Справа №345/768/25
Провадження № 2/345/593/2025
07.04.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Позов обґрунтовувала тим, що 12.10.2019 року вона з відповідачем уклали шлюб. У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом від 01.05.2024 р. з відповідача на утримання дитини ухвалено стягувати аліменти до досягнення ними повноліття у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Відповідачкою були витрачені кошти на придбання ортопедичного взуття, на оправу, лінзи та консультацію лікаря в сумі 12 630,00 грн., а тому вважає, що відповідач зобов'язаний оплатити на її користь 1/2 частину витрат. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 6 315,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України, ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками вказаного обов'язку визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків.
Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини,непрацездатних членів сім'ї.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Судом встановлено, що у шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане Калуським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 6).
Згідно акту проживання особи без реєстрації місця проживання від 07.02.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації місця проживання у зв'язку з реєстрацією в АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Відповідно до довідки № 01-16/19 від 07.02.2025 року ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дійсно відвідує ЗДО (ясла-садок) «Золотий ключик) з 09.09.2024 року по час видачі довідки (а.с. 8).
Згідно змісту копій консультації офтальмолога від 19.08.2024 року та від 21.12.2024 року Лікувально-діагностичного центру «ЛЮКС ВІЖН» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено клінічний діагноз: збіжна спів дружня косоокість з перевагою лівого ока, гіперметропія середнього ступеня з астигматизмом правого та лівого ока (а.с. 9, 10).
Зі змісту виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 15.01.2025 року ФОП ОСОБА_6 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено діагноз: вальгусна деформація стопи (а.с. 11).
На обстеження та лікування сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка витратила коштів на загальну суму 12 630,00 грн. (а.с. 12-20).
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадках стягнення додаткових витрат мова йде про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Враховуючи те, що загальна сума витрат, які були понесені позивачем та підтверджені відповідними письмовими доказами, відносяться до додаткових витрат на дитину, які пов'язані лікуванням сина, виходячи із рівності участі батьків в утриманні дитини, з відповідача підлягає стягненню половина цих витрат, що становить 6 315,00 грн. (12 630,00 грн. /2) на користь позивача.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то у такому разі судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачем ОСОБА_1 до суду надано договір від 10.02.2025 року про надання правової допомоги, попередній орієнтовний розрахунок витрат на суму 1500,00 грн., квитанцію № 092573 від 20.02.2025 року на суму 1500,00 грн. (а.с. 22, 23, 24).
Суд вважає, що позивач довів належними доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн., у зв'язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 182, 191, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України,-
-182, 184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 259,263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задоволити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , половину додаткових витрат на придбання ортопедичного взуття, оправу та лінз для сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6 315,00 грн.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на правову допомогу у розмірі 1 500,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі 1211,20 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: