти їх до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Аналогічним чином ОСОБА_4 може незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях.
Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
А тому, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, без застосування електронних засобів контролю строком до 24.04.2025, тобто в межах строку досудового розслідування, із покладенням на нього відповідних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримала, з підстав зазначених в такому та пояснила, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та який, у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Так, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, виїхати за межі Закарпатської області, а також незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших учасників кримінального провадження. Аналогічним чином ОСОБА_4 моженезаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях. Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Ствердила, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам. Просила клопотання задоволити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби, без застосування електронних засобів контролю строком до 24.04.2025, тобто в межах строку досудового розслідування, із покладенням на нього відповідних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 визнав обставини пред'явленої йому підозри та не заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено, 15 лютого 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000069 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
21 лютого 2025 року, слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненніОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими в ході судового розгляду клопотання, зокрема:протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.02.2025, протоколом огляду місця події від 14.02.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколом огляду місця події від 15.02.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , висновком судово-товарознавчої експертизи від 19.02.2025 та протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ..
Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчої та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При вирішенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що такий підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, який згідно ст.12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В ході розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, слідчий суддя вважає, що існує ризик, щопідозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, оскільки такий підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення від 5 до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, а також переховуватись на території України.
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також інших учасників кримінального провадження та схиляти їх до зміни даних ними показів.
Аналогічним чином ОСОБА_4 може незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях.
Крім того, ісує ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших учасників кримінального провадження, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доведеним, таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 не заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Разом з тим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає покласти відносно останнього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання у нічний час доби з 22:00 по 06:00 год. без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 193-194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000069 від 15 лютого 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задоволити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 24 квітня 2025 року, без застосування електронних засобів контролю, заборонивши останньому залишати житло за місцем його постійного проживання, за адресою:АДРЕСА_1 в період часу з22:00 год. по 06:00 год. щодня, з покладенням на нього наступних обов'язків:
1) прибувати до слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Берегівської окружної прокуратури та суду за першою вимогою;
2) не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 у нічний час доби з 22:00 години по 06:00 годину без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо є такі).
Ухвала діє до 24 квітня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1