Справа № 753/22266/24
Провадження № 2/243/441/2025
01 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Фаліна І.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.11.2024 за підсудністю надійшла позовна заяваОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Позов обґрунтовує тим, що з 11.06.2022 позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. 20 вересня 2024 року представником позивача до Дарницького районного суду м. Києва подано позовну заяву в інтересах позивача до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та на теперішній час рішення по справі не прийнято. За час перебування у шлюбі, за сільні накопичені кошти сторонами було набуто у власність транспотрного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі транспотрного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі транспотрного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі транспотрного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі транспотрний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що був зареєстрований на ім'я відповідача 14.11.2023 на підставі договору купівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023, укладений у суб'єкта господарювання ТОВ «Віді Авеню». Вартість автомобіля відповідно до договору складала 1440630,00 грн. Позивач з 16.09.2013 є фізичною особою-підприємцем у зв'язку з чим мав грошові кошти на придбання вказаного автомобіля. Добровільно домовитися про поділ майна подружжя відповідач відмовляється. У зв'язку з чим просить суд виділити позивачу з ОСОБА_3 компенсацію вартості транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що складає 720315,00 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 9084,00 грн.
Позивач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб слухання справи в судовому засіданні участі не приймав.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Загородній С.С., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія АІ № 1844479 від 13.03.2025 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Жила А.А., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія СА № 1106991 від 18.01.2025 будучи належним чином повідомленими про дату, час та спосіб слухання справи в судовому засіданні участі не приймали.
Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.06.2022 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданого 11 червня 2022 року.
Під час шлюбу сторонами був придбаний транспортний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним договоромкупівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023, актом огляду реалізованого транспортного засобу № 6405/23/000275 від 25.10.2023, актом приймання-передачі від 25.10.2023 та нарядом-замовленням № ВТпСА-028647 від 27.10.2023, укладеними між продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авеню» та покупцем в особі ОСОБА_3 .
Згідно видаткової накладної Авто № ВТпРА-000289 від 25.10.2023 в якій зазначений продавцем транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДі Авеню», а покупцем ОСОБА_3 , вартість даного автомобіля становить 1440630,00 грн.
Згідно листа Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС вм. Києві (філія ГСЦ МВС) від 09.10.2024 № 31/26-1651аз наданого на запит представника ОСОБА_2 слідує, що згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, станом на 09.10.2024 транспортний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 , дата реєстрації 14.11.2023, підстава договір купівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023, укладений у суб'єкта господарювання ТОВ «Віді Авеню».
Згідно листа ТОВ «ВІДІ АВЕНЮ» № 12/22/8.05/018-24 від 11.10.2024 наданого на адвокатський запит представника ОСОБА_2 повідомлено, що ТОВ «ВІДІ АВЕНЮ» є офіційним дилером з реалізації продукції всесвітньовідомого бренду «PEUGEOT». Запитувана інформація є з обмеженим доступом та розголошення її без законних підстав заборонено.
Згідно безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізчних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 з 16.09.2013 зареєстрований як фізчна особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації 22270000000056361, види діяльності: 62.01 комп'ютерне програмування (основний), 58.21 видання комп'ютерних ігор, 62.02 консультування з питань інформатизації, 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.
Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до п.п.23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року ?Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя?, вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Таким чином вищевказаними нормами передбачено два режими майна подружжя - особиста приватна та спільна сумісна власність.
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми свідчать про презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Під час розгляду справи судом встановлено, що спільною сумісною власністю сторін є дійсно транспортний засіб PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 на підставі договорукупівлі-продажу № ВТпА-0001/275 від 02.10.2023.
Згідно з ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.1 та ч.2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
За приписами статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Отже, виходячи з встановленого судом факту набуття спірного майна, яке заявлено позивачем до поділу в період зареєстрованого шлюбу та відсутність доказів, які б спростували поширення на вказане майно правового режиму спільного сумісного майна, суд доходить висновку, що дане майно є об'єктом права спільної сумісної власності сторін.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Спірний транспортний засіб є неподільною річчю і не може бути поділений в натурі.
Таким чином, суд вважає, що способом захисту прав позивача на спільне сумісне майно, а саме автомобіль, який являється неподільною річчю є стягнення з відповідача грошової компенсації частини вартості автомобіля, що не суперечить вимогам частин 2, 4 статті 71 СК України, а отже спірний автомобіль в порядку поділу майна подружжя переходить у повну власність відповідача.
Згідно вимог п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року ?Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя? поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між сторонами, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
З огляду на викладене, зважаючи, що стороною відповідача відповідних доказів на спростування заявлених вимог позивачем, суду не представлено, клопотання про призначення судової експертизи з метою визначення ринкової вартості спірного автомобіля не заявлялось, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, та оскільки вартість даного автомобіля становить 1440630,00 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію частини вартості транспортного засобу в заявленому позивачем розмірі 720315,00 гривень.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.
Відповідно до п. 8 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України на підставі квитанції № 196380865 від 06.11.2024, виданої АТ «УКРСИББАНК» сплачений судовий збір у розмірі 9084,00 гривень.
Згідно поданої позивачем позовної заяви майнового характеру до суду, ціна позову становить 720315,00 гривень.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яку подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, 1 відсоток ціни даного позову становить 7203,15 гривень.
З огляду на викладене, позивачем надмірно сплачена сума судового збору за подання позову до суду в розмірі 1880,85 гривень (9084,00 гривень - сума сплаченого позивачем судового збору - 7203,15 гривень - 1 відсоток ціни даного позову), яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Також, оскільки вимоги позивача судом задоволені в повному обсязі, а тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у сумі 7203,15 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 368, 369, 372 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - задовольнити.
В порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , компенсацію частини вартості транспортного засобу PEUGEOT 408, 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 720315 (сімсот двадцять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 00 копійок.
Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) гривень 85 копійок, сплачений ним при поданні позову на підставі квитанції № 196380865 від 06.11.2024, виданої АТ «УКРСИББАНК».
Стягнути зОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 7203 (сім тисяч двісті три) гривень 15 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 08.04.2025.
Суддя І.Ю. Фалін